<<
>>

ПІДСУМКИ

1. Основна функція фінансових рин- шим використанням цих коштів

ків — це спрямування коштів від заощадників, що мають надлиш­кові кошти, до витратників, які відчувають нестачу коштів.

Це поліпшує економічний добробут кожного в суспільстві, бо дозволяє коштам переміщуватися від тих, що не мають можливостей для продуктивних інвестицій, до тих, що мають такі можливості, і це сприяє підвищенню ефективності економіки. Крім того, фінансові ринки безпосередньо несуть виго­ду споживачам, бо дозволяють їм робити покупки, коли вони потре­бують їх найбільше.

2. Фінансові ринки можна поділити на ринки боргових зобов’язань і ринки акцій, первинні і вторинні ринки, біржі і позабіржові ринки, ринки грошей і капіталів.

3. Фінансові посередники — це фі­нансові інститути з відмінними способами здобуття коштів шля­хом випуску зобов’язань і подаль-

для набуття активів через купів­лю цінних паперів або надання позичок. Вони дозволяють дріб­ним заощадникам і позичальни­кам отримувати вигоду від існу­вання фінансових ринків і, отже, збільшують вигоди від існування цих ринків для економіки.

4. Основні фінансові посередники ді­ляться на три категорії: а) бан­ки — комерційні банки, ощадні та позичкові асоціації, взаємні ощад­ні банки, кредитні спілки, взаємні фонди грошового ринку; б) дого­вірні ощадні інститути — компа­нії страхування життя, пенсійні фонди, компанії по страхуванню від пожежі і нещасних випадків; в) інвестиційні посередники — фі­нансові компанії, взаємні фонди та взаємні фонди грошового ринку.

5. Основними інструментами ринку грошей (боргові інструменти зі строком погашення менше ніж один рік) є векселі Державної

скарбниці США, обігові сертифі­кати банківських депозитів, ко­мерційні папери, банківські ак­цепти, угоди зі зворотним вику­пом, федеральні резервні фонди та євродолари. Основними інстру­ментами ринку капіталів (акції та боргові інструменти зі строком погашення більше ніж один рік) є акції, заставні, облігації корпо­рацій, цінні папери уряду США, цінні папери урядових установ США, облігації штатів та муні­ципалітетів, споживчі та банків­ські комерційні позички.

6. Політичні сили заохочували уряд регулювати фінансові ринки і фі­нансових посередників із чоти­рьох причин: а) забезпечити ін­формацію для інвесторів; б) за­безпечити стабільну фінансову сис­тему; в) поліпшити контроль за монетарною політикою; г) заохо­тити розширення власності на бу­динки.

Регулювальні заходи складають­ся з: вимоги надання інформа­ції громадськості; обмежень, за яких можна засновувати фінансо­вого посередника; обмежень що­до активів, якими можуть воло­діти фінансові посередники; за­безпечення страхування депози­тів; вимоги, щоб депозитні інсти­тути тримали певну частину своїх вкладів на рахунках у Федераль­ній резервній системі; встанов­лення максимальних процентних ставок, що можуть виплачуватися по поточних чекових рахунках і ощадних депозитах.

7. Важливою тенденцією за останні роки є зростаюча інтернаціоналі­зація фінансових ринків. Єврооб- лігації, які поіменовані у валюті іншій, ніж валюта країни, в якій вони продаються, є тепер голов­ним цінним папером на міжна­родному ринку облігацій, і вони перевершили облігації корпорацій США як джерело нових коштів.

ВИЗНАЧАЛЬНІ ПОНЯТТЯ

цінні папери боргові зобов’язання облігація

строк погашення короткострокові довгострокові дивіденди

акція первинний ринок вторинний ринок біржі позабіржовий ринок ринок капіталів ринок грошей фінансове посеред­ництво невиконання зобо­в’язань

федеральна резер­вна ставка

євродолари

Q- регулювання закордонні облігації єврооблігації

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

* 1. Чому звичайна акція IBM є акти­вом для її власника і борговим зобов’язанням для IBM?

2. Якщо я можу купити автомобіль сьогодні за 5000 дол. і це дасть мені 10 000 дол. додаткового до­ходу наступного року, що дозво­лить мені отримати роботу подо­рожуючого продавця, то чи пови­нен я взяти в позичку під 90 %-ну

ставку, якщо ніхто інший не на­дасть мені позичку? Чи буду я в кращому, чи в гіршому становищі внаслідок отримання цієї позич­ки?

* 3. Окремі економісти сумніваються,

чи справді однією з причин по­вільного поступу економіки країн, що розвиваються, є те, що ці кра­їни не мають добре розвинених фінансових ринків.

Чи цей аргу­мент вагомий?

4. Економіка Сполучених Штатів у величезних масштабах позичала кошти у Британії у дев’ятнадця­тому столітті для будівництва за­лізниць. Який основний борговий інструмент застосовувався тоді? Чому це позитивно позначилося на становищі обох країн?

* 5. Чому, можливо, ви будете готові

надати позичку своєму сусідові, поклавши кошти на ощадний ра­хунок в банк, який приносить вам 5 %-ну ставку, а банк надасть йо­му позичку за 10 %-ною ставкою, а не безпосередньо позичати су­сідові ваші гроші?

6. «У світі без інформаційних та мі­нових витрат фінансові посеред­ники не існували б». Чи таке твер­дження правильне, хибне або не- визначене? Поясніть.

* 7. Чому нерегульований фінансовий

ринок не забезпечує достатньої інформації для інвесторів?

8. Чи фірми, які випускають цінні папери, мають вигоду від існу­вання регулятивних установ, та­ких, як SEC, навіть коли підко­рення правилам регулювання по­в’язане із витратами для цих фірм? * 9. Чи обмеження на види активів, якими можуть володіти фінансо­ві посередники, може бути доб­рою справою? Обговоріть вигоди і втрати від цих обмежень.

10. Чи повинно посилюватися дер­жавне регулювання, що стимулює власність на будинки? Чому так або чому ні?

*11. Чому регулювання, яке обмежує конкуренцію, розглядається як не­бажане? Як воно позначиться на економіці?

12. Якщо ви підозрюєте, що компанія збанкрутує наступного року, чим краще для вас володіти: обліга­ціями, випущеними компанією, чи акціями, випущеними компанією? Чому?

*13. Оскільки корпорації не мобілізу­ють жодних коштів на вторинних ринках, вони менш важливі для економіки, ніж первинні ринки. Прокоментуйте.

14. Розмістіть наступні елементи гро­шового ринку за їхньою ліквід­ністю та безпечністю:

а) векселі Державної скарбниці;

б) обігові сертифікати банківсь­ких депозитів;

в) угоди про зворотний викуп;

г) комерційні папери.

*15. Проаналізуйте окремі прояви гло­балізації світових ринків капіта­лу.

<< | >>
Источник: Мишкін, Фредерік С.. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишин, Г. Стеблій, А. Стасишин.— K.: Основи, 1998,— 963 с.. 1998

Еще по теме ПІДСУМКИ: