<<
>>

2.Постіндустріальний розвиток провідних економік світу

Розвиток техніки призвів до прогресуючого витіснення фізичної праці з промисловості і сільського господарства. До кінця XX століття в сільському, лісовому і рибному господарстві економічно розвинутих країн залишилося працювати не більш 10% зайнятих у національному господарстві (у середньому 5-7%) і біля 10% ВВП.

Праця робітників сільського господарства була у високій мірі механізованою, широко застосовувалися автома­тизовані системи і комп’ютери. У промисловості і будівництві було зайнято не більш 25% і вироблялося не більш 33% ВВП. Більш 65% зайнятих працюють у сфері різноманітних послуг: інфор­маційній, діловій, соціальній, побутовій, туризмі й індустрії роз­ваг. Тут виробляється від 55 до 65% ВВП. Це свідчить про завер­шення індустріального етапу в розвитку західних країн: США, Великобританії, Франції, Німеччині, Японії, Швеції, Норвегії, Швейцарії, Голландії, Бельгії, Австрії, Ізраїлю й ін. Але скоро­ченню числа і частки, зайнятих у промисловості цих країн, спри­яв також перенос виробничих потужностей, особливо «екологіч­но сумнівних», у країни із середнім рівнем економічного розвит­ку із дешевою робочою силою, такі як Туреччина, Південна Корея, Індонезія, Бразилія, Мексика. Таїланд.

Країни Латинської Америки, Східної Європи, Україна і Росія зна­ходяться на етапі переходу до постіндустріальної структури ви­робництва і зайнятості.

Китай і Індія лише нещодавно вступили в стадію зрілого індустріалізму, а більшість африканських країн її ще не досягла. Тому говорити про завершення індустріального етапу в рамках усього людства поки ще дуже рано.

· Індустрією стає мода

Кравці завжди вважались кваліфікованими ремісниками. Але, починаючи з видання наприкінці XVIII століття першого часопису мод, створення одягу поступово стає більше, ніж про­сто ремеслом. Законодавцями моди, як і раніше, залишалися єв­ропейські королівські будинки, чиї офіційні постачальники скла­далися як з окремих майстрів (кутюр’є), так із цілих фірм (напри­клад, «Фаберже»).

Вони набирали все більшої сили.

Наприкінці XIX століття великий вплив на моду здійснюва­ли окремі знамениті особистості: світські леви і левиці, акторки, співачки, танцівниці, куртизанки і т.д. і т.п. На початку XX сто­ліття на зміну королівським будинкам як законодавцям моди приходять фахові будинки мод, становлення яких пов’язано з ім’ям прекрасної француженки Коко Шанель, що зробила рево­люцію як у жіночому костюмі, так і в організації «модної» індуст­рії. Вона остаточно ліквідувала корсети і нижні спідниці, рішуче укоротила сукні і ввела в жіноче убрання всі найпрактичні еле­менти чоловічого костюму (піджаки, штани, жилети, сорочки), зробивши його максимально простим і зручним.

Саме ця простота крою, при істотному скороченні витра­т матеріалу, дозволила поставити виробництво одягу «на потік» і зробити покупку готової сукні нормою, доступною абсо­лютній більшості людей.

Сучасна індустрія моди являє собою триступінчату систе­му. На вершині піраміди знаходяться декілька десятків кутюр’є, що очолюють будинки високої моди або є їх офіційними представниками.

Вони декілька разів на рік подають колекції «від кутюр», де все виготовляється вручну й у єдиному примірнику — Баланси-ага, Живанши, Пако Рабан, Юдашкин і т.д. Діяльність більшості будинків збиткова, і вони тримаються на плаву тільки завдяки «решті» парфумерним, ювелірним, тютюновим і іншим високоприбутковим компаніям суміжних областей свого імені.

Далі йде фірма, що спеціалізуються на виготовленні гото­вого одягу в основному визначеного напрямку — спортивного, ділового, джинсового і т.д. Очолюють або просто працюють у них модельєри високого класу, що регулярно розкручують свої імена показами одягу класу «прет-а-порте» (готова сукня) — «Рокко Барокко», «Келвин Кляйн», «Тому Клайм» і т.п. Не настільки вже й високі прибутки цих компаній забезпечуються за рахунок низької еластичності попиту, що забезпечує високу нор­му прибутку — 200% до базових витрат.

У підніжжі піраміди знаходяться звичайні фабрики, що випускають значні партії недорогого одягу, розрахованого на масового споживача. Норма прибутку тут дуже невисока — як правило, не більш 25%, але за рахунок гігантського обігу маса прибутку обчислюється мільярдами доларів.

Люди, так чи інакше зайняті пошиттям одягу і виготов­ленням аксесуарів, складають дуже незначну частину (10-15%) від загальної кількості зайнятих в індустрії моди. Інші — жур­налісти, фотографи, моделі, візажисти, реквізитори, іміджмейкери, дослідники попиту і смаків споживачів, бухгалтери й еко­номісти «лише» сприяють просуванню товару від продавця до покупця.

<< | >>
Источник: Ревчун Б. Г.. Історія економіки та економічної думки. Навчально-методичний посібник для студентів економічних спеціальностей. Кіровоград - 2007. 2007

Еще по теме 2.Постіндустріальний розвиток провідних економік світу:

- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -