44. Механізм мультиплікатора. Парадокс ощадливості.
44) Цей механізм спрощено виглядає так. Наприклад, якщо банк, що одержав депозити (внески), повинен мати обов'язкові резерви, рівні 10% від суми депозитів, то 90% отриманої готівки він може витрачати на позички.
Якщо клієнти, що одержали позички, використовують отримані гроші для оплати своїх боргів або покупки товарів, то ці гроші перейдуть у руки інших осіб, що збільшать свої внески в банках. Банки, у свою чергу, отримавши 10% у вигляді резервів витрачають отримані кошти на нові активи, що приносять прибуток.Таким чином, хоча кожний банк дав у борг тільки 90% грошей, отриманих від клієнтів, усі банки, зрештою, розширили свої позички на суму, що у 9 разів перевищує суму вихідного депозиту і додали до своїх резервів 10% від отриманої суми депозиту. Процес грошового мультиплікатора або депозитної експансії не мав би меж зростання грошової маси, якби не було об'єктивних і суб'єктивних обмежень його зростання.
Парадокс ощадливості. Парадокс, що вперше був помічений Кейнсом. Рішення суспільства заощаджувати більше може мати наслідком зменшення реальних заощаджень. Збільшення заощаджень означає зменшення видатків на споживчі товари, що може зменшити сукупний попит і ВНП. Це, в свою чергу, може вести до зменшення інвестицій, нижчих доходів і, зрештою, зменшення заощаджень.
Еще по теме 44. Механізм мультиплікатора. Парадокс ощадливості.:
- 2.7. МЕХАНІЗМ ЗМІНИ МАСИ ГРОШЕЙ В ОБОРОТІ. ГРОШОВО-КРЕДИТНИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР
- Зміна рівноважного ВВП та мультиплікатор. Ефект мультиплікатора
- 16.5. Мультиплікатор
- Ефект мультиплікатора
- 74. Роль держави в змішаній економіці. Роль та обмеження ринкового механізму в регулюванні економіки. Кейнсіанський механізм державного впливу на економіку.
- Попит і пропозиція грошей. Грошово-кредитний мультиплікатор
- Парадокс Леонтьева
- Парадокс Леонтьева
- Парадокс выбора
- ШИ “Парадокс Алле”