4.3. Пізня класична політекономія

Історичні умови

1. Другий етап промислового перевороту (друга половина XIX ст.) призводить до заміни мануфактурного виробництва на фабрично-заводську індустрію, що різко підвищує продуктивність праці.

2. Поглиблення товарно-грошових відносин і остаточне формування економічної системи вільної конкуренції.

3. Загострення соціально-економічних суперечностей: бурхливий розвиток промисловості розорює ремісницьке та кустарне виробництво, підвищується експлуатація робітників.

Особливості економічних поглядів

1. В економічній теорії формуються три напрямки:

- реформізм (Ж. Сісмонді, П. Прудон), що зосереджує увагу на вивченні суперечностей суспільства і пошуках шляхів та методів реформування капіталізму;

- прагматизм (Т. Мальтус, Ж.Б. Сей, Дж. Міль), що продовжує традицію дослідження способів збагачення економічних суб’єктів на основі аналізу конкретних економічних механізмів;

- апологетизм (Н. Сеніор, Ф. Бастіа, Г. Кері), що змальовує існуюче суспільство як гармонічний розвиток економічних інтересів суб’єктів господарювання.

2. Методологічною базою досліджень виступають суб’єктивізм, зачатки граничного і факторного аналізу.