Тема 6. КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ
План
1.Історичні умови виникнення кейнсіанська
2.Модсль державного регулювання Дж. М.Кейнса.
З.Неокейнсіанство і "неокласичний синтез".
4.Посткейнсіанські економічні концепції.
Історичні умови
1. Ускладнення структури виробництва і ринку.
2. Функціонування недосконалих форм конкурентної боротьби і втрата ринковим механізмом автоматичного саморегулювання.
3. Світова криза надвиробництва і затяжний характер депресії 1929 -1933 рр. " 4. Масове безробіття. Особливості економічних поглядів
1. Застосовується макроекономічний підхід до аналізу економічної дійсності.
2. Підлягають корінному перегляду основні постулати неокласицизму: віра в ефективність ринкового механізму саморегулювання.
3. Доведено необхідність державного втручання в економіку, розробляються його форми та інструменти.
Джон Мейнард Кейнс
(1883-1946)
Професор політекономії Кембриджського університету, політичний діяч.
"Загальна теорія зайнятості, відсотку та грошей",
Методологія
1. Відмовився від тези неокласиків про існування роздільних ринків і ввів до аналізу наявність єдиного ринку, в якому пов'язані між собою такі складові, як ринки грошей, товарів і ресурсів.
2. Розглядає загальні взаємозв'язки між економічними явищами, сукупні, агреговані показники і започатковує макроекомічний аналіз.
Економічна модель
Доводить, що не пропонування створює свій власний попит, а навпаки, сукупний попит формує в кожний даний момент певну величину сукупного пропонування.
1. У рамках короткого періоду виробники постачають на ринок певну кількість товарів у ^залежності від виторгу, який вони отримають після реалізації продукції. Його називає ціною пропонування.
2. Прогнозуючи результати своєї діяльності, виробники очікують фактично отримати за кожний обсяг виробництва певну ціну. Цей очікуваний торг називає ціною попиту.
3. Реальні обсяги виробництва завжди спрямовані до рівня, за якого ціна пропонування і ціпа попиту збігаються. Цей рівень називає ефективним попитом.
 |
4. Оскільки в короткому періоді рівень виробничих потужностей залишається незмінним, то обсяг сукупного пропонування визначається зайнятістю, яка, в свою чергу, залежить від ефективного попиту.
5. Загальна економічна рівновага може встановлюватися за неповної зайнятості. На відміну від неокласиків, Дж. Кейнс довів, що не існує гнучкого цінового механізму встановлення рівноваги: підприємці, що зіткнулися з падінням попиту на свою продукцію, в умовах монополізму не знижують ціни, а скорочують обсяги виробництва і звільняють робітників. Саме за рахунок виштовхування в ряди безробітних якоїсь частини робітників у економічній системі встановлюється рівновага.
6. Основна умова макроекономічної рівноваги (інвестиції = збереженням) виконується не завжди, так як дії суб’єктів інвестиційної діяльності і суб’єктів, що формують збереження, визначаються різними мотивами. Інвестиції виступають функцією реального відсотка, збереження – функцією доходу. Причому внаслідок дії “основного психологічного закону” разом зі зростанням зайнятості та сукупного доходу збільшується і особисте споживання, але меншими темпами, ніж зростає дохід. Як результат цього збільшується та частина доходу, яка іде на збереження. Вона вилучається з обігу, через що попит на споживчі товари падає, і так само, падає відповідна величина ефективного попиту. Тому необхідна екзогенна сила нарощування останнього. Такою силою обирається автономне державне інвестування.
7. Держава за держбюджетні кошти вводить в дію нові виробничі потужності і тим самим збільшує зайнятість, а значить і рівень доходів. Частину доходів робітники витратять на споживчі товари, чим спровокують зростання попиту, цін і розширення виробництва; а частину направляють у збереження.
Даний процес поширюється на інші галузі і врешті-решт приведе до зростання доходу. Коефіцієнт розширення темпів зростання сукупного попиту, а точніше доходу, порівняно з темпами росту інвестицій, Дж. Кейнс називає мультиплікатором:M = Δy / ΔI
Де
М - мультиплікатор
Δy – приріст сукупного доходу
ΔI – приріст інвестицій
8. Бюджетна політика держави націлена на створення необхідної величини сукупного попиту, доповнюється кредитно-грошовою політикою - діями на утримання низьких позичкових відсотків. Ця міра сприяє розширенню приватних інвестиційних вливань в економіку.
Неокейнсіанство
Представники даного напрямку кейнсіанства використовують теорію Дж. Кейнса як методологічну основу дослідження нових економічних об'єктів та процесів 40-50 -их років XX століття.
Джон Хікс (нар. 1904)
Елвін Хансен (1888 -1975)
Стенлі Харріс (1897-1974)
Джон Моріс Кларк (1884 - 1963)
Євсей Домар (нар.1914)
Роберт Харрод (нар.1900)
Дон Патінкіи.
Неокласичний синтез (Джон Хікс і Дон Патінкін)
1. Кейнсіанська теорія включається до неокласичної теорії як приватний випадок розвитку економіки у стадії депресії, коли остання знаходиться в так званій "пастці ліквідності". В цій "пастці" зростання пропонування грошей перестає впливати на норми позичкового відсотку і, як наслідок, на інвестиції. Лише у цьому випадку порушується автоматизм встановлення рівноваги за допомогою грошово-цінового механізму, на який покладає надії неокласична теорія. Якщо за допомогою бюджетної політики вдається вивести економіку з "пастки ліквідності", то вона повертається до системи саморегулювання.
2. Модель “пастки ліквідності”, яку розробив Дж. Хікс, доповнюється ефектом багатства (ефектом реальних касових залишків) Д Патінкіна. Суть ефекту полягає в тому, що споживачі стійку частину свого доходу намагаються зберегти і підгримувати її реальну цінність. Якщо під впливом кон'юнктури зростають ціни, то реальне багатство знижується.
Тоді споживачі скорочують споживання, і, як наслідок, попит і ціни. Навпаки, падіння цін в умовах кризи збільшує реальне багатство, стимулює закупки із фонду збереження, приводить до зростання цін і виходу на економічний підйом.Зайнятість
В умовах зростаючої інфляції здійснюється зміщення цілей макроекономічної політики: не прагнення досягнення певної зайнятості, а вибір між рівнями зайнятості та інфляції на основі закону А.Філіпса.
Економічне зростання
Є.Домар і Р.Харрод уводять до кейнсіанської моделі короткострокової рівноваги нові елементи, а саме: фактори підтримання певної зайнятості і загальної рівноваги у довгостроковому періоді, тобто під час зростання виробничих потужностей
а) якщо виходити з умов певної зайнятості, то рівновага встановлюється лише тоді, коли темпи приросту виробничих потужностей, сукупного попиту, інвестицій будуть рівними множенню потенціальної середньої суспільної продуктивності інвестицій і граничної схильності до збереження (Є.Домар).
б)рівновага встановлюється тоді, коли відношення обсягу збережень до різниці між витратами капіталу і обсягами збережень дорівнює економічному зростанню, отриманому за рахунок зайнятості і технічного прогресу (Р.Харрод).
Модель акселератора
Акселератор - коефіцієнт прирістної капіталоємності (відношення приросту капіталу ( ΔІ) до приросту продукції (Δу ):
А = ΔІ / Δу
Вказує на те, у скільки разів приріст капіталу буде перевищувати приріст доходу. У силу досить довгого часу, затрачуваного на виготовлення засобів праці, в економіці накопичується незадоволений попит на машини і устаткування, що і стимулює розширення виробництва даних галузей. У періоди економічного буму акселератор розширює сукупний дохід за рамки його рівноважного рівня. В періоди депресій скорочується дохід, який зменшує зростання до рівня нижчого, ніж потенціально-можливий.
Посткеннсіанство
Посткейнсіанська економічна теорія зароджується в епоху кризи державного регулювання економіки, яке не відповідало новим умовам функціонування економічних систем в 70-ті роки XX століття. Становлення і розвиток автоматизованого технологічного способу виробництва і структурна криза, поєднання високої інфляції, безробіття із спадом виробництва продукції, розширення процесів усуспільнення, зростання інтернаціоналізації господарських зв'язків і панування транснаціональних корпорацій потребують виробітку нових форм державного втручання в економіку. Адаптація кейнсіанської теорії до нових умов розвитку - основна проблема посткейнсіанства.
Головні представники: Дж.Робінсон, П.Сраффа,.М. Калецький, Х.Мінскі, Н.Калдор.
Теорія фінансової нестабільності
1. Доповнюють кейнсіанську концепцію сукупного попиту факторами очікувань і невизначеності. Вважають, що причина нерівноважного стану економіки і безробіття знаходяться у сфері грошового обігу: будь-які неочікувані події, що підвищують вірогідність погіршення кон'юнктури, викликають переміщення товарного попиту на ліквідність і провокують безробіття.
2. Інвестиційний компонент сукупного попиту залежить від довгострокових очікувань не лише промислових підприємців, а й фінансистів. Тому інфляційні очікування останніх призводять до зниження кредитних операцій в економіці, а значить, і до зменшення сукупного попиту.
3. Темп зростання інфляції вважають наслідком зростання номінальної заробітної плати. Отже, для стабілізації економіки і усунення фактору невизначеності держава повинна проводити політику доходів, яка частіше всього зводиться до обмеження темпів зростання заробітної плати.
Теорія ефективного попиту в умовах недосконалої конкуренції.
1. Розробляють теорію недосконало-конкурентних ринків і досліджують процес встановлення макроекономічної рівноваги в даних умовах.
2. Формують теорію політичного циклу, за якою зростання безробіття є наслідком політики панівного класу, націленої на отримання вимог робітників щодо зростання заробітної плати в умовах монополізму.
3. Вважають, що зниження сукупного попиту, а значить і зростання безробіття, в більшості випадків пов'язане з економічною практикою монополій, які, з одного боку" прагнуть до максимізації прибутку, а з іншого - до обмеження інвестування у виробництво.
Література
1. Блюмин И.Г. Кризис современной буржуазной политической экономии .-М.: Мысль, 1959.-С. 168-220; 313-329; 358-399.
2. Всемирная история экономической мысли / Под ред. Фаминского И.П.- Т.4.- М.: Мьісль, 1990.- С.488-504;-Т.5.- С.13-31; 61-109.
3. Геретик Ш. Критика буржуазных теорий политэкономии / Под ред. Хромушина Т.Б.- М: Прогресе, 1977.- С. 176-237; 240-316.
4. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег // В кн.: Антология, экономической классики М.: МП ЭКОНОВ, КЛЮЧ 1993 -С. 137-494.
5. Мешко І.М. Історія економічних вчень. Основні течії західноєвропейської та американської економічної думки: Навч. посіб.- К.: Вища школа, 1994.-С.60-80; 93-112.
6. Осадчая И.М. Консерватизм против реформизма - М: Мысль, 1984.
7. Сепигмен Б. Основные течения современной экономической мысли, - М.: Прогресс, 1968.-С.470-522.
8. Мюллер К. Неоксйисианство.- М.: Прогресс, 1971.