15.2. Доходи і витрати в національній економіці

Власники чинників виробництва отримують доходи, причому доходи одних суб'єктів ринкової економіки водночас є витратами інших.

Реальний потік чинників виробництва і кінцевого продукту:

від домашніх господарств через ринок чинників виробництва підприємства отримують послуги чинників виробництва — послуги праці; послуги капіталу; послуги землі; послуги підприємництва;

378 MAKPOEKOHOMIKA

•

Ринок

1 — • 1 1 1

t

Пос чинь вироб

Податки

чинників виробництва

* — —

~ ——— 1 1 1 1

h

луги

ва

1

* 1 Оп

' ви

1

лата послуг чинників робництва

Податки

Домашні господарства

Трансфер

Прод, товарів І І

ДЕРЖАВА

Підприємства

і

ч

1 1 1 1 1

уг

І субсидії ' ——— т1 т

Оплата 1 1 державних закупівель І І товарів 1

1 '

— — ».

Ринок товарів І послуг

1

реальні потоки грошові потоки

Рис. 18. Коловий рух доходів і витрат в національній економіці

через ринок благ домашні господарства від підприємств отримують різноманітні матеріальні та нематеріальні блага — продукти харчування, промислові товари (автомобілі, різні види побутової техніки тощо), сервісні послуги.

Реальний потік коштів, що оплачує зазначений реальний потік чинників виробництва та кінцевого продукту:

від підприємств домашнім господарствам надходить плата за послуги чинників виробництва. Ця плата для домогосподарств є їхніми доходами, а для самих підприємств — їхніми витратами;

від домашніх господарств підприємствам надходить плата за товари і послуги. Для домашніх господарств ці кошти є витратами, а для підприємств — доходами.

Отже, у спрощеній економічній моделі гроші постійно циркулюють від домашніх господарств до підприємств і назад, а валовий продукт обчислюється або як сума витрат домогосподарств, або як сума витрат підприємств на оплату чинників виробництва.

Модель функціонування реальної ринкової економіки є набагато складнішою порівняно з описаною моделлю. Зокрема, домашні господарства

Національна економіка. Основні макроекономічні показники 379

частину доходів використовують на задоволення власних потреб, іншу частину вони сплачують державі у вигляді податків і певну частину акумулюють у різних формах заощаджень. Товари і послуги, які виробляють підприємства, купують не тільки домашні господарства, а й держава та інші підприємства, які планують їх використовувати для виробництва власних продуктів і послуг. Проте незалежно від зазначених умов, у будьякій угоді беруть участь продавець і покупець, а отже, для національної економіки в цілому загальна сума доходів дорівнює загальній сумі витрат. Оскільки кінцевий продукт національної економіки можна визначити або як загальну суму витрат домашніх господарств на оплату товарів і послуг, або як суму, виплачену підприємствами власникам чинників виробництва — прибуток підприємства, витрати на оплату праці та орендні платежі тощо, то йдеться про кількісну рівність між загальним обсягом доходів Д, загальним обсягом витрат В і загальним обсягом національного виробництва (або валовим продуктом ВП). Отже, для національної економіки буде справедливою математична формула

Дс = Вс = ВП