<<
>>

10.4. Основні чинники, які впливають на попит домогосподарства

Поведінка домогосподарства як споживача перебуває під впливом, багатьох чинників, зокрема уподобання, розмір отримуваного доходу, рівень цін на споживчі блага, обсяг майна. Сукупність їх визначає індивідуальний попит окремого господарства, який є компонентом ринкового попиту.

Зміна доходу веде до збільшення фінансових можливостей домогосподарства, оскільки бюджетна лінія зміщуватиметься (паралельно) догори у разі, якщо доход зростає, і донизу, якщо він зменшується.

Відповідно до припущення раціональної поведінки воно має шукати новий оптимальний набір, що відповідає новим фінансовим можливостям. При дослідженні впливу зміни доходу на попит на окреме благо розрізняють три основні типи реакції споживача.

Поперше, можлива зміна попиту в тому самому напрямі, що й зміна доходу. Ймовірно припустити, що при збільшенні доходу в переважної

більшості домогосподарств зростатиме попит на деякі блага, наприклад на одяг, а при зменшенні — навпаки. Блага, що виявляють таку реакцію споживача, називають благами високої споживчої якості.

Подруге, попит на окреме благо змінюватиметься у протилежному напрямі щодо зміни доходу. Інакше кажучи, при зростанні доходу попит на деякі блага, наприклад хліб, зменшуватиметься (це й зрозуміло, оскільки споживачі переключають свій споживчий попит на блага, що краще задовольняють їхні потреби), а при зменшенні — навпаки, зростатиме. Блага, що виявляють таку реакцію споживача, називають благами низької споживчої якості.

Потретє, попит на деякі блага може характеризуватися відсутністю реакції попиту на зміну доходу (у певних межах). Прикладом таких благ можуть бути транспортні послуги, коли при зростанні доходу споживачі продовжують користуватися тими самим видами міського транспорту, що й раніше, а не їздять, скажімо, на таксі.

Якщо використати показник еластичності попиту за доходом, який показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту на благо при зміні доходу на 1 відсоток, то для благ низької споживчої якості він буде від'ємним, для благ високої споживчої якості додатним, а для останнього випадку дорівнюватиме нулеві.

Іншим важливим чинником індивідуального попиту є зміна цін.

При цьому слід розрізняти вплив на попит на окреме благо як його «власної» 'ціни (передусім це мають на увазі, коли йдеться про реакцію попиту домогосподарства на зміну ціни), так і цін інших благ, що входять до споживчого кошика.

Реакція попиту на зміну ціни виявляється, як уже зазначалось, у повороті бюджетної лінії, відповідно — зміні кута її нахилу до осі Ох,. Споживач, що діє раціонально, обиратиме при цьому новий оптимальний споткивчий набір.

Розглянемо ситуацію, коли зростає «власна» ціна блага х2 (рис. 12.). На правому графіку показані зміни бюджетної лінії та відповідні плани споживання, на лівому — залежність обсягу попиту від ціни.

За ціни /?* домогосподарство купувало на ринку оптимальний набір А. Зростання ціни до величини р\ призвело до повороту бюджетної лінії проти руху годинникової стрілки. Відповідно новим оптимальним споживчим набором, обраним домогосподарством, став В. При цьому скоротився обсяг попиту на благо х2 — він став х2 замість х*Подальше зростання ціни до рівня р^ призведе до того, що домогосподарство обере інший план споживання — С, за якого обсяг попиту на благо х2 становитиме х?З'єднавши всі точки, що відповідають співвідношенням обсягів попиту та цін (лівий графік), отримаємо криву індивідуального попиту домогосподарства. Якщо перевернути графік залежності обсягу попиту до

Домогосподарство 267

266 MIKPOEKOHOMIKA

Рис. 12. Побудова кривої попиту домогосподарства

могосподарства вщ ціни на 90° за годинниковою стрілкою, отримаємо звичайний графік кривої індивідуального попиту. Як бачимо, попит домогосподарства на певне благо підлягає дії закону попиту (за цим законом із зростанням ціни обсяг попиту має скорочуватися, а із зменшенням — зростати). Проте так буває не завжди. У деяких випадках економісти відзначають, що є інший зв'язок між обсягом попиту та

«власною» ціною: за зростання цін обсяг попиту зростає і навпаки. Це характерно для ситуації так званих благ Пффена та благ Веблена (за прізвищами економістів, які описали виявлений ефект).

Благо Гіффена — це таке благо, яке належить до благ першої життєвої потреби; саме тому домогосподарство при зростанні цін на всі блага переключає свій попит на найнагальніші блага (наприклад, хліб), скорочуючи попит на всі інші. Ефект Гіффена характерний для найменш заможних домогосподарств. На противагу цьому благо Веблена характеризує інші причинні зв'язки: заможні домогосподарства купуватимуть блага, що дорожчають, скажімо, тому, що вони престижні і є ознакою належності до певного соціального прошарку. Крім того, ефект збільшення обсягу попиту за підвищення ціни може виникати внаслідок того, що споживачі оцінюють блага не за їхньою споживною якістю (часто для цього немає достатніх даних, оскільки ці якості виявляються лише під час споживання), а за ціною, вважаючи, що висока ціна гарантує високу якість товару. Аналогічну реакцію можуть спричинити високі інфляційні сподівання населення, яке купує товари наперед, оскільки через певний час вони коштуватимуть набагато дорожче.

Ступінь реакції попиту домогосподарства на зміну «власної» ціни блага оцінюють за допомогою показника цінової еластичності, який показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту, якщо ціна блага зросте на 1 відсоток.

Попит домогосподарства на певне благо реагує також на зміни цін інших благ.

Якщо із зміною ціни певного блага у тому самому напрямі змінюється обсяг індивідуального попиту на інше благо, це благо є замінником першого.

Так, якщо зростає ціна на каву, можна очікувати зростання попиту споживачів на такий її замінник, як чай. При зниженні ціни на каву можна очікувати на скорочення попиту на чай.

Якщо із зміною ціни певного блага обсяг індивідуального попиту на інше благо змінюється у протилежному напрямі, воно є доповнювачем першого.

Так, із зростанням ціни на автомобілі, вірогідно, скорочуватиметься попит на бензин.

Проаналізовані характеристики домогосподарства стосуються лише його функції як споживача. Що ж до його функції як постачальника ресурсів (насамперед послуг чинника «праця»), то її аналіз дає змогу з'ясувати пропозицію домогосподарства.

Основними чинниками поведінки домогосподарства як постачальника є ціни послуг чинників виробництва (наприклад, для чинника «праця» це ставка заробітної плати) та уподобання.

Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Які функції виконує домогосподарство в економіці?

2. Що таке бюджетне обмеження домогосподарства та які основні чинники впливають на нього?

3. Перелічіть основні риси уподобань домогосподарства.

4. Чому економічна теорія як об'єкт дослідження має саме «раціонального», а не звичайного «реального» споживача?

5. Назвіть основні чинники, що впливають на споживчі рішення домогосподарства.

6. Якими особливостями вирізняється оптимальний стан (або рівновага) домогосподарства як споживача?

7. Як зміна доходу впливає на споживчу поведінку домогосподарства?

8. Поясніть, чому зміна цін викликає неоднозначну реакцію у різних за своїм матеріальним становищем домогосподарств.

<< | >>
Источник: А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко. Основи економічної теорії: Підручник. 2001

Еще по теме 10.4. Основні чинники, які впливають на попит домогосподарства:

- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -