Ринок монополістичної конкуренції

Монополістична конкуренція і монопольний ринок зовсім рі­зні ситуації ринку. Характеристика особливостей монополістич­ної конкуренції.

1. На ринку діє певна кількість продавців.

Вона не повинна бути надто великою, щоб попит не перет­ворився на абсолютно еластичний, що властиво для чистої кон­куренції;

Вона не повинна бути надто малою, щоб кожна фірма воло­діла незначною частиною ринку та мала обмежений контроль над ціною (але все-таки мала);

Вона повинна бути досить значною, щоб виключати можли­вість таємних угод, погодження дій окремих фірм з метою обме­ження обсягів виробництва та штучного підвищення цін;

Вона повинна бути достатньою, щоб фірми галузі не відчу­вали взаємної залежності і визначали власну політику не зважаю­чи не реакцію конкурентів.

Тому, якщо для чистої конкуренції необхідно сотні, тисячі фірм, для монополістичної конкуренції достатньо 30, 50, 70.

2. Продукти, що пропонуються на ринку, хоча й належать до однієї товарної групи, але достатньо диференційовані. В основі цієї диференціації можуть бути як реальні, так і удавані.

Реальні відмінності досягаються за рахунок:

- якості товару. Товар може бути з однією товарною мар­кою, але виготовлений у різних країнах. При цьому його якість може мати суттєві відмінності;

- поглиблення після продажного обслуговування. Збіль­шення терміну гарантійного обслуговування, безкоштов­на доставка, установка меблів;

- місця привабливішого продажу товару: кафе на березі Дніпра, бензоколонка на трасі з активним рухом автомо­білів;

- стимулювання збуту: встановлення призів для покупців тощо.

Удавані відмінності:

- активна рекламна політика фірми;

- протизаконне використання відомих торговельних знаків, марок.

3. Обмежена можливість впливу на ціну. Вдале місце розта­шування, яскрава упаковка, результативна рекламна кампанія дають фірмі змогу реалізувати свою продукцію дещо дорожче.

4. Легкий вступ у галузь. Оскільки на ринку досить велика кількість конкуруючих фірм, то створити бар'єр для вступу нових практично неможливо. Але ці бар'єри можуть створюватися з об'­єктивних причин. Наприклад, кількість найпривабливіших місць для встановлення кіосків.

Ринок монополістично конкуренції посідає проміжне місце між монопольним ринком та ринком чистої конкуренції. Тому механізм визначення ціни та обсягів виробництва при монополіс­тичній конкуренції є переплетінням цих моделей.

Визначення ціни та обсягів виробництва при монополістич­ній конкуренції. Припустимо, що фірма зорієнтована на монопо­лістичну конкуренцію, виробляє і постачає на ринок певний то­вар, що відрізняється від аналогічних товарів інших фірм. Крива попиту на цей товар матиме похилий характер і еластичність по­питу залежатиме від числа конкурентів та ступеня диференціації продукту в галузі (привабливість, виділення серед інших).

Розглянемо механізм вибору обсягів виробництва та ціни у ко­роткотерміновому та довгостроковому періодах. Крива попиту для ринку монополістичної конкуренції має спадаючий характер, то по­дібно до монопольного ринку крива граничного доходу буде завжди знаходитися нижче неї. Згідно з загальним правилом, фірма на рин­ку монополістичної конкуренції у короткостроковому періоді буде максимізувати свої прибутки або мінімізувати збитки, виробляючи такий обсяг продукції, що відповідає координатам точки перетину кривих граничних витрат та граничного доходу.

Оскільки фірма виробляє продукт, який не має абсолютного змінника, то зменшення його пропозиції на ринку призведе до деякого підвищення цін. За рахунок цього у короткостроковому періоді фірма може отримувати економічний прибуток, розмір якого відповідає площі заштрихованої фігури.

Однак фірма не застрахована від збитків. Умовою отримання економічного прибутку є такий характер попиту на продукт фір­ми, при якому крива попиту перетинає криву середніх витрат.

Якщо крива попиту пройде нижче кривої середніх змінних витрат, фірма змушена приймати рішення про припинення виро­бництва, оскільки збитки перевищуватимуть постійні витрати.

Таким чином, у короткостроковому періоді фірма в умовах мо­нополістичної конкуренції може отримувати економічний прибуток, зазнати збитків чи вирішувати проблему закриття. Що ж відбуваєть­ся в довготерміновому періоді? Простежується тенденція до отри­мання фірмою нормального прибутку. Економічний прибуток, що його отримує фірма в короткостроковому періоді, приваблює у га­лузь нові фірми. І як наслідок, пропозиція зростає, крива попиту стає більш еластичною і відстань до середніх витрат зменшується, ліквідуючи економічний прибуток. І навпаки, якщо фірма терпить збитки, спостерігається відтік конкурентів, крива попиту стає менш еластичною. Як результат, вона перетне криву середніх витрат, лік­відувавши таким чином збитки фірми.

Рівновага встановлюється тоді, коли криві попиту та середніх витрат матимуть лише одну спільну дотику. В даному разі фірма не буде отримувати економічного прибутку та не нестиме збитків:

P=ATC; MC=MR.

Нецінова конкуренція виступає найбільш розповсюдженою формою для ринку монополістичної конкуренції. Методи неціно­вої конкуренції поділяються на дві групи:

Пов'язані з удосконаленням продукту. Удосконалення про­дукту може здійснюватися без докорінної зміни його споживчих якостей. Це стосується упаковки товару, його дизайну, способів продажу тощо.

Рекламно-пропагандистська діяльність. Мета реклами - збільшення частки продукції фірми на ринку та посилення лояль­ності споживачів до товару фірми. В економічній науці роль рек­лами розцінюється суперечливо. Існують доцільні вагомі аргу­менти як на користь, так і проти реклами.

За: 1. Рекламна інформація допомагає споживачам зробити розумний вибір.

2. Кошти від реклами - найголовніше джерело доходів засо­бів масової інформації.

3. Реклама стимулює удосконалення продукту рекламодав­цем.

4. Реклама створює передумови для економічного зростання, збільшення зайнятості, стимулює високий рівень споживчих ви­трат, в кінцевому рахунку підвищується добробут нації.

Проти: І.Більшість рекламних повідомлень нас переконують на основі протиставлень товару фірми з іншим товаром.

2. Bπτpaτπ на рекламу є відповідно непродуктивними. При альтернативному їх використанні вони могли б принести біль­ший суспільний ефект.

3. Реклама іноді викликає негативні суспільні ефекти: збіль­шення споживання тютюну, алкоголю.

4. Ефективність реклами низька, оскільки більша її частина має тенденцію до самонейтралізації. Наприклад, миючі засоби, зубні пасти.

2.9.