Особливості французького неолібералізму

Представники неоліберального напрямку у Франції, Жан-Леон Рю- еф, Моріс Фелікс Шарль Алле вважали, що оптимальний «соціальний порядок» знаходиться в межах як лібералізму, так і авторитарного ре­жиму, але виступали проти широкого державного втручання в економі­ку, вважаючи, що воно призводить до нераціональних витрат ресурсів і обмеження економічної свободи.

Жак-Леон Рюеф (1896—1979) захищав принципи неокласичного лібералізму, виступав проти будь-якого втручання держави в суспільне життя. Досліджував проблеми економічного розвитку, грошового обігу, кредиту, платіжного балансу, захищав ідеальний соціальний порядок. Ж-Л. Рюеф брав участь у розробці економічної політики де Голя. Об­грунтував необхідність створення й захисту державою механізмів рин­кового саморегулювання.

Моріс Алле (1911—2010) написав праці із соціології, історії цивілі­зації, теоретичної і практичної економіки. Його праці: «У пошуках еко­номічної дисципліни» (1943), «Економіка і процент» (1946), «Податок на капітал і грошова реформа» (1976), «Загальна теорія надлишків» (1981) присвячені проблемам макроекономічного регулювання, грошо­вої політики, регулювання доходів та оподаткування. Особливу увагу приділяв проблемам дослідження максимальної ефективності і соціаль­ної справедливості, а також проблемам врівноваження економічної сис­теми. М.Алле відводить особливу роль державі в ринковій економіці:

по-перше, вона є гарантом збереження основи ринкової економіки — приватної власності;

по-друге, жорстко контролює грошово-кредитну систему;

по третє, здійснює антициклічне регулювання через договірне пла­нування,

по-четверте, держава забезпечує розвиток соціальної сфери. М.Алле запровадив категорію «економіка ринків» і визначив власну макроеко- номічну модель, згідно з якою суспільне господарство є сукупністю ло­кальних ринків.

Він будує економіко-математичну залежність, котра дає змогу про­гнозувати вплив окремого ринку на суспільну економіку, а також пока­зати рівень залежності локального ринку від системи національних та міжнародного ринку в цілому. Про циклічні коливання говорив, що во­ни мають грошову природу. У зв’язку з цим Алле наполягав на монета­рному регулюванні економіки, тобто, жорсткому регулюванні держа­вою грошової маси та ставки процента.

11.4.