73. Виникнення інституціоналізму в США. Веблен Подальший розвиток інституціоналізму.
На початку 20-х років склалися три основні напрями американського інституціоналізму: соціально-психологічний на чолі з Т. Вебленом; соціально-правовий, очолюваний Дж. Коммонсом; кон'юнктурно-статистичний, лідером якого був У.
Мітчелл.Т. Веблен — американський кібернетик-економіст, соціолог.
За Т. Вебленом, є протиріччя між індустрією і бізнесом. Індустрію представляють ін-дустріали, до яких належать інженери і робітники.
Основним представником соціально-правового напряму інституціоналізму був Дж. Коммонс — директор Американського бюро промислових досліджень, визначив вартість товарної продукції як результату юридичної угоди колективних інститутів.
У. Мітчелл —виявив вплив неекономічних факторів (психології, поведінки) на економічні (кредит, фінанси, ціни) за допомогою вивчення цифрових показників і встановлення закономірностей у коливаннях (кон'юнктурі) цих показників, тобто наявність ділових циклів в економічному розвитку суспільства.
Інституціоналізм як самостійний напрям економічної думки ввібрав у себе основні теоретико-методологічні досягнення попередніх учень, насамперед математичний апарат маржиналістської економічної теорії і методологічний інструментарій історичної школи. Рушійною силою економіки поряд з матеріальними факторами визнавалися моральні, етичні і правові елементи історичного розвитку. Інституціоналісти зазначали необхідність детального опису і кількісного аналізу економічних явищ. Теоретики інституціоналізму робили спроби обґрунтувати концепцію безкризового (або безконфліктного) розвитку монополістичного капіталізму за допомогою різних варіантів державного втручання в економіку