ОГЛЯД ФЕДЕРАЛЬНОЇ РЕЗЕРВНОЇ СИСТЕМИ

Федеральна резервна система (скорочено ФРС) є центральним бан­ком Сполучених Штатів. Вона складається з дванадцяти федераль­них резервних банків, які розташовані у важливих містах (напри­клад, Нью-Йорк, Чикаго, Бостон, Далас, Атланта, Сан-Франциско), та Ради керуючих Федеральної резервної системи, що перебуває у Ва­шингтоні.

Федеральна резервна система виконує декілька важливих функцій:

1. Проводить монетарну політику, впливаючи на поведінку банків, отже, на пропозицію грошей.

2. Здійснює кліринг чеків, тобто переміщує кошти між банками для задоволення вимог, які виникають внаслідок депонування в одному банку чеків, що були виписані на рахунок в іншому банку.

3. Виконує регулятивну функцію, встановлюючи правила, що регу­люють діяльність банків.

Функціонування Федеральної резервної системи та проведення нею монетарної політики включають дії, що впливають на її баланс (во­лодіння активами і пасивами). Зараз ми розглянемо спрощений баланс, який містить лише чотири статті, потрібні для аналізу процесу фор­мування пропозиції грошей (повний баланс міститься у розділі 18).

Пасиви

До грошових пасивів, або зобов’язань Федеральної резервної системи відносять дві статті балансу: готівку в обігу і резерви. Вони є важливою

¹ Детальніший аналіз структури та діяльності Федеральної резервної системи дається в розділах 17 — 20.

частиною пропозиції грошей, адже збільшення однієї чи обох з них вестиме до збільшення пропозиції грошей (при незмінних інших умо­вах). Суму грошових зобов’язань Федеральної резервної системи (го­тівка в обігу і резерви) і грошові пасиви Скарбниці США (готівка Скарбниці в обігу, головним чином монети) називають грошовою базою, або масою.

1. Готівка в обігу. Федеральна резервна система здійснює емісію грошей (цих зелених клаптиків паперу у вашому гаманці з написом вгорі «Банкноти Федеральної резервної системи»). Готівка в обігу — сума грошей, що циркулює серед населення (поза банками),— є важ­ливим компонентом пропозиції грошей. (Готівка, яку мають депозитні інститути, є також пасивом Федеральної резервної системи, але роз­глядається як частина резервів).

Банкноти Федеральної резервної системи (IOU — «я винен вам») є векселями ФРС для їх продавців, а також пасивами. Проте, на відміну від інших векселів, їх обіцяють оплатити продавцю виключно банк­нотами ФРС, тобто замість одних векселів ФРС можна отримати інші векселі. Наприклад, якщо ви принесете Федеральній резервній системі стодоларову банкноту і вимагатимете оплати, то можете отримати дві 50-доларові, п’ять 20-доларових, десять 10-доларових або сто !-дола­рових банкнот.

Люди охочіше приймають векселі Федеральної резервної системи, аніж будь-які інші, бо банкноти ФРС є визнаним засобом обміну, тобто їх приймають як засоби платежу, і тому вони функціонують як гроші. На жаль, ніхто не може переконати людей, що інші векселі коштують більше, ніж папір, на якому вони написані ².

¹ Аналізуючи грошову масу, можна не брати до уваги грошові зобов’язання Скарбни­ці, оскільки остання внаслідок законодавчих обмежень не може поставляти економіці свої грошові зобов’язання (див. розділ 18).

² Стаття «готівка» в балансі стосується тільки готівки в обігу, тобто суми, яка циркулює серед людей. Той факт, що гроші надруковані в Бюро гравірування і друку США, ще не робить їх зобов’язаннями Федеральної резервної системи. Розгляньмо, наприклад, наслідки того, що ви надрукуєте 1 млн. дол. власних векселів. Ви надаєте іншим людям 100 дол. і тримаєте у своїй кишені 999 900 дол.

Тому готівковий компонент пропозиції грошей, незалежно від їх визначення, включає лише готівку в обігу і не включає будь-які додаткові гроші, які не є ще на руках у людей. Той факт, що гроші надруковані, але не перебувають в обігу, означає, що вони не є активами або пасивами і не можуть впливати на чиюсь поведінку. Отже, немає підстав включати їх в пропозицію грошей.

2. Резерви. Всі банки мають рахунки у Федеральній резервній системі, на яких тримають депозити. Депозити у Федеральній резервній системі плюс готівка, якою фізично володіють банки (що нагромаджена в сховищах банку), становлять резерви. Резерви є активами для банків, але пасивами для Федеральної резервної системи, бо банки в будь-який час можуть вимагати по них платежів і ФРС зобов’язана задовольняти ці вимоги, виплачуючи банкнотами Федеральної резервної системи. Як бачимо, збільшення резервів приводить до збільшення рівня де­позитів і, отже, пропозиції грошей.

Сумарні резерви можна поділити на дві групи: резерви, що Фе­деральна резервна система вимагає нагромаджувати (обов'язкові ре­зерви), і будь-яка сума додаткових резервів, якою банки вважають за потрібне володіти (надлишкові резерви). Наприклад, Федеральна резервна система може вимагати, щоб на кожен долар вкладів у депозитному інституті в резервах перебувала певна частка (скажімо, 10 центів). Цю частку (10 %) називають нормою обов'язкових резервів. Федеральна резервна система не сплачує нині жодних процентів на резерви.

Активи

Згадані дві статті активів у балансі Федеральної резервної системи важливі з двох причин. По-перше, зміни в цих статтях активів ведуть до зміни резервів і, отже, до зміни пропозиції грошей. По-друге, оскільки ці активи (урядові цінні папери і надані дисконтні позики) дають проценти, в той час як пасиви (готівка в обігу і резерви) їх не дають, то Федеральна резервна система заробляє мільярди доларів щорічно — її активи забезпечують доход, а пасиви не викликають жодних витрат.

1. Урядові цінні папери. Ця група активів містить цінні папери, випущені Скарбницею США, якими володіє ФРС. Як побачимо, Фе­деральна резервна система забезпечує резервами банківську систему, купуючи цінні папери і збільшуючи, отже, свій портфель цінних паперів. Нагромадження урядових цінних паперів, якими володіє ФРС, веде до збільшення пропозиції грошей.

2. Дисконтні позики. Федеральна резервна система може забезпе­чити резервами банківську систему, надаючи банкам дисконтні позики. Збільшення дисконтних позик також може бути джерелом збільшення пропозиції грошей. Процентну ставку, по якій банки сплачують ці позики, називають обліковою, або дисконтною ставкою.