Становлення християнських економічних та державно-правових ідей
За умов економічної, політичної та моральної кризи рабовласницького суспільства у I ст. н.е. виникає нова релігія — християнство, віровчення якого викладено в Новому завіті. Всі пануючі на той час християнські вчення зводились до постулату, що спасіння людини винятково залежить від церкви, єдиної інституції, якій належить відпущення гріхів і оцінка чеснот віруючих.
Зміст цих вчень зумовлювався об’єктивними тенденціями розвитку ранньофеодального суспільства і утвердженням християнства, яке в 311 р. стає офіційно дозволеним, а під кінець IV ст. — пануючою релігією Римської імперії. Визнання християнства державною релігією привело до того, що імператори прагнули до авторитарного рішення релігійних питань, а церква не бажала перетворюватись на слухняних виконавців світської влади, при цьому хотіла брати участь у політичній владі та вимагала від держави допомоги в боротьбі з єресями і охороні церковного багатства. Догмати церкви стали водночас політичними аксіомами, а біблійні тексти мали силу закону.Принциповими засадами раннього християнства були:
> теїзм — сприйняття Бога як творця світу;
> дуалізм — погляд на світ як арену боротьби добра і зла;
> персоналізм — визнання за кожною людиною права на свободу вибору і одноосібної відповідальності за свої дії перед Богом;
> провіденціалізм і есхатологізм — віра у кінцеву, наперед визначену перемогу добра над злом та утвердження Царства Божого на землі.
Яскравим виразником економічних і політико-правових поглядів раннього християнства та розробником теорії теократії був єпископ Гі- ппона (Північна Африка, поряд з Карфагеном), а в миру Аврелій Августин Блаженний (354—430). Політичні, економічні та правові погляди теолога викладені в книгах «Про град Божий», «Про вільну волю». Його погляди спрямовували суспільну свідомість на сприйняття держави як творіння рук людей.
При цьому церковну і світську владу Августин не розглядав як інституційно протилежні. Згідно з його вченням існувало єдине християнське суспільство, яке теолог не протиставляв державі і церкві, а обґрунтовував ідею моральної зверхності церкви над державою і право держави на підтримку церкви.Вперше була визначена ідея християнської рівності, яка зумовлювала соціальну і майнову рівність. Морально засуджувалась майнова нерівність, поділ людей на бідних і багатих. Праця виступає основою людського життя. Августин Блаженний визначив категорію «справедливої ціни» — ціни товару, яка відповідає затратам на його виробництво.
Августин створив теорію і розробив закон про справедливість. Справедливість — це покарання за гріх і полягає в тому, що людина втрачає те, чим не може користуватись. Утіленням божественної справедливості згідно із вченням Августина є право, засадовим принципом якого є непорушний, вічний, санкціонований Богом закон, що регулює людські відносини. Держава, в якій ігнорується право, приречена на небуття.
Політико-правове та економічне вчення Августина Блаженного відіграло велику роль у розвитку політики і права, а також теократичних доктрин.