Рівновага споживача

Тепер можна перейти до третього етапу — суміщення системи кривих байдужості з бюджетним обмеженням (див. мал. 4.8).

Певні набори товарів при заданому доході і цінах взагалі недосяжні спожи­вачеві ([/,, U₄), тому що розташовані за межами його можливостей.

Останнє співвідношення має назву принцип рівної корисності (екві-марґінальний принцип).

Згідно з цим принципом, споживач, максимізуючи корисність, купує то­вари в таких обсягах, щоб їхні граничні корисності у розрахунку на одну грошову одиницю були рівними.

Загальніше задача вибору споживача виглядає як вибір споживачем з-поміж витрачання свого доходу І на придбання якоїсь кількості певного товару X, з одного боку, і придбанням усіх інших товарів — з іншого. В цьому випадку ми маємо справу з так званим розширеним бюджетним обмеженням, яке має вигляд:

Розширене бюджетне обмеження виражає всі такі кбмбінацп тсвару л та всіх інших благ, які спбживач мбже придбати у межах дбхпду І, що є в його розпорядженні (див.

Мал. 4.9. Вибір споживача між купів­лею певного товару і ви­тратами на всі інші товари.

(4.4).

Але у даному випадку У — це гроші (доход), які можуть бути витрачені на інші блага. Тобто, MRS_xy показує ту кількість грошей, яку споживач готовий витратити на додаткову одиницю товару X, щоб загальний рівень корисності зали­шився незмінним. MU_y — гранична корисність грошей (доходу) і дорів­нює одній грошовій одиниці (грив­ні). Тоді гранична корисність товару X дорівнює граничній нормі замі­щення грошей (доходу, що є в роз­порядженні споживача) на товар X:

Гранична норма заміщення, ви­мірювана у грошових одиницях, у

даному випадку є граничною корисністю товару X у грошовому вираженні.

Нахил лінії розширеного бюджетного обмеження (на мал. 4.9) дорівнює P. Отже, за умови рівноваги споживча гранична корисність товару X у цьому випадку дорівнює його ціні:

Значить, споживач буде купувати товар до тих пір, поки гранична ко­рисність товару X (для певного споживача у певний момент часу) буде дорівнювати його ринковій ціні.

Така модель вибору споживача (коли інший товар — це витрати на решту товарів та послуг) є найближчою до дійсного вибору, при якому споживач кожного разу вирішує для себе задачу: використати доход на купівлю товару X або залишити його для придбання всіх інших благ. І в цьому випадку гранична корисність товару X є готовністю відмовитись від якоїсь кількості доходу в грошових одиницях в обмін на додаткову одиницю товару.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Гіпотеза раціональної поведінки споживача

Корисність

Гранична корисність

Кількісний (кардиналістський) підхід до ко­рисності

Порядковий (ординалістський) підхід до корисності

Гранична норма заміщення, MRS Бюджетне обмеження

Крива байдужості

Рівновага споживача

Еквімаргінальний принцип Розширене бюджетне обмеження

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Оцініть правильність тверджень (так,ні)

1. Оксана дотримується аксіоми транзитивності, якщо завжди може сказати, чи віддає вона перевагу одному товару над іншим, чи їй байдуже, який із них вибрати.

2. Якщо торговець готовий обміняти Вашу купюру номіналом 1 гривня па чотири мопети по 25 копійок, то для нього крива байдужості між гривнею і 25 копійками є прямою лінією.

3. Ви маєте 1 гривню. Купуючи бутерброд за 60 копійок і напій за 45 копійок, Ви вибираєте набір продуктів із допустимої для Вас множини.

4. Споживач досягає внутрішньої споживацької рівноваги між двома товарами, якщо він витрачає повністю свій доход і здійснює вибір таким чином, що гранична норма заміщен­ня між цими двома товарами дорівнює співвідношенню їхніх ціп.

5. Якщо співвідношення ціп двох товарів дорівнює 2, а їхня гранична норма заміщення пос­тійна і також дорівнює 2, то якась Іванка зможе максимізувати свою корисність лише в тому разі, коли вибере для споживання тільки якийсь один із двох товарів.

6. Гранична корисність картоплі з розрахунку па 1 гри. — 8 од., а хліба — 16 од.

а) Чи відповідає це умовам рівноваги споживача?

б) Намалюйте криві байдужості для цих товарів і бюджетне обмеження. Як вони взаємно розташовані у цьому випадку?

в) Чи слід змінювати структуру споживання (і як саме) для досягнення етапу рівноваги?

Питання множинного вибору

7. Нахил бюджетної лінії має певну інтерпретацію. Він означає:

а) кількість одного товару, від якої споживач готовий відмовитися в обмін па інший товар, залишаючись па тій самій кривій байдужості;

б) межу допустимої мпожипи, з якої споживач здійснює свій вибір;

в) спадну граничну норму заміщення;

г) альтернативну вартість одного товару, виражену через інший товар.

8. Петро споживає як огірки, так і помідори. Ціпа огірків зросла, в той час як ціпа помідорів залишилась незмінною. Що станеться з лінією бюджетного обмеження Петра для огірків та помідорів?

а) Вона зсунеться назовні паралельно лінії бюджетного обмеження, яка існувала раніше.

б) Вона повернеться всередину вздовж вісі огірків.

в) Вона повернеться всередину вздовж вісі помідорів.

г) Вона залишиться без змін.

9. Якщо гранична норма заміщення між двома товарами постійна при будь-якому рівні споживання і дорівнює 2, тоді:

а) два товари є абсолютними замінниками;

б) два товари повністю доповнюють один одного;

в) крива байдужості між цими товарами має спадну граничну норму заміщення;

г) крива байдужості опукла вгору від початку координат.

10. Ціна груш та яблук па одному з київських рипків однакова (4 гри. за 1 кг). Домогоспо­дарка намагається максимізувати свою корисність, коли купує груші та яблука. їй слід:

а) купувати однакову кількість яблук та груш, якщо ціпа па них однакова;

б) витратити всі гроші, які в неї є для придбання фруктів, на груші та яблука;

в) купити таку кількість яблук та груш, щоб гранична норма заміщення між ними до­рівнювала 1;

г) зробити (б) і (в) одночасно.

Задачі

11. Катерина вважає масло й маргарин повними (абсолютними) замінниками одне одного.

а) Намалюйте криві байдужості, які відповідають смакам та уподобанням Катерини при споживанні масла або маргарину.

б) Якщо масло коштує 2 гри. за пачку, а маргарин - 1 грп. і Катерина має 20 гри. для витрат протягом місяця, що опиниться в її споживацькому кошику? Зобразіть її вибір па графіку.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Долан Э. Дэ/с., Линдсей Д. Е. Микроэкономика. — СПб: СПб-оркестр: Литера плюс, 1994. — Гл. 5. (Пер. с англ.)

2. Семюелсон∏., НордгаузВ. Мікроекономіка. — К.: Основи, 1998. — Розд. 6.

3. Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение: В 2 т. — M.: Финансы и статистика, 1992.—Т. 1. — Гл. 3. (Пер. с англ.)

4. Экономическая школа: Науч.-поп. журн. — СПб: Предприятие “Экономическая школа”. — Вып. 1. —Лекция 8 (с. 141—143); Вып. 2. — Лекция И, 12, 13, 14 (с. 141—143).

5. Шндайк P., Рубінфелд Д. Мікроекономіка. — К.: Основи, 1997. — Розд. 3.

6. Макконнелл К. P., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т. — M.: Республика, 1992. — Т. 2. — Гл. 23. (Пер. с англ.)

7. Fritsch, М. Marktversagen und Wirschaftspolitik: Hiikrodkonomische Grundlagen Staatlichen Handelns.

— Munchen, 1996. — Teil I. Der Markt als Referenzsystem; Eigenschaften des Marktgleich-gewichtes.

S. 34-37.

8. Williams, Andrew T. Workbook for Use with Microeconomics Michael L. Katz, Harwey S. Rosen.

— Homewood, Boston: IRWIN, 1991. — 223 p.