Виникнення ісламу і відображення постулатів Корану в економічній думці арабських мислителів
Джерелами економічної думки середньовіччя стали:
- в арабських країнах: Коран (630 - 632);
- вчення Ібн Хальдуна (1332 - 1406).
Коран - священна книга мусульман, основа релігійного та громадянського законодавства.
Назва її походить від слова ‘‘кара'а”, що в перекладі з арабської означає “читати”, “декламувати” [101, с. 115].Вивчення і тлумачення Корану - збірки проповідей, обрядових і юридичних положень, заклинань і молитов, повчальних розповідей і притч, поклали початок цивільному і канонічному мусульманському праву. Коран освятив соціальну нерівність, що складалася в Аравії, інститут приватної власності, проголошуючи принцип її недоторканості та жорстокого покарання за посягання на неї. Згідно з Кораном одним із п'яти “стовпів віри”, тобто “правильної” поведінки, є обов'язкова добродійність (податок, дія), нарівні з якою рекомендується і добровільна милостиня (садака) [116, с. 27]. При цьому доброчинність розглядається ісламом як загальнорелігійне і загальнодержавне зобов'язання.
Значне місце у Корані відводиться торгівлі. На основі того, що “Аллах дозволив торгівлю”, торговельний прибуток визначається як нормальне явище, виправдовується ризик у торгівлі і дотримання договірних зобов'язань.
Водночас Коран виступає проти надмірного збагачення, пристрасті до наживи, марнотратства, пропагуючи поміркованість, бережливість та невибагливість, а також засуджує лихварство, оголошуючи його породженням сатани. Дозволивши торгівлю Аллах заборонив ріст (позичковий процент), тому вимагається точність при сплаті боргів, жорстко регламентується процедура укладання угоди та запису боргу.
2.3.