Визначення розміру збитків від крадіжки, нестачі, знищення матеріальних цінностей

Офіційний індекс інфляції, який визначає Мінстат України, вра­ховується при визначенні розміру збитків від крадіжки, нестачі, зни­щення (порчі) матеріальних цінностей.

Згідно зі ст.

Якщо на підприємстві сталася крадіжка, підприємству необхідно звернутися до правоохоронних органів, які повинні оглянути місце події. Після цього підприємству необхідно провести інвентаризацію, щоб достовірно визначити розміри шкоди.

Стаття 135 «Кодексу законів про працю» передбачає можливість застосування окремого порядку визначення розміру шкоди, що під­лягає відшкодуванню, в тому числі в кратному обчисленні.

Загальні правила визначення розміру заподіяної шкоди від роз­крадання, нестачі, знищення (псування) майна викладено в Порядку визначення розмірів збитків від крадіжки, недостачі (псування) мате­ріальних цінностей № 116 [54], який застосовують в усіх випадках, за винятком розкрадання, нестачі, знищення (псування) дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей. В останньо­му випадку застосовується Закон про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищен­ням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, до­рогоцінного каміння та валютних цінностей [10].

Сума шкоди розраховується за формулою

^Рз = [(E_β — A) ? І_гнф + ПД^В + A ? 2^, (⁴.⁴)

де Р — розмір збитків;

B — балансова вартість на момент установлення факту крадіжки, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;

А — амортизаційні відрахування;

І — загальний індекс інфляції, розрахований на підставі щоміся­ця визначених Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ — розмір податку на додану вартість;

A₃₆ — розмір акцизного збору, 2 — коефіцієнт, установлений для основних засобів, запасів.

Із сум, які відшкодовуються за цим Порядком, відшкодовуються збитки, які причинені підприємству, залишок коштів перераховуєть­ся до бюджету України.

Відшкодування винною особою нанесеного збитку можливе як шляхом вирахування частини заробітної плати (ст. 128 Кодексу за­конів про працю [25], максимальне вирахування із заробітної плати працівника не може перевищувати 20%, а в окремих випадках — 50%), так і внесенням коштів на поточний рахунок або до каси підприєм­ства.

Приклад 4.4. 13 листопада 2006 р. на складі підприємства було вкрадено виробничі запаси. Підсумки інвентаризації показали, що прямі збитки під­приємства становили 2546 грн. У результаті проведення розслідування пра­воохоронними органами встановлено винну особу. Індекс інфляції за жов­тень 2006 р., за даними Держкомстату України, становив 102,6%.

Розв’язання: Розмір збитку визначається за формулою (4.4):

P₃ = (2546 грн ? 1,026 + 509,20 грн) ? 2 = 6242,80 грн. Якщо винну особу встановлено, то сума відшкодування, яка підлягає перерахуванню до Держ­бюджету, становить: 6242,80 грн — 2546 грн = 3696,80 грн.

4.4.