Економічні погляди та твори мислителів Стародавнього Сходу, Античного світу та середньовіччя не можуть вважатися науковими.
Суттєво відрізняючись між собою предметом дослідження, вони містять описи конкретного досвіду ведення економічної діяльності у відокремленому господарстві або в державі в цілому.
їм не притаманне виділення із сукупності явищ сутнісних закономірностей, загальних рис і причин економічного розвитку. Оскільки економічні знання не були чітко відокремленими від інших знань, не виділялися предмет і методи дослідження.Зародження наукових абстракцій пов’язано з намаганнями окремих мислителів пояснити товарно-грошові відносини, які тоді складалися і розвивалися, доповнюючи пануючі форми натурального виробництва. Такі властивості товарно-грошових відносин, як постійна мінливість, автономність, що поступово формується в надрах натурального господарства, досить важко пояснювалися в умовах традиційних емпіричних поглядів на суспільні зв’язки. Тому прагнення більш глибоко пояснити феномен товарно-грошових відносин стало фактором появи перших ознак наукового пізнання. Проте, поки обмін носив випадковий і нееквівалентний характер, не мав під собою відповідної основи — розвинутого товарного господарства, жодні, навіть самі геніальні спроби побудови наукових знань неминуче зводилися лише до постановки питань.
2.1