ВИСНОВКИ
Дисертація містить теоретичні узагальнення, науково-методичні підходи, практичні рекомендації та нове вирішення наукового завдання щодо управління інформаційною логістикою в контексті забезпечення корисності туристичного продукту.
Результати проведеного дослідження дають підстави для наступних висновків:
1. Узагальнення теоретичних підходів щодо тлумачення поняття «інформаційна логістика» дозволило виявити відсутність єдиного погляду науковців на його зміст та визначити відміни у трактуванні цього поняття у вузькому та широкому сенсі. Автором визначено, що інформаційна логістика в туризмі виступає як міждисциплінарна концепція ефективного просування туристичного продукту, спрямована на гармонізацію попиту та пропозиції шляхом використання сучасних комунікаційних технологій та формування гнучких логістичних інформаційних інфраструктур.
2. Аналіз і систематизація сучасних теорій маркетингу та управління споживчою поведінкою дозволили виявити неоднозначність наукових підходів до змістовного наповнення поняття «корисність туристичного продукту». Автором запропоновано визначення «корисності туристичного продукту», виокремлено три рівні корисності, сформовано науково- методичний підхід до оцінювання мультиатрибутивної корисності туристичного продукту, який характеризується комплексністю і узгодженням компонент корисності.
3. Оцінювання тенденцій та проблем розвитку вітчизняного туризму дозволило виявити, що Україна використовує менш ніж третину від наявного туристично-рекреаційного потенціалу. Обсяг іноземних візитерів в Україну в залежності від регіону скоротився на 30-60 % на фоні стійкої тенденції зростання кількості внутрішніх туристів на 10,62%. Це стало передумовами
переорієнтації більшості туристичних підприємств на внутрішніх споживачів, модернізації курортно-рекреаційної інфраструктури, впровадження міжнародних стандартів обслуговування, інформаційної логістизації ринку туристичних продуктів з використанням інноваційних комунікаційних сервісів.
В результаті за літній курортний сезон 2016 року потік відпочиваючих на курортах Херсонської та Одеської областей зріс на 40%.4. Відповідно до запропонованого алгоритму здійснено моніторинг готовності туристичних підприємств м.Херсон до впровадження засобів інформаційної логістики за збалансованими критеріями: компетентність персоналу, інформаційна насиченість сайтів, використання електронних мереж та туристичних інформаційних систем, використання внутрішньоофісних програм та комп’ютеризованих інформаційних каталогів, участь у виставково-ярмаркових заходах. Найбільший рівень готовності мають туристичні агентства «Корсар», «Аzимут», «Вокруг Света Tours» та туристичне бюро «Вояж». Середній рівень готовності туристичних підприємств м.Херсон складає 0,6822, це дозволило зробити висновок, що не всі підприємства усвідомлюють необхідність релевантних інформаційно- логістичних трансформацій бізнесу.
5. З урахуванням визначених домінуючих компонент проведено оцінку корисності туристичного продукту і задоволеності споживачів туристичних підприємств м.Херсон, які в більшості мають позитивний результат виміру. Це дозволяє вибудовувати ефективний зворотній зв'язок зі споживачами, формувати ексклюзивну позицію туристичного продукту в свідомості покупця відносно аналогічних продуктів на ринку, здійснювати просторово - контурне планування ділової репутації, клієнтоорієнтованого бізнесу, прозорих партнерських відносин у формуванні туристичних продуктів.
6. На основі оцінки комерційної взаємодії представників туристичного бізнесу на порталі More.ks.ua, запропоновано систему просування та реалізації туристичних продуктів в глобальній мережі Інтернет з використанням інноваційних каналів і сервісів електронних продажів,
зокрема, лендінгу, розрахунок ефективності якого здійснено на основі конверсії. Означені сервіси дозволяють знижувати трансакційні міжфірмові витрати та підвищувати конкурентоспроможність туристичних продуктів.
7. Обґрунтовано доцільність організаційної реструктуризації і здійснено реінжиніринг діючого бізнес-процесу «Продаж туристичного продукту» в нотації IDEF0. Вдосконалений бізнес-процес «Електронний продаж туристичного продукту» усуває дублювання функцій менеджерів, знижує трудовитрати, скорочує тривалість основних і додаткових операцій, містить сучасні засоби інформаційно-електронної логістики: CRM системи, хмарні сховища даних Dropbox, Google Drive, Box, OneDrive, iCloud.
8. Запропоновано економіко-математичну модель впливу засобів інформаційної логістики на корисність туристичного продукту, при описі якої використані методи нелінійної умовної оптимізації. Модель дозволяє оцінити ступінь зміни корисності та визначити максимальний результат при впровадженні інформаційно-комунікаційних інновацій в діяльність туристичних підприємств. Це сприятиме зростанню загальної результативності бізнесу, забезпечить корисність придбання і споживчу задоволеність туристичними продуктами.