Теорія постановки цілей Едвіна Лока.

Теорія постановки цілей виходить з того, що поведінка людини визначається тими цілями, які вона ставить перед собою, оскільки заради їх досягнення вона здійснює певні дії. При цьому допускається, що постановка цілей - це свідомий процес, а усвідомлені цілі та наміри - це те, що лежить в основі визначення поведінки людини.

213

>>>214>>>

ють Едвіна Лока. Значний внесок в розробку теорії зробив Т. Райєн, а також колега Е. Лока Г. Латем.

У загальному вигляді базова модель, яка описує процес постановки цілей, виглядає так. Людина з урахуванням емоційної реакції усвідомлює та оцінює події, що відбуваються навколо. На основі цього вона визначає для себе мету, якої прагне досягнути, і виходячи з цього виконує певну роботу. Тобто поводить себе певним чином, досягає певного результату й отримує від цього задоволення (рис. 5.10).

Рис. 5.10. Модель процесу мотивації через постановку цілей

Між характеристикою цілей та характеристиками їх виконання існує певна і досить суттєва залежність.

- складність,

- своєрідність,

- прийнятність,

- прихильність.

Ці чотири характеристики впливають як на мету, так і на ті зусилля, які людина готова витратити.

Складність мети відображає ступінь професіоналізму та рівень виконання, необхідні для її досягнення. Існує безпосередній зв'язок між складністю мети та її виконанням. Чим складнішу мету ставить перед собою людина, тим кращих результатів вона досягає. Винятком

214

>>>215>>>

є той випадок, коли мети в принципі не можна досягти. У цьому разі, як стверджує теорія постановки цілей, результат дій не перевищує результату, якого досягають ті, хто ставив помірні цілі. Тому навіть виправдане підвищення цілей може приводити до покращення результатів праці тільки тоді, якщо буде залишатися шанс досягти мети.

Своєрідність мети відображає її зрозумілість, точність і визначеність. Експериментально доведено, що чітко визначена мета веде до кращих результатів і виконання завдання, ніж цілі, що мають широкий зміст.

Прийнятність цілі відображає ступінь, до якого людина сприймає завдання як своє власне. Прийнятність мети суттєво впливає на те, як впливають на виконання завдання складність та своєрідність мети. Якщо для людини мета не прийнятна, то і складність, і своєрідність мети будуть мати дуже слабкий вплив на виконання завдання. Тому керівництво організації повинно чітко усвідомлювати значимість, важливість проведення дій, які б робили мету досяжною, вигідною, справедливою та безпечною в уявленні працівника.

Прихильність мети відображає готовність витрачати певні зусилля для її досягнення. Це дуже важлива для рівня та якості виконання характеристика мети, тому що вона може відігравати вирішальну роль на стадії виконання, якщо реальні складнощі виконання завдання будуть суттєво відрізнятися від таких, якими вони здавалися на стадії постановки цілі.

У теорії постановки цілей під час розгляду залежності виконання від цілей підкреслюється, що якість виконання залежить не тільки від визначених метою зусиль працівника, але і від двох чинників:

1) організаційні чинники,

2) здібності працівника.

При цьому вони можуть впливати не тільки на якість і зміст виконання, але і на цілі, здійснюючи таким чином опосередкований вплив на мотивацію і виходячи з цього додатковий вплив на виконання.

Останнім кроком процесу мотивації в теорії постановки цілей є задоволеність працівника результатом. Особливе значення цього кроку полягає в тому, що він не тільки завершує ланцюжок процесу мотивації, але і є вихідним для здійснення наступного циклу мотивації.

215

>>>216>>>

У теорії констатується, що якщо в результаті дій отримано позитивний для працівника результат, то він отримує задоволення, а якщо негативний - засмучується. При цьому теорія постановки цілей стверджує, що задоволеність чи незадоволеність відносно працівника визначається двома процесами - внутрішнім і зовнішнім.

Внутрішні процеси пов'язані з тим, як людина оцінює отриманий нею результат, зіставляючи його з поставленою метою.

Зовнішні процеси - це реакція й оцінювання результатів праці оточенням.

Достатньо зрозуміла теорія постановки цілей не така проста з погляду практичної реалізації, оскільки немає єдиного усталеного способу її реалізації.

По-перше, її не можна однаково застосувати до всіх людей. Існують різні ступені цільової орієнтації у груп людей, які різняться між собою за віком, статтю, освітою і т. ін.

По-друге, немає однозначної відповіді на питання про те, хто і як повинен визначати цілі: чи це буде керівництво, чи особи, які виконуватимуть завдання. Те, що участь у постановці цілі викликає задоволеність, - це очевидний факт.

По-третє, багато невизначеностей виникає тоді, коли вирішується питання щодо суб'єкта постановки цілей: індивід чи група. Немає однозначної відповіді, яка б визначала пріоритетність постановки цілей перед індивідами чи групою.

По-четверте, немає одностайної думки про те, на що має бути спрямоване стимулювання: чи на досягнення мети як такої, чи на якісне виконання завдання.

Загальні рекомендації щодо здійснення процесу постановки цілей можуть бути такі:

1) необхідно визначити, якою мірою організація і працівники готові до реалізації процесу;

2) якщо у організації є потенційна готовність, то необхідно провести ряд заходів щодо практичної підготовки процесу;

3) постановку цілей необхідно проводити із зазначенням їх складності та своєрідності, з урахуванням прийнятності цілей та прихильності;

4) потрібне проведення проміжного аналізу цілей та їх коригування;

5) необхідно аналізувати досягнення цілей, узагальнювати результати попередніх етапів та розробляти рекомендації щодо подальшого здійснення процесу постановки цілей.

216

>>>217>>>