ЗАСТОСУВАННЯ ПОЯСНЕННЯ МИНУЛИХ ЕПІЗОДІВ ДІЛОВОГО ЦИКЛУ
Інструментарій сукупного попиту і сукупної пропозиції є винятково корисним знаряддям для аналізу сукупної ділової активності. Ми застосуємо його до декількох епізодів ділового циклу.
Крім того, оскільки добра економічна модель повинна мати властивість прогнозувати майбутнє, а також пояснювати минуле, ми поглянемо, як інструментарій сукупного попиту і пропозиції можна застосувати для прогнозування реакції сукупного обсягу виробництва і рівня цін на події, що можуть статися в майбутньому. Щоб спростити наш аналіз, припустімо, що в усіх наступних випадках початково сукупний обсяг виробництва близький до природного рівня.Нарощування обсягу виробництва під час в’єтнамської війни: 1964 — 1970рр.
Втягнення Америки у в’єтнамський конфлікт почало поглиблюватися на початку 1960-х років, зокрема після 1964 р., коли США вступили у повномасштабну війну. Починаючи з 1965 р., розширення воєнних операцій збільшило урядові видатки. Водночас Федеральна резервна система збільшила темп зростання кількості грошей у намаганні не допустити зростання процентних ставок. Як інструментарій сукупного попиту і сукупної пропозиції оцінює вплив воєнного розширення економіки в роки в’єтнамської війни на сукупний обсяг виробництва і рівень цін?
Зростання урядових видатків і вищий темп зростання кількості грошей перемістили криву сукупного попиту праворуч (зображено на графіку 26.5). Як результат, сукупний обсяг виробництва збільшився, безробіття зменшилося і рівень цін зріс. Таблиця 26.3 показує, що відбулося насправді. Норма безробіття поступово зменшувалася з 1964 р. до 1969 р., залишаючись суттєво нижчою за рівень, який сьогодні економісти розглядають як природний рівень безробіття (під час цього періоду близько 5 %). Інфляція почала зростати. Як випливає з графіка 26.5, безробіття зрештою повинно було повернутися до природного рівня, бо економіка має механізм самокоригування та самонастрою- вання.
Саме це спостерігали у 1970 р., коли темп інфляції став навіть вищим, і водночас збільшилося безробіття.Несприятливі збурення пропозиції: 1973—1975 рр. і 1978—1980 рр.
У 1973 р. економіка зазнала кількох несприятливих збурень пропозиції. Як результат нафтового ембарго, після арабо-ізраїльської війни 1973 р. Організація країн — експортерів нафти (ОПЕК) змогла вчетверо збільшити ціни на нафту шляхом обмеження її видобутку. Крім того, неврожаї у всьому світі призвели до різкого зростання цін на продовольство. Іншим джерелом збурення було завершення строку державного контролю над заробітною платою і цінами у 1973 р. і 1974 р., що підштовхнуло робітників до спроб підвищити заробітну плату, а це не допускалося в зв’язку з державним регулюванням. Потроєний удар цих трьох подій викликав різке переміщення ліворуч кривої сукупної пропозиції. І, як випливає з графіка 26.6, і рівень цін, і безробіття почали драматично зростати (див. таблицю 26.4).
ТАБЛИЦЯ 26.3
Безробіття та інфляція під час нарощування обсягів виробництва у роки війни у В’єтнамі: 1964—1970 рр.
| Роки | Норма безробіття | Інфляція |
| 1964 | 5,5 % | ЦЗ % |
| 1965 | 4,4 % | 1,7 % |
| 1966 | 3,7 % | 2,9 % |
| 1967 | 3,7 % | 2,9% |
| 1968 | 3,5 % | 4,2 % |
| 1969 | 3,4% | 5,4 % |
| 1970 | 4,8 % | 5,9 % |
Джерело: Economic Report of the President.
Період 1978—1980 рр. є майже точним повтором періоду 1973 — 1975 рр.
Економіка майже повністю видужала від збурення пропозиції 1973 —1974 рр., коли в 1978 р. неврожаї і подвоєння цін на нафту (як результат повалення шаха Ірану) знову призвели до нового різкого переміщення ліворуч кривої сукупної пропозиції. Модель, що показана на графіку 26.6, проявилася знову — і безробіття, і інфляція водночас стрімко зросли (див. таблицю 26.4).ТАБЛИЦЯ 26.4
Безробіття та інфляція в періоди збурення пропозиції: 1973 —1975 рр. і 1978—1980 рр.
| Роки | Норма безробіття | Інфляція | Роки | Норма безробіття | Інфляція |
| 1973 | 4,8 % | 6,2 % | 1978 | 6,0 % | 7,7 % |
| 1974 | 5,5 % | 11,0 % | 1979 | 5,8 % | 11,3 % |
| 1975 | 8,3 % | 9,1 % | 1980 | 7,0 % | 13,5 % |
Джерело: Economic Report of the President.
Сприятливі збурення пропозиції
і падіння конкурентоспроможності американських товарів: 1985—1986 рр.
На початку 1986 р. насичення нафтового ринку, що забезпечувалося збільшенням видобутку нафти Саудівською Аравією, зумовило падіння цін на нафту на понад 50 %. Багато експертів сподівалися ходу розвитку подій протилежного до того, що мав місце у 1973 —1975 рр. і 1978—
ТАБЛИЦЯ 26.5
Безробіття та інфляція 1985—1986 рр.
| Роки | Норма безробіття | Інфляція |
| 1985 | 7,1 % | 3,6% |
| 1986 | 6,9 % | 1,9% |
Джерело: Economic Report of the President, 1987.
1980 рр. Сприятливі збурення пропозиції, як того сподівалися, перемістять праворуч криву сукупної пропозиції, внаслідок чого зменшаться темпи інфляції й настане фаза піднесення ділового циклу, що переходить у бум. Як можна бачити з таблиці 26.5, передбачення експертів, нібито темпи інфляції впадуть, підтвердилося. Проте бум не матеріалізувався, а безробіття майже не зменшилося. Що було неправильного у прогнозах?
Експерти помилилися, бо здатність американських фірм конкурувати з іноземними фірмами несподівано далі слабла у 1986 р., незважаючи на падіння вартості долара. Чистий експорт, який у 1985 р. становив мінус 140 млрд. дол. (ціни 1982 р.), у 1986 р. збільшився до мінус 180 млрд. дол. (ціни 1982 р.) — найбільше від’ємне сальдо торговельного балансу в історії США. Величезне падіння обсягу чистого експорту призвело до переміщення кривої сукупного попиту ліворуч, що дещо нейтралізувало експансіоністські наслідки переміщення праворуч кривої сукупної пропозиції. Як показує наш інструментарій сукупного попиту і сукупної пропозиції, результат полягав тільки в м’якому, невеликому зменшенні безробіття, але зі значним падінням темпів інфляції.