Планування потреби в матеріалах, деталях і вузлах (MRP)
Коли використовують методи залежного попиту в промисловій сфері (на виробництві), вони називаються плануванням потреби в матеріалах, деталях і вузлах (MRP).
Під залежним попитом розуміють, що попит на певний виріб впливає на попит на інший виріб.
Приклад. Ринковий попит на автомобільні покришки й радіатори залежить від виробництва автомобілів. Чотири покришки й один радіатор ідуть на кожен виготовлений автомобіль. Попит на ті або інші вироби є залежним, коли зв'язки між виробами можуть бути визначені.
Планування потреби в матеріалах вимагає, щоб операційний менеджер знав:
1) виробничий графік (що повинно бути зроблено й коли);
2) специфікації або відомість застосовуваних матеріалів (як виготовити продукт);
3) наявність матеріалів на складі (що на складі);
4) матеріали в заявці (що замовлено);
5) поточний час (як багато його буде потрібно на отримання компонента).
Виробничий графік визначає, що повинне бути зроблене й коли. Графік повинен бути узгодженим з виробничим планом.
Специфікація або відомість складу виробу являє собою перелік певних кількостей компонентів, інгредієнтів і матеріалів, необхідних, щоб виробити виріб.
Наприклад. Попит на виріб А становить 50 од. Кожна одиниця А вимагає дві одиниці Ви три одиниці С. Кожна одиниця В вимагає дві одиниці Dі три одиниці Е. Далі, кожна одиниця С вимагає одну одиницю Еи дві одиниці F.І кожна Fвимагає одну одиницю Gі дві одиниці D.Таким чином, потреба В, С, D, Е, Fй Gповністю залежить від попиту на А. Маючи цю інформацію, ми можемо сконструювати структуру виробу у відносних одиницях запасу - рис. 3.1.
Рис. 3.1 - Структурна схема виробу А
Маючи розгорнуту структуру продукту, можна визначити кількість штук кожної одиниці, що необхідні для задоволення потреби.
Ця інформація розміщується в табл. 3.1.| Таблиця 3.1 - | Кількість частин продукції А |
| Частина | Необхідна кількість |
| В | 2 ? A = 2 ? 50 = 100 |
| С | 3 ? A = 3 ? 50 = 150 |
| D | 2 ? B + 2 ? F = 2 ?100 + 2 ? 300 = 800 |
| Е | 3 ? B +1? C = 3 ?100 +1?150 = 450 |
| F | 2 ? C = 2 ?150 = 300 |
| G | 1? F = 1? 300 = 300 |
Поточний час (час виготовлення кожного компонента). Служба менеджменту повинна визначати, коли вироби потрібні. Тільки після цього можна визначити, коли закуповувати, виготовляти деталі й збирати вироби (приклад - табл. 3.2). Тимчасова структура товару представлена на рис. 3.2.
Таблиця 3.2 - Час виготовлення для продукту А
| Компоненти | А | В | С | D | Е | F | G |
| Час виготовлення, тиж. | 1 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 2 |
Перевагами MRP є:
1) збільшення купівельного попиту і його задоволення;
2) поліпшення використання устаткування й праці;
3) поліпшення планування запасів і розкладу їхнього руху;
4) більше швидке виникнення реакції на ринкові зміни й зрушення;
5) зниження рівня запасів без зниження рівня обслуговування споживача.
Рис. 3.2 - Часова структура товару
Графік виробничого плану, відомість складу виробу, облік стану заділів і закупівель і час виготовлення кожного елемента є інгредієнтами системи планування потреби матеріалів, деталей і вузлів.
3.2