Свобода й гідність — ключ до розуміння сучасного світу
Дейрдра Н. Макклоскі
Промислову революцію й наш сучасний світ породила зміна в оцінці людьми ринку й інновацій. Однак у традиційних історичних концепціях для питання про ставлення до торгівлі й інновацій, для ліберальної думки місця не знайшлося.
Стара матеріалістична версія стверджує: причини Промислової революції носять матеріальний характер. Це інвестиції й грабунок, зростання накопичень й імперіалізм. Усі ми це чули: «Європа розбагатіла завдяки колоніям», «Сполучені Штати були побудовані на кістках рабів», «Китай багатіє завдяки торгівлі».Але що, коли передумовою Промислової революції стали зміни в способі мислення. людей, і особливо в їхньому ставленні один до одного? Уявімо, що паровози й комп’ютери з’явилися не завдяки зростаючим корпусам заводських цехів чи нещадній експлуатації африканців, а тому, що винахідники стали користуватися повагою.
Економісти й історики починають усвідомлювати: щоб пустити в хід маховик Промислової революції, було потрібно щось більше, ніж грабунок підкорених народів і первісне накопичення капіталу — необхідною була радикальна зміна в сприйнятті комерції й інновацій на Заході. Люди виявили потяг до «творчого руйнування» — заміні старих ідей на нові. Це як у музиці: нова рок-група приносить із собою нову ідею, і якщо достатня кількість людей добровільно підхоплять її, ця ідея замінює попередні. Якщо люди вважають, що нова музика краща за стару, остання «руйнується» у ході творчого процесу. Аналогічним чином електричні лампочки витіснили гасові лампи, а комп’ютери — друкарські машинки. І все це відбувається нам на благо.
Справжня історія виглядає так: перше ніж голландці на початку XVII століття й англійці на початку XVIII змінили свій спосіб мислення, досягти пошани можна було двома способами — будучи воїном або священиком, у замку або в церкві. Людьми, що просто заробляли на життя
[ СВОБОДА Й ГІДНІСТЬ | 39
купівлею-продажем або вигадували щось нове, нехтували, уважаючи їх шарлатанами, що потопали в гріху.
В XIII столітті тюремник відповів на благання багатія про пощаду такими словами: «Годі вам, месір Арно Тессьєр, ви купалися в такому багатстві! Як же ви можете бути без гріха?»У 1800 році середньодушовий добовий прибуток у всіх країнах світу становив, у перерахуванні на нинішні гроші, від 1 до 5 доларів. Приймемо за середню величину цифру 3 долари. А тепер уявіть, що в сьогоднішніх Ріо, Афінах або Йоганнесбургові вам потрібно прожити день на 3 долари. (Декому, на жаль, доводиться і тепер доводиться робити це...). Вам не вистачить і на чашку капучіно в Starbucks. Подібне убозтво було жахливим тоді й жахливе сьогодні. Потім щось змінилося — спочатку в Голландії, потім в Англії. Період революцій і Реформації в Європі — з 1517-го по 1789 рік — наділив правом голосу простих людей, а не тільки єпископів і баронів. Європейці, а потім і жителі інших регіонів світу почали захоплюватися підприємцями на кшталт Вена Франкліна, Ендрю Карнегі й Вілла Гейтса. Представників середнього класу почали вважати добропорядними громадянами, дали їм можливість творити добро й попутно багатішати. Люди «підписали контракт» із середнім класом, який з тих пір діє в країнах, що багатіли, на зразок Британії, Швеції або Гонконгу. Його умови такі: «Не заважайте нам придумувати щось нове й заробляти на цих інноваціях купу грошей — врешті-решт ми збагатимо й вас». Так і сталося. Починаючи з електричної дуги Франкліна й парової машини Ватта в XVIII столітті процес інновацій на Заході, що багато століть відставав від Китаю й Індії, набирав обертів, досягши в XIX і особливо XX сторіччі запаморочливої швидкості.
Досить було вперше в історії людства наділити волею й гідністю середній клас — і ось результат: паровий двигун, ткацький верстат, конвеєр, симфонічні оркестри, залізниці, аболіціонізм, паровий штампувальний прес, дешевий папір, загальна грамотність, дешева сталь, дешеве скло, сучасна вища школа, сучасні газети, очищення води, залізобетон, жіночий рух, електричне освітлення, ліфт, автомобіль, відпустки в Йеллоустоуні, пластмаса, півмільйона нових книг, що виходять щорічно тільки англійською, гібридні зернові, пеніцилін, літак, чисте повітря в містах, громадянські права, операції на серці й комп’ютер.
У наслідку вперше в історії прості люди, і особливо бідняки, досягли небаченої заможності — згадайте умови «контракту» із середнім класом. Сьогодні най- бідніші 5% населення США мають стільки ж кондиціонерів й автомобілів, скільки найбагатші 5% жителів Індії.40 [ ДЕЙРДРА Н. МАККЛОСКІ 1
На наших очах те ж саме відбувається в Китаї й Індії — країнах, де живе 40% населення планети. Головна подія сучасності у сфері економіки — не «велика рецесія» 2007-2009 років, при всій її хворобливості, а те, що Китай (в 1978 році) й Індія (в 1991-му) взяли на озброєння ліберальні економічні ідеї й принцип «творчої руйнації». Тепер у цих країнах виробництво товарів і послуг на душу населення кожні 20 років збільшується в чотири рази. Сьогодні в тих багатьох країнах, де середньому класу забезпечуються свобода й гідність, люди в середньому заробляють і витрачають по 100 доларів на день. Згадаймо: 200 років тому в перерахуванні на нинішні ціни ця цифра становила 3 долари. При цьому ми не беремо до уваги величезне підвищення якості багатьох товарів і послуг — від електричного освітлення до антибіотиків. За найобережнішими оцінками рівень матеріального добробуту молодих людей в Японії, Норвегії й Італії зараз приблизно в ЗО разів вищий, ніж у їхніх прапрапрапрадідів. Усі інші «прориви» останніх сторіч — демократизація, звільнення жінок, підвищення середньої тривалості життя й рівня освіти, духовний розвиток, революція в мистецтві — також міцно пов’язані з «основним фактом» нової і новітньої історії: зростанням на 2900% у сфері забезпечення продовольством, освіти й подорожей.
Цей «основний факт» настільки масштабний і безпрецедентний, що його не можна пов’язати з такими «буденними» причинами, як розвиток торгівлі, експлуатація, інвестиції й колоніальні завоювання. Саме подібні «рутинні» явища так добре вміють пояснювати економісти. Однак усі вони мали місце — і в більших масштабах — у Китаї, Османській імперії, Стародавньому Римі й Південній Азії. Рабство було поширене на Близькому Сході, торгівля — в Індії, китайські імператори витрачали величезні кошти на будівництво каналів, а римські цезарі — на прокладання доріг. Але «основний факт» у цих країнах не став реальністю. Виходить, у традиційних поясненнях економічного порядку криються серйозні вади. Іншими словами, спроби пояснити сучасний світ винятково в рамках економічного матеріалізму — будь то історичний матеріалізм лівих або економічні теорії правих — помилкові. Ключ до розгадки — ідеї людської гідності і свободи. Як висловився фахівець з економічної історії Джоел Макір, «економічні зміни в будь-яку епоху залежать від мислення людей куди більше, ніж вважають більшість економістів». Грандіозні зміни матеріального плану були не причиною, а наслідком. Причиною ж того добробуту і свободи, якими ми користуємося зараз, стали ідеї — «риторика».
[ СВОБОДА Й ГІДНІСТЬ ] 41