Тема 4. Грошовий ринок

Методичні вказівки до вивчення теми

Потрібно навчитися розрізняти поняття «ринок грошей» і «грошовий ринок». Одним із основних завдань студента є чітке визначення суті грошового ринку та усвідомлення його взаємозв'язку з грошовим оборотом.

Під час вивчення цієї теми слід приділити увагу механізму фінансуван­ня. Навчитися розрізняти пряме і опосередковане фінансування.

При прямому фінансуванні діють два канали: капітальне фінансування, при якому продавець передає покупцеві акції (канал акціонерного фінансування); позики, коли гроші передаються кредитором позичальнику на наперед визначений строк і під певний процент.

При опосередкованому (непрямому) фінансуванні між покупцем і продавцем є фінансовий посередник — юридична особа, яка сама купує гроші у продавців, а потім продає їх покупцям від свого імені. Посередника­ми при цьому виступають банки і небанківські фінансово-кредитні установи.

Звернути увагу на такі терміни: пропозиція грошей — така їх кількість, яка є сьогодні вільною в усіх економічних суб'єктів, включаючи і додаткові кошти, які пускає в оборот банківська система (це також явище грошового залишку); попит на грошовому ринку — прояв грошового залишку, що фінансується на якийсь момент; попит — намір чи бажання економічного суб'єкта мати відповідну суму грошей у вказаний момент (попит на гроші слід відрізняти від доходу, що є явищем грошового потоку).

У загальному попиті розрізняють дві його частини: поточна каса — частина, пов'язана з необхідністю здійснювати поточні витрати; частина попиту, яка формується як ліквідний актив. Ця частина залежить від дохідності активів і насамперед від норми процента, який склався на фінансовому ринку, зокрема процента на цінні папери.

Попит і пропозицію на грошовому ринку урівноважує процент, при певній величині якого всі гроші, запропоновані на ринок, знайдуть покупця. До зміни величини процента веде те, що увесь час змінюються попит і про­позиція грошей.

Плани семінарських занять

Заняття 1

1. Суть грошового ринку.

2. Економічна структура і характеристика складових частин грошового ринку.

3. Індустріальна модель грошового ринку, його суб'єкти та канали фінансування.

4. Графічна модель грошового ринку.

Заняття 2

1. Суть і форми попиту на гроші.

2. Суть і механізм формування пропозиції грошей.

3. Попит на гроші як форму багатства.

4. Рівновага на грошовому ринку та норма процента.

5. Фактори, які визначають рівновагу на грошовому ринку.

Термінологічний словник

Банківський процент — процент, установлений як плата за здійсню­вані банком операції.

Грошовий ринок — сукупність грошових інститутів, що спрямовують потоки грошових коштів від власників до позичальників.

Депозитний процент — ставка процента, який виплачується за вкла­дами населення та юридичних осіб.

Ефект витіснення — зниження обсягів інвестицій внаслідок зростан­ня процентної ставки.

Ефект доходу — зміна співвідношення між поточним та майбутнім споживанням як реакція на зміну сукупного доходу, що спричинений зміною процентної ставки.

Інвестиційні можливості фірм — дохідність інвестицій, що визначає попит.

Індивідуальна пропозиція заощаджень — залежність між процентною ставкою та обсягом заощаджень.

Конкурентний ринок — ринок, на якому жоден, з учасників не має змоги впливати на ціну.

Маржа — різниця між ставками позичкового та депозитного процента, яка є прибутком банку.

Міжбанківський процент — процент за кредитами, що видаються одним комерційним банком іншому.

Мобільність капіталу—ступінь свободи, з якою капітали переміщу­ються з країни в країну під впливом зміни процентних ставок.

Нейтральність грошей — проявляється, коли кількість грошей в економіці впливає тільки на рівень цін, не впливаючи на зміну процентних ставок, рівень зайнятості та інші реальні показники.

Обліковий процент — процент, установлений як плата за кредити, що надаються центральним банком комерційним банкам.

Опосередковане фінансування — переміщення грошей між суб'єктами ринку через фінансових посередників.

Позичковий процент — ставка процента, що виплачується позичаль­ником банку за користування позичкою.

Попит на гроші — потреба суб'єктів економіки в певній сумі грошо­вих коштів.