Розділ 5. Тести, які можуть бути включені до екзаменаційних білетів з навчальної дисципліни «Економічна теорія права»

Варіант №1.

1. Автор наступного висловлювання: „Потреби є одночасно і причиною і спрямовуючим началом економічної поведінки суб’єкта господарювання, являють собою його рушійні сили”:

1.1.

1.2. - А. Маршалл;

1.3. - Й Шумпетер;

1.4. - А. Сміт.

2. Продуктами інтелектуальної діяльності є:

2.1. - твори науки, літератури та мистецтва;

2.2. - винаходи, промислові та наукові зразки, креслення, моделі, схеми програмних засобів;

2.3. - записи на носіях інформації;

2.4. - права на копіювання та розповсюдження патенту, ліцензії, знаки на товари і послуги;

2.5. - права на інформацію щодо промислового, комерційного, наукового досвіду (ноу-хау);

2.6. - усе перелічене;

2.7. - 2.1. - 2.2.

3. За формулою - TC= TFC+ TVC - можна визначити:

3.1. - змінні витрати;

3.2. - середні витрати;

3.3. - граничні витрати;

3.4. - загальні витрати.

4. Загальнообов'язкове правило поведінки, встановлене державою й забезпечується його примусовою силою:

4.1. - норма цивільного права;

4.2. - норма кримінального права;

4.3. - норма підприємницького права;

4.4. - норма договірного права.

1. Правова система, яка характеризується тим, що джерелом права визнається судовий прецедент; закони регулюють окремі області відносин діяльності, але не зведені в єдину систему, а все, що не урегульоване законом, а також тлумачення законів і їх застосування визначається загальним правом, це :

1.1. - фінансове право;

1.2. - договірне право;

1.3. - загальне право;

1.4. - кримінальне право.

2. Засобами задоволення економічних потреб є:

2.1. - антиблага;

2.2. - економічні блага;

2.3. - вільні блага;

2.4. - суспільні блага.

3. Автор праці «Проблема соціальних витрат» (1960):

3.1. - Г. Калабрезі;

3.2. - Г. Беккер;

3.3 - Р. Коуз;

3.4. - Р. Познер.

4. Економічні функції договірного права полягають у наступному:

4.1.

4.2. - утримувати суб’єктів від опортуністичної поведінки, що сприяє оптимальному партнерству та зменшує витрати на захисні заходи;

4.3. - має забезпечити економічну ефективність взаємовідносин на принципі поліпшення за Паретоефективністю. При виконанні договору не тільки обидві сторони поліпшують своє становище, але не допускається погіршення стану третьої сторони, що не бере участі в договорі;

4.4. - дозволяє зменшити та розподілити ризики, що виникають унаслідок несприятливої невизначеності шляхом їх покладання на сторону угоди, яка може їм запобігти. Сторони угоди можуть перекласти на судові органи вирішення питань, пов’язаних із невизначеністю, якщо трансакційні витрати занадто високі стосовно включення їх в договори.

1. Вид економічного аналізу, який вивчає економіку такою, якою вона є:

1.1. - інституціональна економічна теорія

1.2. - позитивна економічна теорія;

1.3. - неокласична економічна теорія;

1.4. - нормативна економічна теорія.

2. Так-ні:

2.1. - «Цінність кожного з основних видів ресурсів (факторів виробництва) полягає у їх корисності, що визначається насамперед продуктивністю, здатністю приносити своєму власнику певний вид доходу».

2.2. - «Безліч економічних цілей при обмеженості ресурсів ставить проблему економічного вибору - вибору найкращого із альтернативних варіантів їх використання, при якому досягається максимальне задоволення потреб при даних витратах»;

2.3. - «В загальному розумінні ефективність - це можливість використати найкращим чином те, що має суспільство у своєму розпорядженні для досягнення найкращого результату».

3. Еластичність пропозиції за ціною визначається наступною формулою:

4. Економічними функціями покарання злочинців є:

4.1.

4.2. - ізоляція злочинців, що дає можливість попередити ними скоєння злочину на час відбування покарання;

4.3. - реабілітація і перевиховання порушників;

4.4. - стримування потенційних злочинців;

4.5. - правильна відповідь - 4.2. - 4.4.

4.6. - правильна відповідь - 4.1. - 4.4.

1. Так-ні:

1.1. - фундаментальною проблемою економіки є постійне зростання потреб і обмеженість економічних ресурсів для їх задоволення;

1.2. - до економічних ресурсів зараховують усі природні, людські та створені працею людини ресурси, які використовують у виробництві економічних благ;

1.3. - потенційно ресурси (природні, трудові) можуть стати факторами виробництва, коли використовуються в процесі виробництва.

2. В економічній теорії правила, що структурують обмін між економічними агентами й визначають ті права, які сторони отримують в обмін на взяті на себе зобов'язання, а також механізм примусу до їх виконання:

1.1. - угода;

1.2. - контракт;

1.3. - договір;

1.4. - трансакція.

3. Еластичність попиту за ціною визначається наступною формулою:

4. Економічна теорія, висновки яких відповідають на питання: «Що має бути?», а не на питання «Що є?»:

4.1. - позитивна економічна теорія;

4.2. - нормативна економічна теорія;

4.3. - неоінституціональна економічна теорія;

4.4. - економічна теорія прав власності.

1. Об'єкти інтелектуальної власності, що стосуються прав виконавців, виробників звуко- та відеозаписів, організації ефірного та кабельного мовлення, це:

1.1. - об'єкти авторського права;

1.2. - об'єкти суміжних прав;

1.3. - об'єкти промислової власності;

1.4. - об'єкти приватної власності.

2. Серед економічних благ виділяють:

2.1.

2.2. - недовгострокові;

2.3 - взаємозамінні (субститути);

2.4. - взаємодовнюючі (комплементарні).

2.5. - правильна відповідь - 2.3.;

2.6. - правильна відповідь - 2.1. - 2.4.

3. Змінні внутрішньофірмові трансакційні витрати це:

3.1. - витрати функціонування фірми;

3.2. - витрати інформації, витрати обробки інформації;

3.3. - витрати ухвалення рішень, витрати нагляду за реалізацією рішень;

3.4. - витрати визначення продуктивності працівників, витрати ведення бізнесу;

3.5. - витрати, пов'язані з фізичним переміщенням благ і послуг усередині фірми;

3.6. - правильні відповіді - 3.1. - 3.2;

3.7. - правильні відповіді - 3.1. - 3.5.

4. Економіко-правовий інститут, що регулює відносини з приводу створення та використання творів науки, літератури та мистецтва виражених в усній, письмовій або іншій об'єктивній формі, що уможливлює їх відтворення, це:

4.1. - договірне право;

4.2. - деліктне право;

4.3. - авторське право;

4.4. - сімейне право.

1. Так-ні:

1.1. - «Нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності - це потреби»;

1.1. - «Засоби задоволення потреб називаються благами»;

1.2. - «Економічні потреби - це потреби в економічних благах»;

1.3. - «Блага, які споживаються шляхом купівлі продажу, називаються

економічними».

2. Передумова про поведінку економічного агента, який прагне особистої вигоди, може ухилитися від дотримання умов договору з метою одержання прибутку за рахунок обмеження прав партнера, у тому числі за рахунок обману й приховання інформації:

2.1. - передконтрактна поведінка;

2.2. - післяконтрактна поведінка;

2.3. - опортуністична поведінка;

2.4. - ризикована поведінка.

3. Ціна, за якої внаслідок дії конкурентних сил продавці пропонують стільки товарів, скільки покупці готові їх купити, це:

3.1. - ціна попиту;

3.2. - ціна пропозиції;

3.3. - ціна рівноваги;

3.4. - монопольна ціна.

4. Теорія, яка стверджує, що рівні корисності можна ранжирувати тільки за порядком і ризницю між ними не можна виразити кількісно:

4.1. - кардиналізм;

4.2. - утилітаризм;

4.3. - ординалізм;

4.4. - маржиналізм.

1. Поняття в економічній теорії, що стосується благ або послуг, які, будучи надані одному індивідові, стають доступними й іншим без додаткових витрат:

1.1. - приватне благо;

1.2. - суспільне благо;

1.3. - матеріальне благо;

1.4. - духовне благо.

2. Документ, який підтверджує право інтелектуальної власності й надає його власникові монопольне право на виробництво відповідної продукції протягом певного часу:

2.1. - договір;

2.2. - патент;

2.3. - контракт;

2.4. - свідоцтво.

3. Ринковий попит залежить:

3.1. - від ціни даного товару;

3.2. - цін на інші товари;

3.3. - грошових доходів покупців та їхніх смаків;

3.4. - накопиченого багатства;

3.5. - кліматичних умов;

3.6. - смаків;

3.7. - від усього переліченого;

3.8 - від усього переліченого окрім 3.5. та 3.6.

4. Вихідними посилками економічної теорії є наступні:

4.1. - «Суб’єктом господарства є «homo economicus» - розумний (раціональний) індивід, добре навчений, має глибокі загальні і професійні знання, а також великий практичний досвід. Його метою є досягнення максимальних результатів при даних витратах ресурсів або мінімізація витрат при досягненні визначеної цілі»;

4.2. - «Кожний господарюючий суб’єкт прагне до максимізації: споживач - задоволення своїх потреб, фірма - прибутку, держава - рівня добробуту людей»;

4.3. - правильна відповідь 4.1.;

4.4. - правильна відповідь 4.1. - 4.2.

1. Постійні внутрішньофірмові трансакційні витрати - це:

1.1. - витрати на управління ресурсами;

1.2. - витрати, пов'язані з інвестуванням в інформаційну технологію;

1.3. - витрати, пов'язані з охороною ресурсів;

1.4. - витрати, пов'язані з лобіюванням;

1.5. - правильна відповідь 1.1;

1.6. - правильна відповідь 1.1. - 1.4.

2. Податок, яким обкладається творець негативного зовнішнього ефекту і його величина дорівнює сумі, необхідної для того, щоб приватні витрати сторони, що створює зовнішній ефект, дорівнювали соціальним витратам:

2.1. - соціальний податок;

2.2. - пігувіанский податок;

2.3. - змішаний податок;

2.4. - податок на майно.

3. За формулою - TVC = TC - TFC - можна визначити:

3.1. - загальні витрати;

3.2. - загальні змінні витрати;

3.3. - середні витрати;

3.4. - постійні витрати.

4. Удосконалення структури потреб відображає процес розвитку людської особистості та сприяє переходу:

4.1. - від домінування матеріальних до пріоритетного розвитку духовних потреб, пов'язаних з творчістю, пізнанням, самовдосконаленням;

4.2. - від масового виробництва та споживання до індивідуалізації потреб та засобів їх задоволення;

4.3. - від прагнення безперервного нарощування обсягів споживання до розумного самообмеження;

4.4. - від речової структури споживання до переважання у ній послуг.

1. Економічна теорія права це:

1.1. - особливий науковий напрям із своїм власним предметом і методологією;

1.2. - інтегрована економіко-правова галузь науки, яка спрямована на створення та розробку нової конструкції права як суспільного блага;

1.3. - перспективний напрям розвитку суспільної науки, основні положення якої можуть бути застосовані для вибору правових рішень з урахуванням їх економічної ефективності;

1.4. - правильна відповідь - 1.2.;

1.5. - правильна відповідь - 1.1. - 1.3.

2. Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу факторів суспільного виробництва відносить:

2.1. - землю;

2.2. - капітал;

2.3. - працю;

2.4. - підприємницькі здібності;

2.5. - науку;

2.6. - інформацію;

2.7. - знання.

3. За формулою - ATC = TC / Q - можна визначити:

3.1. - граничні витрати;

3.2. - середні загальні витрати;

3.3. - середні змінні витрати;

3.4. - постійні витрати.

4. Основними способами інтерналізації зовнішніх ефектів за участю держави є:

4.1. - присудження компенсації;

4.2. - державне регулювання;

4.3. - встановлення приватної власності;

4.4. - правильна відповідь: 4.1-4.2;

4.5. - правильна відповідь - 4.1.-4.3.

1. Так-ні:

1.1. - право і економіка в будь-якому суспільстві тісно взаємопов’язані;

1.2. - взаємозв’язок економіки і права досліджують такі наукові напрямки як економічний підхід до права, економічний аналіз права, економіка права, економічна теорія і право, економіка і право, економічна теорія права;

1.3. - предметом дослідження економічної теорії права виступає економічна поведінка, що здійснюється в умовах правових обмежень, та економічна логіка виникнення і функціонування правових норм; (так)

2. Економічні функції договірного права реалізуються через низку інституційних функцій:

2.1. - узагальнення всієї сукупності інформації, яка потрібна сторонам угоди для здійснення своєї діяльності;

2.2. - зниження рівня невизначеності в діях партнерів,

2.3. - економії витрат часу на виконання спільних дій;

2.4. - координаційну та регулюючу функції договору.

3. У неокласичній теорії витрат виробництва буквами «AVC» позначаються:

3.1. - постійні витрати;

3.2. - змінні витрати;

3.3. - середні загальні витрати;

3.4. - середні постійні витрати;

3.5. - середні змінні витрати;

4. За О. Уільямсоном контракти є неповними, якщо:

4.1. - не можна передбачити всі непередбачені обставини, що матимуть до них стосунок у майбутньому;

4.2. - деталі деяких з останніх обставин неясні;

4.3. - не можна досягти єдиної думки про природу майбутніх непередбачених обставин;

4.4. - неможливо дійти єдиного і повного розуміння характеру адекватних адаптацій до майбутніх непередбачених обставин;

4.5. - сторони не можуть досягти єдиного розуміння щодо характеру непередбачених обставин;

4.6. - сторони не можуть досягти згоди в тому, чи відповідають використовувані заходи адаптації виниклим і раніше непередбаченим обставинам;

4.7. - правильна відповідь - 4.1 - 4.4;

4.8. - правильна відповідь - 4.1. - 4.6.

Варіант №13

1. Так-ні:

1.1. - «Договірне право має дати відповідь на питання про те, які договори повинні підлягати правовому захисту»;

1.2. - «З погляду економіста захисту підлягають договори, які сприяють підвищенню суспільної ефективності);

1.3. - «Якби трансакційні витрати дорівнювали б нулю, то сторони могли б укласти досконалий договір, і це означало б, що в ньому немає пробілів і суди не потрібні для заповнення відсутніх умов. Сторони потребували б послуг держави тільки для захисту умов договору.

2. На рисунку зображено:

2.1. - криву байдужості;

2.2. - криву ринкового попиту;

2.3. - криву ринкової пропозиції;

2.4. - криву індивідуальної пропозиції.

1. Дія, спрямована на створення у іншої особи уявлень, що не відповідають дійсності, про існуючі факти, це:

1.1. - брак інформації;

1.2. - обман;

1.3. - зловживання інформацією;

1.4. - неправильна інтерпретація.

2. Висловлювання: «Деякі люди стають злочинцями не тому, що їхня базова мотивація відрізняється від мотивації інших людей, а тому, що в них оцінка витрат і результатів є іншою» належить:

2.1. - Р. Коузу;

2.2. - Г. Калабрезі;

2.3. - Г. Беккеру;

2.4. - Р.Познеру.

3. На рисунку зображено:

3.1. - граничні витрати;

3.2. - середні витрати;

3.3. - загальні витрати;

3.4. - змінні витрати;

3.5. - загальні, постійні, змінні витрати

4. Ключовими категоріями інституціонального напрямку в економічній теорії вважаються наступні:

4.1. - інститут;

4.2. - права власності;

4.3. - трансакційні витрати;

4.4. - контрактні відносини;

4.5. - ієрархія, організація, корпорація;

4.6. - правильна відповідь 4.1 - 4.3;

4.7. - правильна відповідь - 4.1-4.5.

1. Право власності визначається ще з часів римського права наступними правочинностями:

1.1. - володіння;

1.2. - користування;

1.3. - розпоряджання;

1.4. - правильна відповідь - 1.1.

1.5. - правильна відповідь - 1.1. - 1.3.

2. На рисунку зображено:

2.1. - бюджетне обмеження споживача;

2.2. - криву байдужості;

2.3. - криву попиту;

2.4. - криву пропозиції

3. Залежно від ступеня (та наслідків) обман може існувати у вигляді:

3.1. - хитрощі;

3.2. - хибності;

3.3. - виверту;

3.4. - здирництва;

3.5. - брехливості;

3.6. - фальшивості;

3.7. - шахрайства.

4. Договір повинен:

4.1. - сприяти зниженню трансакційних витрат;

4.2. - усувати штучні бар'єри на шляху добровільного обміну;

4.3. - чітко визначати і надійно захищати права власності, не дозволяючи переродження добровільного обміну у вимушену угоду.

1. Корисність, яку споживач отримує від споживання всіх одиниць (частин) певного блага, це:

1.1. - гранична корисність;

1.2. - загальна (сукупна) корисність;

1.3. - об'єктивна корисність;

1.4. - суб'єктивна корисність

2. Так-ні:

2.1. - «Економічна теорія розглядає обман як «інституційну пастку», тобто неефективну норму, яка виникла в попередніх умовах, залежить від особливостей попереднього розвитку, але в теперішніх умовах вона продовжує використовуватися при ухваленні рішення».

2.2. - «Обман може існувати в активній формі, коли суб’єкт умисно і цілеспрямовано наводить неправдиву інформацію. У пасивній формі суб’єкти бездіють відносно надання необхідної інформації»;

2.3. - «Обман може бути як умисним, так і неумисним».

3. Трансакційні витрати забезпечують:

3.1. - поінформованість сторін договору про всі існуючі економічні, правові, соціальні умови обміну;

3.2. - вимірювання якісних та кількісних ознак об’єкта обміну;

3.3. - письмове оформлення угоди.

4. На рисунку зображена:

4.1. - крива попиту;

4.2. - крива пропозиції;

4.3. - крива виробничих можливостей;

4.4. - крива байдужості;

4.5. - крива Лаффера.

1. У розвинутих країнах, які перебувають на стадії постідустріального розвитку, спостерігаються наступні тенденції в розвитку відносин власності:

1.1. - подальше розширення плюралізму форм власності;

1.2. - значне розширення змішаних і комбінованих форм власності;

1.3. - посилення процесів демократизації і соціалізації відносин власності;

1.4. - прогресивна зміна структури об’єктів власності;

1.5. - розширення форм та об’єктів міжнародної власності;.

1.6. - правильна відповідь: 1.2 та 1.5;

1.7. - усі перелічені.

2. Корисність, яку споживач отримує від споживання ще однієї, додаткової одиниці (частини) певного блага, це:

2.1. - гранична корисність;

2.2. - загальна (сукупна) корисність;

2.3. - об'єктивна корисність;

2.4. - суб'єктивна корисність.

3. На рисунку зображено:

id="Picutre 35" class="lazyload" data-src="/files/uch_group34/uch_pgroup100/uch_uch1308/image/image035.jpg">

3.1. - загальну і граничну корисність;

3.2. - бюджетну лінію;

3.3. - рівновагу споживача (оптимум споживача);

3.4. - карту кривих байдужості.

4. Так-ні:

4.1. - «Основна роль договірного права полягає в корегуванні та коректуванні недосконалих договорів, наближаючи їх до умов досконалих договорів».

4.2. - «У разі, коли банк свідомо укладає угоду кредитування з особою, яка є неплатоспроможною, то це обман - шахрайство».

4.3. - «З точки зору економічної теорії договірні відносини не потребують юридичного захисту, якщо вони мають досконалий характер».

1. Автором праці «Злочин і покарання: економічний піхід» є:

1.1. - Р.Коуз;

1.2. - Р. Познер;

1.3. - Г. Беккер;

1.4. - Г. Калабрезі.

2. Виділяють наступні види трансакційних витрат:

2.1. - ринкові;

2.2 - внутрішньофірмові;

2.3. - суспільні;

2.4. - приватні.

3. У праці «Економічнй аналіз права Р. Познер успішно використовує економічний підхід:

3.1. - у питаннях власності (включаючи інтелектуальну власність);

3.2. - в контрактному і сімейному праві;

3.3. - при обговоренні правових проблем державного регулювання ринку (антимонопольно законодавство, трудові відносини і ін..);

3.4. - в судових процедурах;

3.5. - у конституційному праві.

4. На рисунку зображено:

4.1. - загальні витрати;

4.2. - середні витрати;

4.3. - граничні витрати;

4.4. - постійні витрати;

4.5. - змінні витрати;

4.6. - альтернативні витрати.

1. Хто з авторів раціональність рецидивізму пояснює наступним чином: «Чим більше часу людина витрачає на нелегальну діяльність, тим менше в неї залишається часу на діяльність легальну й, відповідно, тим менший очікуваний дохід від діяльності, обмеженої рамками закону, і тим більший очікуваний дохід від протиправної діяльності»:

1.1. - Р. Познер;

1.2. - Г. Калабразі;

1.3. - А. Ерліх;

1.4. - Г. Беккер.

2. Лінія рівної корисності, усі точки якої характеризують набори товарів, які забезпечують споживачу один і той же рівень корисності, це:

2.1. - крива пропозиції;

2.2. - крива байдужості;

2.3. - крива попиту;

2.3. - бюджетне обмеження.

3. Опортуністична поведінка визначається через наступні основні форми:

3.1. - «приховані характеристики», «прихована інформація», «приховані дії» та «приховані наміри»;

3.2. - може проявлятися у пасивній та активній формах;

виникати «до» (опортунізм ex ante) та «після» (опортунізм ex post) укладання контракту;

3.3. - мати в якості наслідку погіршуючий відбір;

3.4. - правильна відповідь - 3.1;

3.5. - правильна відповідь - 3.1 - 3.3.

4. Економічна теорія пропонує оцінювати правові норми з погляду економічної ефективності:

4.1. - поняття ефективності включає дві складові: мету, яку люди прагнуть досягнути, і ресурси, які мають цінність;

4.2. - максимальна ефективність має місце тоді, коли вдається одержати найкращий результат при заданих зусиллях, або досягти заданого результату при мінімальних зусиллях;

4.3. - як результат виступає певний рівень добробуту;

4.4. - зусилля вимірюються в одиницях витрачених ресурсів;

4.5. - результатом або метою права можуть слугувати «сукупна корисність» і «сукупне багатство» суспільства.

1.Основними факторами, що визначають схильність індивіда до злочинної поведінки є

1.1. - ставлення до ризику;

1.2. - розмір доходів, які він може одержати в легальній і нелегальній сферах;

1.3. - безробіття в суспільстві: чим вище безробіття, тим менші очікувані доходи індивідів у легальній сфері;

1.4. - рівень освіти індивіда;

1.5. - розміри населеного пункту.

2. Критерій Колдора-Хікса, як і критерій ефективності за Парето:

2.1. - зорієнтований на максимізацію корисності й багатства;

2.2. - є похідним від критерію ефективності Парето, іноді його називають потенційним поліпшенням по Парето;

2.3. - з практичної точки зору критерій вимагає порівняння вигод однієї групи з втратами іншої.

3. “Із задоволенням потреб у якихось благах їх цінність зменшується” - так формулюється:

3.1. - закон пропозиції;

3.2. - закон вартості;

3.3. - закон спадної граничної корисності;

3.4. - закон попиту.

4. На рисунку зображено:

4.1. - середні загальні витрати;

4.2. - середні змінні витрати;

4.3. - середні постійні витрати;

4.4. - граничні витрати;

4.5. - правильна відповідь - 4.2.

4.6. - правильна відповідь - 4.1.- 4.4

Варіант 21.

1. Чинниками, які впливають на пропозицію є:

1.1. - ціна товару;

1.2. - ціни на фактори виробництва;

1.3. - технологія та організація виробництва;

1.4. - кількість виробників-конкурентів;

1.5. - цінові і дефіцитні очікування покупців;

1.6. - розмір податків;

1.7. - усі відповіді є вірними;

1.8. - усі відповіді не є невірними.

2. Права власності розмиваються внаслідок того, що вони:

2.1. - неточно встановлені;

2.2. - погано захищені правовою системою;

2.3. - підпадають під різного роду обмеження та обтяження, головним чином з боку державних органів.

3. У класифікації трансакцій виділяють:

3.1. - трансакції торгові (обмін правами власності на основі добровільної згоди сторін);

3.2 - трансакції раціонування (складання бюджетів різних рівнів відповідними органами, рішення арбітражних судів, за допомогою яких розподіляється багатство);

3.3. - трансакції управління (така взаємодія, коли право приймати рішення належить тільки одній стороні).

4. Критерій максимізації багатства, запропонований Р. Познером як критерій ефективності в економічній теорії права, обгрунтовується наступними положеннями:

4.1. - економісти отримують інформацію, спостерігаючи поведінку людей;

4.2. - переваги виявляються, коли люди здійснюють вибір; у цьому випадку мірою інтенсивності переваг буде готовність людей платити за дане благо, яку можна виміряти в грошах;

4.3. - результатом же, який суспільство буде прагнути максимізувати, буде не сукупна корисність всіх членів суспільства, а сукупне багатство суспільства;

4.4. - якщо блага находяться в руках людей, які готові й можуть заплатити максимальну ціну за них, то суспільство досягне мети максимізації сукупного багатства.

1. Моделювання процесу прийняття рішення споживачем охоплює наступні етапи:

1.1. - формалізація індивідуальних смаків й уподобань споживача, тобто визначається, чого він бажає;

1.2. - формалізація того, що споживач може споживати реально, виходячи з його доходу та ринкових цін на блага;

1.3. - формалізація бажань споживача з його можливостями, тобто визначається, який імовірний вибір максимізує добробут споживача;

1.4. - усі відповіді є вірними;

1.5. - усі відповіді не є невірними.

2. Геометричне місце точок, які характеризують усі такі набори товарів X та Y, на придбання яких за цінами Px та Py споживач повністю витрачає свій дохід, це:

2.1. - крива байдужості;

2.2. - крива попиту;

2.3. - бюджетна лінія;

2.4. - крива пропозиції.

3. Трансакційні витрати користування ринком поділяються на витрати:

3.1. - пошуку й накопичення інформації (прокладати дорогу договору);

3.2. - укладення договору;

3.3. - контроль і виконання зобов'язань;

3.4. - правильна відповідь - 3.2;

3.5. - правильна відповідь - 3.1. - 3.3.

4. Згідно з критерієм Дж. Ролза:

4.1. - сукупний добробут суспільства оцінюється як добуток корисностей, що отримують його члени;

4.2. - справедливе облаштування суспільства відбувається тоді, коли ніхто не міг би впливати на чисто приватні інтереси конкретного індивіда;

4.3. - розподіл доходу і багатства є справедливим тільки тоді, коли ніякий інший розподіл не може покращити стан людей, які знаходяться в найбільш несприятливому стані в суспільстві;

4.4. - критерій доцільно використовувати тоді, коли втрати при найгіршому результаті більш значимі або мають найбільшу величину, ніж виграш при найкращому випадку;

4.5. - правильна відповідь - 4.1 - 4.4.

4.6. - правильна відповідь - 4.3.

1. Лінія бюджетного обмеження описує наступне рівняння:

1.1. - MUx / Px= MUy / Py

1.2. - Px ? X + Py ? Y = I;

1.3. - MUx / Px= MUy / Py.

2. Правова охорона інтелектуальної власності охоплює наступні основні сфери:

2.1. - патентна система встановлює виключні права на використання запатентованого винаходу;

2.2. - система товарних знаків установлює виключні права на певні комерційні знаки або символи;

2.3. - система авторських прав надає виключні права письменникам, художникам і композиторам.

3. Складовими концепції ефективності В.Парето є наступні положення:

3.1. - рішення суду (або закон) слід визначити як ефективне, якщо поліпшення стану хоча би одного із членів суспільства не призводить до погіршення стану жодного із залишених його членів. Така ефективність базується на принципі процесуальної справедливості;

3.2. - якщо закон (або судове рішення) приведе до поліпшення стану хоча б одного із членів суспільства й при цьому не погіршить стану жодного з інших членів суспільства, тоді цей закон (або судове рішення) буде являти собою поліпшення по Парето;

3.3. - якщо ж подальші поліпшення по Парето неможливі, то ситуація буде розглядатися як оптимальна по Парето;

3.4. - при застосуванні даного критерію потрібно всього лише визначити, порівнюючи два стани, чи почуває себе людина краще або гірше у зв'язку з новим законом. У практичному плані критерій означає, що повинні прийматися лише ті рішення законодавця, які одержали одностайну підтримку всіх членів суспільства.

4. З економічної точки зору загальне право складається із наступних основних частин:

4.1. - законодавство про власність, пов'язане зі створенням і визначення прав власності, тобто прав на виняткове використання коштовних ресурсів;

4.2. - контрактне право, пов'язане з полегшенням добровільного переміщення прав власності в руки тих, хто цінує їх вище;

4.3. - законодавство про ненавмисне заподіяння збитку, пов'язане із захистом прав власності, включаючи право на фізичну цілісність.

1. Так-ні:

1.1. - «Правило власності означає, що правомочність можна отримати тільки від його володаря в результаті взаємовигідної добровільної угоди;

1.2. - «Основною передумовою економічного аналізу права є припущення про те, що люди поводяться як раціональні економічні агенти, що прагнуть максимізувати рівень задоволення своїх потреб, тобто особисту вигоду»;

1.3. - «Економічна теорія права припускає, що люди реагують не тільки на ціни тих благ, які можна придбати на ринку, але й на правові норми, які розглядаються як система «неявних цін».

2. Основними рисами суспільних благ є:

2.1 - занадто високі витрати на специфікацію прав користування даними благами;

2.2. - споживання суспільних благ не допускає конкуренції між зацікавленими особами;

2.3. - використання одними особами не виключає можливості їх споживання іншими, тобто вони мають неподільний характер;

2.4. - при виробництві суспільних благ неможливо визначити міру витрат праці та вигоди від них.

2.5. - занадто високі витрати специфікації використання суспільних благ означають неможливість визначити тих, хто їх споживатиме та заборонити іншим їх використовувати.

3. Графічно система переваг споживача позначається за допомогою кривих байдужості, які вперше застосовані:

3.1. - В. Парето;

3.2. - Є. Слуцьким;

3.3. - Ф. Еджуортом;

3.4. - Д. Хіксом.

4. Висловлювання - «Юридичні правила мають імітувати ідеальний ринок - розподіляти права власності так, як це робив би ринок за відсутності трансакційних витрат» - належить:

4.1. - Р. Коузу;

4.2. - Р. Позеру;

4.3. - Г. Беккеру;

4.4. - Е. Остром.

1. В основі теорії поведінки споживача лежить гіпотеза раціональної поведінки споживача, яка означає, що споживач:

1.1. - знає, чого він бажає;

1.2. - споживач може порівнювати доступні йому набори товарів;

1.3. - вибирає набір товарів, якому він віддає найбільшу перевагу;

1.4. - правила відповідь - 1.1;

1.5. - правильна відповідь - 1.1. - 1.3.

2. Еластичність попиту за ціною визначається наступною формулою:

2.1. - EDP = ΔQ / AP;

2.2. - ESP = AQ / AP;

2.3. - Pqd =Pqs;

2.4. - W = c+v+m.

3. Так-ні:

3.1. - «Значна кількість рейдерських захоплень чужої власності є наслідком розмивання прав власності, що були встановлені в процесі приватизації";

3.2. - «Права власності можуть розмиватися внаслідок дії груп спеціальних інтересів, які лобіюють через законодавчі та виконавчі органи свої політичні або економічні рішення. Тим самим вони беруть участь у перерозподілі прав власності на свою користь»;

3.3. - « Суттєву роль у розмиванні прав власності відіграють судові та правозахисні органи, якщо вони не можуть (у наслідок відсутності певних норм) або не бажають (за наявності корупційних схем) захистити та відтворити порушені права власності».

4. Про що йде мова:

4.1. - поняття в економічній теорії, яке введене Р. Коузом, відноситься до витрат укладення угоди і включає витрати ресурсів і затрати часу на пошук покупця чи продавця, виміру якості товару, ведення переговорів і укладення контракту;

4.2. - витрати контрою дотримання договірних зобов'язань і втрат, що виникають внаслідок того, що був укладений неповний або неефективний договір?

1. Так-ні:

1.1. - безліч економічних цілей при обмеженості ресурсів ставить проблему економічного вибору - вибору найкращого із альтернативних варіантів їх використання, при якому досягається максимальне задоволення потреб при даних витратах;

1.2. - перед кожною людиною, фірмою, суспільством в цілому виникають проблеми, що, як і для кого виробляти, тобто як визначити умови і напрямки використання обмежених ресурсів;

1.3. - економічна наука прагне зафіксувати те, що є, а також розробити найкращі варіанти вирішення проблем, що виникають.

2. Трансакційні витрати можуть виникати:

2.1. - на ринку (ринкові трансакційні витрати);

2.2. - всередині організації (управлінські трансакційні витрати);

2.3. - при використанні механізму держави (політичні трансакційні витрати);

2.4. - усі відповіді є вірними;

2.5. - вірними відповідями є 2.1 і 2.3.

3. “Із задоволенням потреб у якихось благах їх цінність для споживача зменшується” - так формулюється:

3.1. - закон пропозиції;

3.2. - закон вартості;

3.3. - закон спадної граничної корисності;

3.4. - закон попиту.

4. Наступне твердження - «Якщо права на здійснення певних дій можуть бути куплені чи продані, їх урешті-решт набувають ті, хто вище цінує даровані ними можливості виробництва або розваги. У цьому процесі права будуть придбані, підрозділені і скомбіновані так, аби діяльність, що допускається ними, приносила дохід, який має найвищу ринкову цінність» - належить:

4.1. - Р. Познеру;

4.2. - О. Уільямсону;

4.3. - Р. Коузу;

4.4. - Д. Норту.

Варіант № 27

1. Так-ні:

1.1. - в економічній теорії передбачається, що кожний господарюючий суб’єкт прагне до максимізації: споживач - задоволення своїх потреб, фірма - прибутку, держава - рівня добробуту людей;

1.2. - раціональна людина повинна підрахувати не тільки майбутні витрати, але й витрати невикористаних виробничих можливостей, щоб зробити оптимальний економічний вибір.

2. За формулою - AVC = TVC / Q - можна визначити:

2.1. - граничні витрати;

2.2. - загальні витрати;

2.3. - середні змінні витрати;

2.4. - постійні витрати.

3. Так-ні:

Стратегічна поведінка - це:

3.1. - поняття в теорії ігор, яке означає, що гравці, приймаючи рішення, враховують можливу реакцію інших гравців;

3.2. - в економічній теорії права цей термін використовується в контексті переговорів і означає, що сторони вводять одна одну в оману відносно своїх переваг і намірів (тобто займають жорстку переговорну позицію, не йдуть на поступки, висловлюють погрози ) з метою отримання деякої переваги в ході переговорів.

4. Головна риса приватної власності - в її високому ступені виключності прав, що означає:

4.1. - виключення зі способу привласнення всіх інших суб’єктів (тобто недопущення їх до наявних прав;

4.2. - тільки на власника покладено всі позитивні та негативні результати його діяльності;

4.3. - в процесі обміну річ буде передана тим суб’єктам, які запропонують за неї найвищу цінність, тим самим буде досягнуто ефективний розподіл ресурсів.

1. Кількість одиниць товару, якою необхідно пожертвувати заради виробництва однієї додаткової одиниці іншого товару, називається:

1.1. - вартістю втрачених можливостей;

1.2. - альтернативною вартістю;

1.3. - споживною вартістю;

1.4. - вартістю.

2. Так-ні:

2.1. - центральною в економічному аналізі є концепція ефективності;

2.2. - стан економіки може бути охарактеризований як ефективний, якщо ефективність досягнута одночасно на всіх взаємопов’язаних ринках;

2.3. - якщо всі економічні суб’єкти досягають певного стану і ніхто з них не може його покращити, не погіршуючи стану інших, то економіка досягає стану економічної ефективності.

3. На рисунку зображено:

3.1. - рівновагу споживача;

3.2. - рівновагу ринкового попиту і ринкової пропозиції;

3.3. - рівновагу виробника;

3.4. - рівновагу індивідуальних попиту і пропозиції.

4. Об'єктами права інтелектуальної власності можуть бути об'єкти:

4.1. - авторського права і суміжних прав;

4.2. - промислової власності;

4.3. - засобів індивідуалізації учасників обігу, товарів і послуг;

4.4. - селекційних досягнень;

4.5. - науково-технічної інформації;

4.6. - нетрадиційних рішень.

1. Технічний прийом, який використовується при прийнятті рішень стосовно максимізації чистого виграшу від певної дії, називається:

1.1. - економічним аналізом;

1.2. - інституціональним аналізом;

1.3. - граничним аналізом;

1.4. - стратегічним аналізом.

2. На рисунку зображено:

2.1. - криву ринкового попиту;

2.2. - криву ринкової пропозиції;

2.2. - криву байдужості;

2.3. - криву індивідуального попиту.

3. Неповноту специфікації прав власності західні теоретики називають:

3.1. - «розмиванням» прав власності;

3.2. - «послабленням» прав власності;

3.3. - «виснаженням» прав власності;

3.4. - правильна відповідь - 3.1;

3.5. - правильна відповідь - 3.1. -3.3.

4. У класифікації трансакцій виділяють:

4.1. - трансакції торгові (обмін правами власності на основі добровільної згоди сторін);

4.2. - трансакції раціонування (складання бюджетів різних рівнів відповідними органами, рішення арбітражних судів, за допомогою яких розподіляється багатство);

4.3. - трансакції управління (така взаємодія, коли право приймати рішення належить тільки одній стороні);

4.4. - правильна відповідь -4.1. - 4.3;

4.5. - правильна відповідь - 4.2, 4.4.

Варіант 30.

1. В результаті виробництва однієї додаткової одиниці продукції згідно з логікою граничного аналізу, кращий вибір має задовольняти вимоги:

1.1. - рівності вартості альтернативи і зростання корисності;

1.2. - зменшення вартості альтернативи і зростання корисності;

1.3. - збільшення вартості альтернативи і зменшення корисності;

1.4. - зменшення вартості альтернативи і зменшення корисності.

2. Неціновими факторами, що впливають на попит, є

2.1. - кількість покупців;

2.2. - доходи споживачів;

2.3. - очікування споживачів;

2.4. - ціни на товари-субститути та комплементарні товари;

2.5. - місткість ринку;

2.6. - кліматичні умови;

2.7. - правильна відповідь - 2.1. - 2.3;

2.8. - правильна відповідь - 2.1. - 2.6.

3. Так-ні:

3.1. - «Процедура специфікації права власності означає виключення всіх інших з вільного доступу до ресурсу";

3.2. - «Основне завдання специфікації - чітко визначити права власності, з тим аби господарюючі суб’єкти ухвалювали найбільш ефективні рішення».

4. У юриспруденції застосовуються різні категорії справедливості, які специфічні для різних сфер права:

4.1. - при оцінці правил відповідальності за ненавмисне заподіяння шкоди поняття справедливості може ґрунтуватися на класичному принципі коригувальної справедливості - необхідність компенсувати збиток, заподіяний жертві нещасного випадку;

4.2. - у договірному праві - непорушність обіцяного, а також виплату компенсацій за порушення договірних зобов'язань (коригувальна справедливість);

4.3. - у карному праві - засноване на ідеї правосуддя, що відплачує («око за око»);

4.4. - поняття процесуальної справедливості припускає слідування раніше встановленим правилам, надання індивідам інформації про ті правила, які будуть застосовуватись до них, а також можливість і право сторін брати участь у процесі встановлення правил і прийняття рішень, які накладуть на них обмеження (голосування й участь у відправленні правосуддя).