§ 1. Визначення предмета економічної теорії

В сучасній економічній літературі склалася така ситуація, що в кожному підручнику чи посібнику з економічної теорії можна знайти власне визначення предмета її дослідження. Це цілком природно, зважаючи на те, що існує багато шкіл і напрямків, засновниками яких були видатні дослідники економічних проблем в різних країнах світу.

— національне багатство і способи його нарощення;

— боротьбу за поліпшення добробуту народу;

— намагання заробити собі на прожиття;

— механізми, що регулюють стосунки між покупцями і продавцями;

— діяльність у сфері виробництва і обміну між людьми;

— види діяльності, пов'язані з обміном і грошовими угодами між людьми;

— поведінку людей у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ і послуг за умови обмежених ресурсів;

— рух економічного життя;

— тенденції розвитку цін, виробництва, безробіття;

— вибір способу використання обмежених виробничих ресурсів (землі, праці, устаткування, технічних знань) для виробництва різних товарів і розподілу їх між різними членами суспільства;

— розв'язання проблем організації споживання і виробництва;

— гроші, норми відсотка, капітал і багатство;

— виробничі відносини у взаємодії з продуктивними силами і політичною надбудовою;

— економічні закони, що керують виробництвом, розподілом, обміном і споживанням на різних етапах розвитку людського суспільства.

Як бачимо, наведені визначення досить різноманітні й іноді навіть здається, що мова йде про різні наукові дисципліни, але в усіх них є і щось загальне.

Тождля визначення предмета економічної теорії ми повинні, передусім, чітко уявляти, щособоюявляє економічнадіяльність людей, економіка країни? Слово “економіка” має давньогрецьке походження та складається з двох слів: “ойкос”—дім, домашнє господарствота“номос” — закон, вчення. Тобто пере-кладаєтьсяяк “домоустрій” — правила ведення домашнього господарства. Слід пам’ятати, щозачасівДавньоїГреціїокремідомогосподарства були основними виробничими одиницями, за домогою яких суспільство в цілому задовольняло свої нагальні потреби. Тож економіка—це діяльність по створенню речей та послуг, що задовольняють людські потреби. Зважаючи на сказане, можна було б визначити економічну теорію як науку, що вивчає процес виробництва матеріальних благта послуг для задоволення суспільних потреб. Таке визначення, як і багато інших, має право на існування, бо у найбільш загальному вигляді визначає правильно предмет дослідження, але потребує певного уточнення у зв ’язку із складністю такого поняття, як процес виробництва матеріальних благта послуг.

Процес виробництва матеріальних благта послуг можна розглядати з двох позицій. З одного боку, це процес поєднання та використання матеріально-речових та людських ресурсів з метою отри мання кінцевого продукту. Для процесу виробництва потрібні: сировина та матеріали; машини та устаткування; люди з їхніми здібностями до певної праці чи з організаторським талантом.

процесу суспільного виробництва привертає до себе увагу більшості західноєвропейських та американських дослідників економічних явищ.

Прихильники такої точки зору визначають економічну теорію як науку, що «досліджує проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів, або управління ними з метою досягнення максимального задоволення матеріальних потреб людини»¹.

Існує й інший підхід до визначення предмета економічної теорії, що грунтується на протилежній точці зору на суть процесу виробництва. Процес виробництва можна розглядати, насамперед, як процес взаємодії людей, що вступають у певні стосунки між собою в ході створення матеріальних благ і послуг. Різні соціальні групи населення, залежно від свого положення у суспільстві, мають різне відношення як до процесу безпосереднього виробництва, так і до умов його матеріального забезпечення та можливостей привласнення його результатів. Наявність прав власності на матеріально-речові чинники виробництва породжує певну класову структуру суспільства, виявляє суперечності між різними класами, що мають різні інтереси через відмінності у соціально-економічному статусі. Саме відносини між людьми, основними класами, що беруть участь у процесі виробництва й повинні, на думку деяких вчених-еко-номістів, бути в центрі уваги економічної теорії як суспільної науки.

Перевага, що віддається тому чи іншому боку суспільного процесу виробництва (тобто функціонуванню економіки) збіднює предмет дослідження економічної теорії. Повноцінне визначення її предмета обов'язково повинно вказувати як на її суспільний характер (дослідження людських відносин), так і на її зв'язок із дослідженням проблем ефективного використання наявних продуктивних сил. Отже, предметом економічної теорії є дослідження відносин між людьми, що виникають у процесі суспільного виробництва, у взаємозв'язку із проблемою ефективного використання обмежених виробничих ресурсів.