§ 6. Економічна безпека

Однією із важливих частин сучасної теорії є теорія економічної безпеки. Ряд фундаментальних соціально-економічних закономірностей висуває цей елемент економічної теорії—предмет уваги державного управління—до ряду чинників, щоформує системні уявлення про життя суспільства і держави, визначає ефективність їхнього соціально-економічного устрою.

В сучасних умовах фактор безпеки людини і середовища його проживання стає найважливішою характеристикою якості життя і стану економіки, їх управління. Першочергового значення набуває необхідність вивчення ризику для людини і суспільства та засобів їх усунення з боку економічних структур, в тому числі тіньової економіки та економічної злочинності.

Чисельні дані свідчать про те, що руйнівна сила природних, соціально-економічних і техногенних катастроф зростає, а збитки, що завдаються ними суспільству,вимірюютьсядесятками та сотнями мільярдівдоларів. Понад 60% найбільш значних промислових та транспортних аварій в мінулому столітті відбулося у світі протягом останніх двох десятиліть. За останні двадцять років у природних та техногенних катастрофах загинуло близько 3 мли чоловік і понад 1 млрд залишилось без притулку. Прямі втрати, пов’язані з техногенними аваріями і хронічними захворюваннями від забруднення навколишнього середовища, становлять 4-6 % ВНП. Цими ж факторами пояснюється 15-25 % випадків передчасної смерті. Майже половина населення України проживає у зоні 24 ризику хімічного ураження. На нашій території розташовано вісім тисяч об’єктів іонізуючого опромінення, 7540 найбільш потенційно небезпечних об’єктів.

Однією з найбільших загроз суспільства є тіньова економіка та економічна злочинність. В Україні обсяги тіньової економічної діяльності сягають 50 % ВНП. У СІНА різні збитки від економічної злочинності перевищують кілька сотень мільярдів доларів. Тільки річні втрати компаній США від крадіжок з боку своїх службовців перевищують 1 ЗО млрд доларів.

В останню чверть XX століття сформувався фундаментальний підхід до проблеми боротьби з наслідками економічних катаклізмів: значно простіше сформувати і забезпечити систему аналізу, моніторингу, профілактики і загальну протидію економічним загрозам (система економічної безпеки), аніж опиратися наслідкам економічних загроз. Це значно вигідніше і ефективніше. Тому систему економічної безпеки можна умовно оцінити як один з найбільш рентабельних видів діяльності суспільства.

При аналізі економічної безпеки виділяються передусім три важливі складові:

—економічна незалежність, що означає насамперед можтивість здійснення державного контролю над національними ресурсами, спроможність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі у міжнародній торгівлі;

— стійкість і стабільність національної економіки, що передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприє мницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів;

— здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні економічні інтереси, здійснювати постійну модернізацію виробництва, ефективну інвестиційнута інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни.

Політика економічної безпеки визначається на основі певних принципів, які створюють політичну і правову базу для оцінки зовнішніх і внутрішніх загроз формування національних економічних інтересів і стратегії економічної безпеки.

До основних принципів гарантування економічної безпеки України можна віднести:

— верховенство закону при гарантуванні економічної безпеки;

— додержання балансу економічних інтересів особи, сім’ї, суспільства, держави;

— взаємна відповідальність особи, сім’ї, суспільства, держави щодо гаран-тува ння економічної безпеки;

— своєчасність і адекватність заходів, пов’язаних із відверненням загроз і захистом національних економічних інтересів; 25

— пріоритет договірних заходів у вирішенні як внутрішніх, так і зовнішніх конфліктів економічного характеру;

— інтеграція національної економічної безпеки з міжнародною економічною безпекою.

Об'єктами національної економічної безпеки є держава, суспільство, сім’я, окремі громадяни, підприємства, установи, організації та окремі території.

Національні економічні інтереси (НЕЇ) невіддільні від історії і традицій українського народу, системи господарювання, менталітету, культурних і духовних цінностей.

В ролі виразника і гаранта захисту НЕЇ повинна виступати держава. Однак в Україні досі відсутня реально діюча система захисту НЕЇ, не сформовано їх цілісну систему.

Це дає змогу урядовцям різних рівнів виправдовувати будь-які своїдії, запевняючи, що вони цілком відповідають НЕЇ. Така ситуація (скільки чиновників — стільки ж і трактувань НЕЇ), таїть значну загрозу економічній безпеці України.

Для проведення аналітичної та прогнозної діяльності відповідні державні органи повинні визначати НЕЇ, досліджувати їх взаємодію, співвідношення пріоритетності тощо.

Можна застосувати таку класифікацію національних економічних інтересів²:

1. За ступенем важливості:

—життєво важливі;

— стратегічні;

— тактичні.

2. За тривалістю дії:

—довгострокові;

— середньстрокові;

— короткострокові.

3. За характером зіткнення:

— паралельні;

— конфронтаційні;

—розбіжні;

— спільні.

4. За місцем дії:

— внутрішні;

— зовнішні.

5. За ступенем реалізації:

— не реалізовані;

— частково реалізовані;

— реалізовані.

6. За сферами поширення:

— виробничі;

— фінансові;

— експортно-імпортні;

— технологічні;

— інституційні;

— військово-економічні;

— соціально-економічні;

— демографо-економічні;

— еколого-економічні;

— інші.

Для створення цілісної системи НЕІ та її ефективного функціонування насамперед необхідно:

— створити відповідну нормативну базу;

— проводити моніторинг НЕІ та їх моделювання;

— створити банк даних щодо НЕІ;

— забезпечити баланс НЕІ та їх гармонійне поєднання. Найбільш пріоритетними економічними інтересами є:

— створення надійної системи економічної безпеки України;

— створення самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямо

ваної економіки;

— забезпечення альтернативних джерел надходження нафти і газу;

— створення потужного військово-промислового комплексу;

— збереження та розвиток інтелектуального й науково-технічного потен

ціалів України;

— розв'язання державою соціальних проблем;

— побудова економічних відносин з іншими країнами на засадах рівно

правності та взаємовигідності тощо.

Проведений системний аналіз стану економічної безпеки дав змогу виявити низку економічних інтересів України.

Загрозами економічній безпеці України слід вважати явні чи потенційні дії, що ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів і створюють небезпеку для соціально-економічної та політичної систем, національних цінностей, життєзабезпечення нації та окремої особи.

Можна застосувати класифікацію загроз економічній безпеці за такими параметрами:

1. За місцем виникнення:

— внутрішні;

— зовнішні.

2. За ступенем небезпеки:

— особливо небезпечні;

— небезпечні.

3. За можливістю здійснення:

—реальні;

— потенційні.

4. За масштабами здійснення:

— загальнонаціональні;

—локальні;

— індивідуальні.

5. За тривалістю дії:

—тимчасові;

— постійні.

6. За сферою спрямування:

— виробничі;

— фінансові;

— експортно-імпортні;

—технологічні;

— інституційні;

— військово-економічні; соціально-економічні;

—демографо-економічні;

— еколого-економічні;

— інші.

7. За ставленням до них:

— об’єктивні;

— суб’єктивні.

8. За характером спрямування:

— прямі;

— непрямі.

Проведений системний аналіз сучасного стану економічної безпеки дав змогу виявити комплекс реальних і потенційних загроз економічній безпеці України.

В умовах становлення ринкової економіки, коли держава вже не може директивними методами впливати на суб’єктів господарської діяльності, слід вжити заходів щодо оптимального впливу на процес суспільного відтворення (макроекономічні параметри, галузеві структури виробництва, ціни і грошово-фінансові потоки) для під тримки економічної безпеки Украши.

Задля прийняття державними органами обгрунтованих рішень необхідно проводити моніторинг індикаторів економічної безпеки, який передбачав би передусім фактичне відстеження, аналіз і прогнозування важливих економіч-28

_Розділ 1. Предмет і метод економічної теорії

них показників. Особливу увагу слід зосередити на таких загальних індикаторах економічної безпеки:

— валовий внутрішній продукт (ВВП);

— темп інфляції;

— дефіцит бюджету;

— рівень безробіття;

— економічне зростання;

— рівень та якість життя;

— енергетична залежність;

— інтегрованість у світову економіку;

— сальдо експорту-імпорту;

— стан демографічних процесів;