Починаючи вивчати історію економічних учень, слід передовсім розглянути «витоки» економічної науки,
тобто ті ідеї мислителів стародавнього світу і середньовіччя, які стали вихідними в процесі виникнення та становлення економічної теорії, зрозуміти, як поодинокі ідеї, погляди з часом переросли в систему економічних знань, у конкретні економічні вчення, першим з яких вважається меркантилізм.
У процесі вивчення цієї теми треба засвоїти основні риси меркантилізму, етапи його розвитку та особливості в різних країнах.Розглядаючи економічну думку стародавнього світу, слід виходити з того, що нині досліджено лише ті тогочасні економічні погляди та ідеї, які було викладено в писемних творах. Тому «витоків» економічної науки треба шукати в пам’ятках економічної думки цивілізацій стародавнього Сходу й античності. При цьому важливо звернути увагу на те, що економічна думка стародавнього світу відображала стан соціально-економічного та політичного розвитку тогочасних суспільств. Економічна система всіх цих суспільств була традиційною, що й зумовило наявність спільних рис, притаманних економічній думці стародавнього світу в цілому.
Водночас деякі із стародавніх суспільств були суспільствами азіатського способу виробництва (держави стародавнього Сходу), інші — суспільствами античного способу виробництва (Стародавня Греція та Стародавній Рим). Відмінності між ними й визначали особливості їхньої економічної думки. Виходячи з цього, для ґрунтовного засвоєння еволюції економічної думки стародавнього світу необхідно окремо розглянути основні ідеї та погляди, утілені в пам’ятках економічного мислення цивілізацій стародавнього Сходу та античних держав.