Наслідки інфляції
У соціальній сфері інфляція створює сприяє перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Адже підприємці швидше реагують на інфляцію, піднімаючи ціни на свою продукцію, але при цьому не поспішають піднімати зарплату своїм співробітникам.
Найбільш незахищеними від інфляції є наступні верстви населення. Це пенсіонери, ті, хто живе за рахунок виплат по соціальному страхуванню, працівники державних установ (лікарі, вчителі), студенти та особи переважно старшого віку, що живуть за рахунок заощаджень.В економічній сфері наслідки інфляції є також значними. Спочатку, зокрема на стадії повзучої інфляції, остання забезпечує тимчасове стимулювання розвитку виробництва завдяки тому, що держава шляхом дефіцитного фінансування розширює свої замовлення підприємствам, допомагає їм у поновленні основного капіталу, у створенні соціально-економічної інфраструктури тощо [9, с. 223]. Інвестори люблять спокій. Тому в умовах високих темпів інфляції виробничі інвестиції різко скорочуються. Гроші спрямовуються у галузі зі швидким оборотом капіталу, перш за все у торгівлю. Обсяги виробництва товарів скорочуються. Інвестиції виробничого призначення суттєво скорочуються. Суб’єкти намагаються вкласти гроші у реальні цінності - нерухомість, земельні ділянки, ювелірні прикраси, картини, тощо
В умовах інфляції економічні суб’єкти бояться тримати свої активи в грошовій формі. Скорочуються обсяги депозитів, бо ставки за депозитними вкладами не компенсують інфляційних втрат. Скорочується банківське кредитування, оскільки зростає як ціна кредитних продуктів, так і кредитні ризики банківських установ. Згортається також комерційний кредит, оскільки кредиторам невигідно і ризиковано продавати свою продукцію з відстрочкою платежу. Власники товарів поступово переходять на бартерні операції чи продають їх за іноземну валюту.
Це в свою чергу також впливає на знецінення грошей. В умовах гіперінфляції виникає нестача грошових знаків, бо емісійний банк не встигає за темпами інфляції. Посилюється недостача основного й оборотного капіталу у підприємств, розвивається криза неплатежів.Негативно впливає інфляція і на фінансову систему, особливо на другій стадії, коли емісія грошей не встигає за їх знеціненням. Реальна вартість усієї суми державних доходів постійно зменшується. Тому держава змушена весь час використовувати друкарський верстат, щоб компенсувати фінансові втрати від інфляції. Оскільки зробити це неможливо, то їй доводиться так чи інакше зменшувати свої витрати, передусім на соціальні потреби, що ще більше загострює соціально-політичну нестабільність у країні. На певній стадії інфляції подальше зростання емісії стає фінансово невигідним і соціально небезпечним [9, с. 224]. Інфляція впливає і на зовнішньоекономічну діяльність держави. Інфляція тісно пов’язана з девальвацією національної валюти (тобто зі зниженням її валютного курсу відносно інших валют), адже і інфляція, і девальвація містить у своїй суті зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Якщо купівельна спроможність знижується відносно товарів і послуг - то це явище називають інфляцією, а якщо відносно інших валют - то девальвацією.
5.