Економіка домінування Ф. Перру

Ф. Перру (1903—1987)— представник інституціонально-соці- ологічної школи у Франції, автор теорії, що отримала назву «еко­номіка домінування». В основі цієї теорії лежить постулат, згідно з яким відносини учасників господарської практики будуються не як рівноправних партнерів, а як відносини панування й підпорядку­вання.

Визначальну роль в економіці домінування відіграють монопо­лії та олігополії, які намагаються укріпити свою владу, послабити конкурентів. Координуючу й поєднуючу функцію здійснює держа­ва, яка виробляє і проводить стратегію загального інтересу і зага­льного блага.

Згідно з теорією Перру [23], домінування одних підприємств і секторів і підлеглий стан інших деформує «нормальні» взаємо­зв’язки та економічний простір. Разом з тим подібна система підле­глості й залежності в національній економіці створює передумови для створення «полюсів зростання», що утворюються біля доміну­ючих галузей, які відіграють роль своєрідних «моторів». Ефект до­мінування приводить до того, що «галузі-мотори» стимулюють під­тягування суміжних виробництв, породжуючи зростання виробництва й нововведень.

Економіка, що знаходиться в процесі розвитку, представляє со­бою два нескоординованих сектори — сучасний і традиційний. Один сектор забезпечує впровадження нововведень, прогресивних форм організації виробництва, другий — гальмує зростання. Соціа­льні проблеми ігноруються.

Висновок з теорії Перру: необхідно раціоналізувати організацію управління. З цією метою обґрунтовуються принципи індикативно­го планування, відповідаючи вимогам економічного зростання.

6.4.