Висновки до розділу 3
Дослідження напрямів оптимізації фіскального механізму в контексті розвитку соціальної сфери дає можливість зробити наступні висновки:
1. Вдосконалення фіскального механізму та соціальної сфери повинно здійснюватись послідовно.
Визначено, що основними фіскальними проблемами, які негативно впливають на розвиток соціальної сфери, є: неефективна й надмірно витратна для держави система адміністрування податків і зборів; значний податковий тиск на платників податків; нестабільність і непередбачуваність податкової системи; високий рівень ухилення від сплати податків; невиконання фіскальним механізмом функції згладжування соціальної нерівності тощо.2. Умотивовано, що для вирішення зазначених проблем необхідно:
— скоротити значну частину неефективних індивідуальних пільг, спрямованих на конкретні групи населення, переглянути систему пільг та упорядкувати її, що сприятиме зменшенню податкового тиску й рівномірного розподілу податку між платниками податків;
— послабити фіскальний тиск на платників податків шляхом зниження ставок податку на доходи фізичних осіб і податку на додану вартість, а також нарахувань на фонд оплати праці.
— диференціювати ставки податку на доходи фізичних осіб залежно від рівня доходу платника податку із урахуванням складу сімей, що сприятиме нагромадженню заощаджень платниками податків та дасть можливість усунути диспропорції між доходами різних категорій населення;
— збільшити можливості отримання податкових пільг для малозабезпечених верств населення, ввести комплекс додаткових податкових пільг для громадян із низьким доходом, які мають малолітніх дітей тощо, що сприятиме зниженню податкового тиску на малозабезпечені верстви населення та зняттю соціальної напруженості;
— запровадити в Україні негативний прибутковий податок, що сприятиме забезпеченню принципу соціальної рівності та гідного рівня життя малозабезпечених верств населення;
— знизити фіскальний тиск на фонд оплати праці для підвищення ефективності фіскального механізму в забезпеченні прискорення соціального розвитку України;
— ввести диференціацію оподаткування з ПДВ на групу соціальних товарів і послуг та на предмети розкоші, що сприятиме реалізації в Україні принципу соціальної справедливості та стане додатковим джерелом надходжень до бюджету країни. При цьому соціально незахищені верстви населення отримають додаткову матеріальну підтримку за рахунок заможних людей, що сприятиме розбудові України як соціальної держави відповідно до Конституції України.
3. З метою забезпечення функціонування фіскального механізму в частині ефективного розподілу бюджетних коштів запропоновано визначати першочергові та пріоритетні напрями фінансування складових соціальної сфери за допомогою методу аналізу ієрархій. На основі математичного обґрунтування та в результаті застосування запропонованого методу визначено, що фінансування складових соціальної сфери повинно здійснюватись в наступній пріоритетності: наука, охорона здоров'я, освіта, спорт, культура та мистецтво.
4. Встановлено, що побудова вектора вагових коефіцієнтів на основі методу аналізу ієрархій та шляхом використання аналізу композиції пріоритетів має стати, на нашу думку, одним із ефективних способів розподілу бюджетних коштів на розвиток соціальної сфери та може забезпечити економічно ефективне задоволення потреб своїх громадян в суспільних благах.
| 154 | ФІСКАЛЬНИМ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ |
Використавши метод аналізу вагових коефіцієнтів, визначено наступну пріоритетність фінансового забезпечення складових соціальної сфери: на освіту - 48% (включаючи науку), охорону здоров'я - 33%, духовний і фізичний розвиток - 19% (включаючи спорт, культуру та мистецтво) від загальної суми, яка виділяється на соціальну сферу, соціальний захист та соціальне забезпечення.
5. Проведений аналіз ефективності витрачання бюджетних коштів на розвиток соціальної сфери в Україні свідчить про наявність низки проблем. Вирішення найгостріших із них ми вбачаємо в удосконаленні фіскального механізму на основі формування нового підходу до його функціонування, що дозволить реалізувати соціальну політику держави та забезпечить раціональне і ефективне використання та розподіл фінансових ресурсів.