3.3. Патології та ризики НЕпрозорості та НАДвідкритості

Механізм забезпечення транспарентності може мати різну

структуру, але необхідно, щоб він був чітко налагодженим і відпра-

цьованим на всіх рівнях влади та управління. Тільки тоді відкритість

може мати потрібний ефект.

покращення взаємодії та взаєморозуміння між усіма соціальними

суб'єктами, що має вирішуватися на загальній основі правових норм.

Транспарентність характеризується особливим співвідно-

шенням способів правового регулювання, що передбачає:

· дозвіл на доступ до інформації для певних суб'єктів права

чи їх невизначеного кола;

· зобов'язання щодо надання доступу та поширення певних

даних на конкретних осіб;

· встановлення заборони на обмеження доступу до певної

інформації;

· юридичну відповідальність за порушення режиму транс-

парентності.

Тран спарентність як правовий режим складається із

сукупності правовідносин з приводу доступу різних суб'єктів до

будь-якого виду та обсягу цікавої їм інформації, забезпечення її

своєчасності, зрозумілості, достатності та достовірності. Тобто

транспарентні відносини визначаються не тільки високим рівнем

інформаційного розвитку суспільства, а й певним рівнем розвит-

ку політико-правової свідомості та культури, подолання держав-

ного бюрократизму та закритості влади.

Рівень відкритості та прозорості залежить від ступеня заці-

кавленості суб'єктів та об'єктів влади у транспарентних відноси-

нах, їх зорієнтованості на ефективність управління (effectiveness-

oriented) та досягнення згоди (compliance-oriented). Реалізація пра-

ва на доступ до інформації органів влади передбачає активну по-

зицію як з боку громадян, так і з боку держави, при цьому елемен-

ти суб'єкта державного управління та об'єкта, яким є суспільство,

з їх взаємовідносинами утворюють самостійну підсистему.

забезпечення стабільності функціонування системи державного

управління прямо залежить від наявності та характеристик зворот-

ного зв'язку, де відкритість та прозорість відіграють провідну роль.

У трансформаційних політичних системах, в яких демокра-

тичні традиції ще заслабкі, розвиток транспарентних відносин

гальмується організаційними та управлінськими патологіями (дис-

функціями ціленедосягнення), насамперед ідеться про:

· тіньовий сектор - інерційність системи органів державного

управління, яка суб'єктивно не зорієнтована на забезпечення широ-

кого доступу до інформації про свою діяльність, гальмує контроль;

· "роздутість" бюрократичного апарату - ускладнення внут-

рішньобюрократичної прозорості гальмує комунікацію не тільки

між державною владою та суспільством, а й безпосередньо всере-

дині бюрократичної системи;

· закритість процедур оновлення - незрозумілість, над-

мірність нераціональних обмежень процесу оновлення, кадрово-

го забезпечення (рекрутування) в системі державного управління,

що може призвести до самозамкнення системи і повернення її до

стану ієрархічної неопатримоніальної побудови;

· недостатність інформаційно-аналітичних структур, її на-

слідком стає зростання рівня ентропії в частині інформаційно-ко-

мунікаційних відносин;

· недосконалість законодавства - ускладнення правозасто-

совної практики через нечіткість та незрозумілість нормативно-

правової регламентації;

· ігнорування організаційного укладу - порушення зв'язків

та норм, прийняття рішень всупереч їм;

· невкоріненість нормативно-правових норм у масову

свідомість як громадян, так і державних службовців;

· низьку активність, пасивність та нераціональність грома-

дян, які компенсуються безконтрольною активністю професійних

політиків та державних службовців.

Відсутність унормування, розпорошеність уявлень, внутріш-

ня невмотивованість перетворює принципи відкритості та прозо-

рості на фарс, а політику - на театральне видовище.

даментального реформування системи державного управління

сутнісне викривлення життєтворчих демократичних засад не зу-

пиняє трансформаційні процеси, але ними конституюється систе-

ма, в якій панують:

· розрив між рішенням та виконанням;

· інверсія, протилежність цілей та результату управлінсько-

го впливу;

· культивування процедур, корупція;

· маніпуляції, у тому числі масовою свідомістю;

· стагнація, нездатність до проведення змін;

· атомізація суспільства;

· тотальний контроль та тоталізація.

Процес розбудови будь-якої системи завжди містить у собі

ризик потрапляння цієї системи в залежність до тих, хто створює

більш складні системи. Тоді відкритість та прозорість перетворю-

ються на засоби впливу на прийняття рішень, маніпулювання цим

процесом. Можна сказати, що відкритість та прозорість можуть

відкрити безпрецедентні можливості для встановлення як тиранії

меншості (еліти), так і тиранії більшості. Єдиним способом про-

тистояння та подолання патологій є дотримання обраного курсу

демократичної правової державності та послідовне впроваджен-

ня його ціннісних, нормативно-правових і практичних засад.

У міжнародній практиці використовується низка інтеграль-

них показників, якими відображаються відповідні якості держав-

ного управління, зокрема застосовуються Організацією економіч-

ного співробітництва та розвитку (ОЕСР)*.