<<
>>

16.5. Мультиплікатор

Поняття мультиплікатора. Слово «мультиплікатор» у перекладі з латинської мови означає множник. Саме поняття «мультиплікатор» і його принцип були вперше описані в економічній теорії англійським економістом Р.
Каном в 1931 p., ще до появи роботи Дж. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей» (1936 р.). За Кейнсом, мультиплікатор — це числовий коефіцієнт, який показує залежність змін доходу від змін інвестицій. Мультиплікатор використовується для визначення числового коефіцієнта, що показує, у скільки разів зміниться (зросте чи зменшиться) національний доход при певній конкретній зміні (збільшенні чи зменшенні) інвестицій. З приводу цього Дж. Кейнс зазначав, що у разі, коли здійснюються додаткові інвестиції, отримуваний доход зростає на суму, яка в k разів перевищує суму, на яку збільшені інвестиції.

Модель мультиплікатора. Залежність, яку відбиває мультиплікатор, можна виразити такою нормативною моделлю:

МП = Приріст НДІ Приріст 7,

або

Цю залежність можна проілюструвати простим прикладом. Припустімо, що приріст інвестицій становить 200 тис. грн, а приріст доходу Д, зумовлений додатковими вкладеннями, — 600 тис. грн. Тоді мультиплікатор дорівнюватиме:

МП = 600 тис. грн / 200 тис. грн =3.

Це означає, що 1 грн інвестицій /дала приріст 3 грн доходу Д. Зазначена модель мультиплікатора МП, будучи статичною, показує разовий вплив дії інвестицій / на величину доходу Д. Отже, мультиплікатор є тим коефіцієнтом або числом, на яке слід помножити приріст інвестицій, щоб дати прогнозні оцінки майбутньому зростанню національного доходу. Це можна виразити такою нормативною моделлю:

ДД = МП • А/.

Макроекономічний аналіз: сукупний попит І сукупна пропозиція 419

Для визначення стану рівноваги економіки доцільніше використовувати іншу модель мультиплікатора, яка грунтується на повторюваності ефекту первинних інвестицій:

МПе =1/1 ГСС„.

Ефект мультиплікаційного процесу МПе прямо пропорційно залежить від величини граничної схильності до споживання ГСС„: зі зменшенням ГСС„ зменшується МПе, зі збільшенням ГССП збільшується і МПе.

Оскільки 1 ГССП ГСЗ, то ефект мультиплікатора можна подати через граничну схильність до заощадження.

МПе = 1 / ГСЗ.

Розглянемо механізм його дії.

Нехай стан макроекономічної рівноваги досягається за рівня національного доходу Д 9 млн грн. При зазначеному рівні доходу Д споживання Сп становить 6 млн грн, а заощадження 3— З млн грн, обсяг інвестицій /— 3 млн грн. Отже,

ГСЗ = 3 млн грн / 9 млн грн =1/3; ГСЗ =1/3.

На одному з сегментів ринку з'явилися можливості для нових інвестицій у розмірі 1 млн грн на доповнення до вже здійснених у сумі 3 млн грн. Виходячи з теорії мультиплікатора, визначимо розмір доходу Д, за якого економіка перебуватиме у стані рівноваги. Для цього визначаємо мультиплікаційний ефект

МПе = 1 / ГСЗ;

ГСЗ =1/3;

МПе = 3.

Мультиплікаційний ефект означає, що збільшення інвестицій / на 1 млн грн зумовлює приріст доходу Д на 3 млн грн (1 млн грн. • 3), і що економіка досягає стану рівноваги при розмірі доходу Д 12 млн грн (9 млн грн + 3 млн грн). У нашому прикладі кожна гривня, вкладена в інвестиції, була мультиплікована у 3 грн доходу Д. Різниця між приростом доходу &Д та приростом інвестицій Д/дорівнює вторинним споживчим витратам (3 млн грн 1 млн грн = 2 мли грн), які отримані за рахунок мультиплікаційного ефекту.

Межу розгортання мультиплікатора визначає гранична схильність до заощадження ГСЗ: чим менша ГСЗ, тим більший мультиплікатор; і навпаки — чим більша ГСЗ, тим менший мультиплікатор. У міру наближення граничної схильності до 1 збільшується затухання мультиплікацій

420 MAKPOEKOHOMIKA

Макроекономічний аналіз' сукупний попит І сукупна пропозиція 421

ного процесу. Мультиплікаційний процес припиняється саме тоді, коли ГСЗ дорівнює 1, тобто коли приріст заощадження ДЗ дорівнюватиме приросту доходу ЛД: ДЗ = АД.

Отже, доход зростатиме доти, доки обсяг інвестицій не зрівняється з обсягом передбачуваних заощаджень. Рівновага між заощадженнями 3 та інвестиціями / (або 3 = 1) досягається в результаті рухливості попиту і пропозиції. Проте вона можлива не завжди і не в кожній ситуації, оскільки насправді є багато чинників, які цьому не сприяють. А це ще раз вказує на те, що розглянутий ефект мультиплікатора є ефектом короткотермінової економічної рівноваги.

За моделлю кейнсіанського мультиплікатора збільшення інвестицій зумовлює розширення обсягів виробництва і зростання рівня зайнятості, а зменшення інвестицій — згортання виробництва і зменшення рівня зайнятості.

Йдеться про те, що мультиплікатор діє двояко: або розширює національний доход, або звужує його. Це залежить від розширення чи звуження будьякого компонента сукупного попиту. Відсутність рівноваги між передбачуваними інвестиціями і заощадженнями може призвести до таких двох негативних для функціонування національної економіки ефектів, як інфляційний і дефляційний розрив.

Інфляційний розрив виникає тоді, коли передбачувані інвестиції перевищують заощадження, що відповідають рівню повної зайнятості, тобто / > 3. Дефляційний розрив характерний для такої ситуації, коли заощадження, які відповідають рівню повної зайнятості, перевищують потреби в інвестиціях, тобто 3 > І.

Ефект мультиплікатора може виявитися тільки в умовах економіки неповної зайнятості. Адже, якщо всі ресурси суспільства використовуються повністю, то звідки можуть з'явитися додаткова робоча сила і виробничі потужності? В економіці, що досягла рівня природного випуску, ефект мультиплікатора не зможе працювати на розширення доходу, а виявиться тільки в підвищенні загального рівня цін, тобто інфляції. Це означає, що при аналізі мультиплікаційних ефектів важливо знати, в якій фазі економічного циклу перебуває економіка країни.

Сучасні економісти розглядають мультиплікаційний процес у часі, тобто використовують динамічну теорію мультиплікатора. За цією теорією мультиплікація вже не розглядається як короткотерміновий акт, а отже, мультиплікаційний ефект є ефектом не короткотермінової, а довготермінової загальної економічної рівноваги.

Динамічна модель мультиплікатора показує вплив державних асигнувань на процес відтворення не тільки і не стільки в момент їхнього використання, скільки в ті періоди, коли виявляється власне вплив зроблених державних витрат.

Сучасні економісти стверджують, що мультиплікацію можуть викликати не тільки екзогенні чинники (наприклад, державні асигнування), а й

ендогенні (внутрішні) чинники. Це підтверджують такі нові види мультиплікатора, як мультиплікатор споживання, кредитний, податковий, банківський тощо.

t

Акселератор.

У мультиплікаційному процесі чільне місце посідає прин цип акселератора. Його сутність полягає в тому, що збільшений доход, отриманий у результаті мультиплікуючого впливу початкових інвести цій, приводить до зростання попиту на споживчі товари. Галузі, що випус кають споживчі товари, розширюються, що зумовлює зростання попиту на товари виробничого призначення (засоби праці та предмети праці). Зміни у попиті на споживчі товари викликають значно суттєвіші зміни в попиті на товари виробничого призначення. Йдеться про те, що прин цип акселератора стосується зміни попиту на готовий продукт. Він пока зує, що попит на інвестиції може бути викликаний зростанням продажу і доходу.

Акселератор можна визначити за такою нормативною моделлю:

де І, — зростання нових інвестицій; Д, — величина доходу за період /; Д, [ — величина доходу за період, що передує періоду /.

Акселератор — це коефіцієнт, який відбиває залежність між інвестиційним та споживчим попитом. Він допомагає пригальмувати (побороти) затухання мультиплікаційного процесу. Мультиплікатор та акселератор у поєднанні можуть забезпечити постійне зростання.

Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Що таке сукупний попит і від яких чинників він залежить?

2. Назвіть детермінанти сукупної пропозиції.

3. Чи може загальна економічна рівновага бути статичною? Обгрунтуйте свою думку.

4. Чому сума граничної схильності до споживання І граничної схильності до заощадження дорівнює одиниці?

5. Поясність терміни «нульове заощадження» і «від'ємне заощадження».

6. Що таке мультиплікатор? Які його моделі ви знаєте?

7. Для вирішення яких проблем використовують акселератор?

<< | >>
Источник: А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко. Основи економічної теорії: Підручник. 2001

Еще по теме 16.5. Мультиплікатор:

- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -