16.5. Мультиплікатор

Модель мультиплікатора. Залежність, яку відбиває мультиплікатор, можна виразити такою нормативною моделлю:

МП = Приріст НДІ Приріст 7,

або

Цю залежність можна проілюструвати простим прикладом. Припустімо, що приріст інвестицій становить 200 тис. грн, а приріст доходу Д, зумовлений додатковими вкладеннями, — 600 тис. грн. Тоді мультиплікатор дорівнюватиме:

МП = 600 тис. грн / 200 тис. грн =3.

Це означає, що 1 грн інвестицій /дала приріст 3 грн доходу Д. Зазначена модель мультиплікатора МП, будучи статичною, показує разовий вплив дії інвестицій / на величину доходу Д. Отже, мультиплікатор є тим коефіцієнтом або числом, на яке слід помножити приріст інвестицій, щоб дати прогнозні оцінки майбутньому зростанню національного доходу. Це можна виразити такою нормативною моделлю:

ДД = МП • А/.

Макроекономічний аналіз: сукупний попит І сукупна пропозиція 419

Для визначення стану рівноваги економіки доцільніше використовувати іншу модель мультиплікатора, яка грунтується на повторюваності ефекту первинних інвестицій:

МПе =1/1 ГСС„.

Ефект мультиплікаційного процесу МПе прямо пропорційно залежить від величини граничної схильності до споживання ГСС„: зі зменшенням ГСС„ зменшується МПе, зі збільшенням ГССП збільшується і МПе.

Оскільки 1 ГССП ГСЗ, то ефект мультиплікатора можна подати через граничну схильність до заощадження.

МПе = 1 / ГСЗ.

Розглянемо механізм його дії.

ГСЗ = 3 млн грн / 9 млн грн =1/3; ГСЗ =1/3.

На одному з сегментів ринку з'явилися можливості для нових інвестицій у розмірі 1 млн грн на доповнення до вже здійснених у сумі 3 млн грн. Виходячи з теорії мультиплікатора, визначимо розмір доходу Д, за якого економіка перебуватиме у стані рівноваги. Для цього визначаємо мультиплікаційний ефект

МПе = 1 / ГСЗ;

ГСЗ =1/3;

МПе = 3.

Мультиплікаційний ефект означає, що збільшення інвестицій / на 1 млн грн зумовлює приріст доходу Д на 3 млн грн (1 млн грн. • 3), і що економіка досягає стану рівноваги при розмірі доходу Д 12 млн грн (9 млн грн + 3 млн грн). У нашому прикладі кожна гривня, вкладена в інвестиції, була мультиплікована у 3 грн доходу Д. Різниця між приростом доходу &Д та приростом інвестицій Д/дорівнює вторинним споживчим витратам (3 млн грн 1 млн грн = 2 мли грн), які отримані за рахунок мультиплікаційного ефекту.

Межу розгортання мультиплікатора визначає гранична схильність до заощадження ГСЗ: чим менша ГСЗ, тим більший мультиплікатор; і навпаки — чим більша ГСЗ, тим менший мультиплікатор. У міру наближення граничної схильності до 1 збільшується затухання мультиплікацій

420 MAKPOEKOHOMIKA

Макроекономічний аналіз' сукупний попит І сукупна пропозиція 421

ного процесу. Мультиплікаційний процес припиняється саме тоді, коли ГСЗ дорівнює 1, тобто коли приріст заощадження ДЗ дорівнюватиме приросту доходу ЛД: ДЗ = АД.

Отже, доход зростатиме доти, доки обсяг інвестицій не зрівняється з обсягом передбачуваних заощаджень. Рівновага між заощадженнями 3 та інвестиціями / (або 3 = 1) досягається в результаті рухливості попиту і пропозиції. Проте вона можлива не завжди і не в кожній ситуації, оскільки насправді є багато чинників, які цьому не сприяють. А це ще раз вказує на те, що розглянутий ефект мультиплікатора є ефектом короткотермінової економічної рівноваги.

За моделлю кейнсіанського мультиплікатора збільшення інвестицій зумовлює розширення обсягів виробництва і зростання рівня зайнятості, а зменшення інвестицій — згортання виробництва і зменшення рівня зайнятості.

Інфляційний розрив виникає тоді, коли передбачувані інвестиції перевищують заощадження, що відповідають рівню повної зайнятості, тобто / > 3. Дефляційний розрив характерний для такої ситуації, коли заощадження, які відповідають рівню повної зайнятості, перевищують потреби в інвестиціях, тобто 3 > І.

Ефект мультиплікатора може виявитися тільки в умовах економіки неповної зайнятості. Адже, якщо всі ресурси суспільства використовуються повністю, то звідки можуть з'явитися додаткова робоча сила і виробничі потужності? В економіці, що досягла рівня природного випуску, ефект мультиплікатора не зможе працювати на розширення доходу, а виявиться тільки в підвищенні загального рівня цін, тобто інфляції. Це означає, що при аналізі мультиплікаційних ефектів важливо знати, в якій фазі економічного циклу перебуває економіка країни.

Сучасні економісти розглядають мультиплікаційний процес у часі, тобто використовують динамічну теорію мультиплікатора. За цією теорією мультиплікація вже не розглядається як короткотерміновий акт, а отже, мультиплікаційний ефект є ефектом не короткотермінової, а довготермінової загальної економічної рівноваги.

Динамічна модель мультиплікатора показує вплив державних асигнувань на процес відтворення не тільки і не стільки в момент їхнього використання, скільки в ті періоди, коли виявляється власне вплив зроблених державних витрат.

Сучасні економісти стверджують, що мультиплікацію можуть викликати не тільки екзогенні чинники (наприклад, державні асигнування), а й

ендогенні (внутрішні) чинники. Це підтверджують такі нові види мультиплікатора, як мультиплікатор споживання, кредитний, податковий, банківський тощо.

t

Акселератор.

Акселератор можна визначити за такою нормативною моделлю:

де І, — зростання нових інвестицій; Д, — величина доходу за період /; Д, [ — величина доходу за період, що передує періоду /.

Акселератор — це коефіцієнт, який відбиває залежність між інвестиційним та споживчим попитом. Він допомагає пригальмувати (побороти) затухання мультиплікаційного процесу. Мультиплікатор та акселератор у поєднанні можуть забезпечити постійне зростання.

Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Що таке сукупний попит і від яких чинників він залежить?

2. Назвіть детермінанти сукупної пропозиції.

3. Чи може загальна економічна рівновага бути статичною? Обгрунтуйте свою думку.

4. Чому сума граничної схильності до споживання І граничної схильності до заощадження дорівнює одиниці?

5. Поясність терміни «нульове заощадження» і «від'ємне заощадження».

6. Що таке мультиплікатор? Які його моделі ви знаєте?

7. Для вирішення яких проблем використовують акселератор?