57. Предмет загальної економічної теорії. Економічна теорія і практика.

Грецьке слово "економіка" у буквальному перекладі означає "мистецтво ведення господарства". Але за дві з половиною тисячі років, що пройшли з тих пір, як давньогрецький письменник і історик Ксенофонт дав це ім'я "новій" науці, зміст її змінився до невпізнанності.

Існує кілька визначень предмета економічної теорії, або як її називали донедавна, політичної економії:

- це наука про види діяльності, пов'язані з обміном і грошовими угодами між людьми;

- це наука про повсякденну ділову життєдіяльність людей, добування ними засобів до існування і їх використання;

- це суспільна наука, що вивчає поводження людей і груп людей у виробництві, розподілі, обміні і споживанні матеріальних благ.

Сучасна буржуазна економічна теорія (будемо поки називати її так, не вкладаючи в цю назву негативного змісту) більше уваги приділяє вивченню явищ, описові фактів: ринок, гроші, кредитні відносини, інфляція, безробіття, прибуток, попит та пропозиція.

Людина живе у світі обмежених можливостей. Обмежені його фізичні й інтелектуальні здібності, час, що він може приділити тому або іншому заняттю, засобу досягнення мети. Обмеженість ресурсів полягає в принциповій неможливості одночасного і повного задоволення всіх потреб усіх людей. Перед суспільством, як і перед окремою людиною, завжди стоїть задача вибору напрямків і способів використання обмежених ресурсів у різних конкуруючих цілях. Методи рішення цієї задачі і складають предмет економічної науки.