Моделювання пріоритетів фінансового забезпечення складових соціальної сфери

У сучасних умовах розвитку соціально-орієнтованої ринкової економіки першочерговим постає питання забезпечення функціонування соціальної сфери. Соціальну сферу розглядають як основу розвитку національної економіки.

фіскальним механізмом. Адже фіскальний механізм являє собою процес акумуляції податкових надходжень до бюджету та розподіл бюджетних коштів на складові соціальної сфери. Так, якщо навіть податкових надходжень буде достатньо в бюджеті та виконуватимуться всі функції та принципи такої складової фіскального механізму як податковий механізм, рівень соціального розвитку буде залежати від ефективного розподілу бюджетних видатків на складові соціальної сфери. Таким чином, держава має забезпечити відповідну якість надання соціальних послуг. Це може бути досягнуто за допомогою оптимізаційної моделі визначення пріоритетних напрямів фінансування складових соціальної сфери.

Підвищення ефективності розподілу бюджетних видатків соціального спрямування дасть можливість уникнути ризики щорічного збільшення податків, тому необхідність проведення оцінки ефективності бюджетних ресурсів є очевидною. Але загальноприйнятої методики комплексної оцінки ефективності розподілу бюджету, його видаткової частини в Україні не існує, у зв'язку з чим сучасні економісти оцінку ефективності бюджету здійснюють за окремими показниками. Але вибір цих показників, критеріїв їх оцінки, визначення ваги окремого показника у загальній їх кількості часто має суб'єктивний характер^[179].

Характерним для соціального розвитку останніх років є гострий дефіцит бюджетного фінансування при катастрофічно низькій вартості робочої сили та відповідно низькому рівні оплати праці, що є однією з причин зниження тривалості життя, якості середньої та вищої освіти, науки, втрати в культурній спадщині інтелектуального потенціалу країни тощо^[180].

Як відомо і вже зазначалося, складовими соціальної сфери є: охорона здоров'я, житлово-комунальна сфера, освіта, наука, культура, фізична культура і спорт, транспортне, інформаційне, торгове, побутове обслуговування тощо. До соціальної сфери відносять види діяльності, які безпосередньо впливають на підвищення якості життя населення. З метою визначення першочергових та пріоритетних напрямів фінансування

складових соціальної сфери пропонуємо використати метод аналізу ієрархій^[181].

Варто зауважити, що моделюванню пріоритетів фінансування складових соціальної сфери за допомогою використання методу аналізу ієрархій науковцями не було приділено достатньої уваги. Адже швидкий перебіг подій у соціальній сфері країни, систематичне підвищення соціальних стандартів вимагають зміни пріоритетів соціальної політики і дослідження насамперед проблем фінансування соціальної сфери та формування пріоритетних напрямів щодо вдосконалення цієї системи.

Сьогодні фінансування соціальної сфери є невід'ємною складовою соціально-економічного розвитку будь-якої країни, а тому проблеми її фінансового наповнення є важливим питанням сьогодення. Зважаючи на ситуацію, що склалась на цей час існує чимало таких проблем, до яких відносять: недостатні обсяги бюджетних коштів для фінансування соціальної сфери, фінансування практично всіх статей соціальних видатків у меншому обсязі, ніж це необхідно для діючої соціальної підтримки населення (зокрема, недофінансування системи охорони здоров'я, освіти тощо), відсутність механізмів забезпечення якості соціальних послуг, що надаються^[182].

В праці автора^[183] було досліджено теоретичні засади розвитку соціальної сфери та наведено власне бачення щодо сутності даного поняття, обґрунтовано необхідність розробки довгострокової політики фінансування соціальної сфери.

Припустимо, що множина Z = {∑₁, z₂,..., z_n} містить в собі складові соціальні сфери. Вище нами зазначено ключові сфери, чим визначено підмножину z_x = {z₁,z₂,...z₅} множини Z(Z_λ ∈ Z). Для наочності сформуємо таблицю, що містить назви складових соціальної сфери та їх математичне позначення (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 Перелік складових соціальної сфери та їх математичні позначання

Орієнтований граф, поданий на рис. 3.1, складається з п'яти вершин - елементів підмножини Z_λ, для кожної з вершин за допомогою стрілочок відображено залежності. Стрілка напрямлена від фактора z_i, який залежить від фактора z_i(кінець стрілки)¹⁸⁴.

Відповідно до алгоритму, що поданийв¹⁸⁵, необхідно визначити бінарну матрицю залежності. Елементи

даної матриці приймають лише два значення 0 та 1, відповідно до результату бінарного відношення «залежить від».

^[1] Berge, C: «Theory of Graphs and Its Applications», Wiley, New York, 1962.

Рис. 3.1. Граф зв'язків між складовими соціальної сфери

Табл. 3.7 представляє собою матрицю В. Перший рядок та перший стовпець таблиці містить порядкові номери соціальних сфер, назви соціальних сфер подані в другому рядку та другому стовпці таблиці. Отримана матриця задовольняє умову транзитивності^[186].

Таблиця 3.7

Бінарна матриця залежності

Побудуємо матрицю I + B, де I - одинична матриця порядку 5 (табл. 3.7). Отримана матриця задовольняє умову

формують перший (найнижчий) рівень ієрархії. Зрозуміло, що такими є ті вершини, що не досяжні з інших вершин графа.

Таблиця 3.8

Матриця досяжності

Використовуючи алгоритм, що поданий вище, ґрунтуючись на матриці I + B(табл. 3.8), нами отримано табл. 3.9, що містить в першому стовпці номери вершин графу матриці досяжності. В другому стовбці містяться номери вершин досяжності R(z_i) для відповідних z_i; в третьому - A(z) - елементи множини вершин, що передують. Останній стовбець містить переріз множин ^R(zi⁾∩ ^A(zi⁾.

Таблиця 3.9

Ітерація 1

Умова (3) виконується для одного фактора z₄«Культура та мистецтво».

Для того, щоб сформувати наступну таблицю необхідно видалити рядок, що відповідає четвертій вершині та видалити цифру 4 з другого та третього стовпця. Отримана таблиця дозволяє перевіркою умови (3) встановити ті вершини, що відповідають наступному рівню ієрархії. Цей рівень займає фактор і відповідає вершині під номером 5 «Спорт». Результати подані в табл. 3.10.

Таблиця 3.10

Ітерація 2

Новий рівень ієрархії отримуємо провівши наступну ітерацію

(табл. 3.11). Це вершина, що відповідає третьому фактору «Освіта».

Таблиця 3.11

Ітерація 3

Четвертий крок дозволив отримати наступний рівень ієрархії - це вершини, що відповідає «Охороні здоров'я» (табл. 3.12).

Таблиця 3.12 Ітерація 4

З останньої табл. 3.12 легко зрозуміти що останній найвищий рівень ієрархії формується з сфери «Наука».

Розташувавши сфери по певним рівням, побудуємо ієрархічно структуровану модель (рис. 3.2), що показує пріоритетність впливу складових соціальної сфери.

Як видно з рис. 3.2, культура та мистецтво впливає дуже мало на інші складові соціальної сфери і знаходиться на найнижчому рівні. Однак при цьому має достатній вплив на всі сфери суспільної та індивідуальної життєдіяльності - працю, побут, дозвілля, мислення, практичну діяльність, етику, етикет.

Рис. 3.2. Модель ієрархії складових соціальної сфери

Пріоритетнішим напрямом фінансування складових соціальної сфери, на відміну від культури та мистецтва, є спорт. Він впливає на національні відносини, ділове життя, суспільне положення, формує моду, етичні цінності, спосіб життя людей. Спорт - це важливий соціальний фактор, здатний об'єднати усю націю воєдино. Необхідно розглядати спорт як захоплення, яке може об'єднати суспільство спільною національною ідеєю, наповнити його певною ідеологією: прагненням людей до успіху, до перемоги.

Фінансування освіти як складової соціальної сфери має пріоритет над спортом, культурою і мистецтвом. Це й не дивно, адже особлива роль сфери освіти пояснюється тим, що це єдина сфера, що задовольняє потреби населення в освітніх послугах і спеціалізується на відтворенні головних виробничих сил суспільства. Рівень освіти населення є однією з головних ознак добробуту народу та держави в цілому. Ця сфера сама для себе готує професійних працівників - викладацькі кадри.

З ієрархічної моделі видно, що охорона здоров'я є пріоритетнішою у фінансуванні, ніж освіта. ЇЇ необхідно розглядати як систему державних і громадських заходів правового, соціально-економічного, наукового, культурно-­освітнього, організаційно-технічного, санітарно-гігієнічного та медичного характеру, що спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я, продовження тривалості активного життя людей. Здоров'я кожної людини є невід'ємною складовою людського благополуччя, а здоров'я населення в цілому є запорукою успішного розвитку суспільства, економічного зростання, соціальної захищеності та політичної стабільності¹⁸⁷.

Найвищий рівень ієрархії займає наука, яка є найпріоритетнішою складовою фінансування соціальної сфери, що ще раз нам підтверджує, що розвиток науки впливає на всі сфери суспільного життя, виступає важливим фактором соціально-економічного прогресу. Тому, впевнено можна сказати, що роль науки як сфери суспільного виробництва стає чи не найважливішою в подальшому успішному розвитку цивілізації, найціннішою складовою національного багатства.

і⁸⁷ Устінов О.В. Стратегія державної політики у сфері охорони здоров'я [Електронний ресурс] / О.В. Устінов. - Режим доступу: http://www.umj.com.ua/article/35657/strategiya-derzhavnoi-politiki-u- sferi-oxoroni-zdorov-ya

Підводячи підсумки проведеного дослідження, потрібно ще раз наголосити, що вплив соціальної сфери на розвиток економіки країни настільки великий, що сучасна економіка нерідко називається сервісною чи економікою послуг. Варто зазначити, що успіхів у соціально-економічному розвитку нині досягають не ті країни, що володіють значним природно-ресурсним потенціалом, а ті, які мають добре розвинену науку, освіту, потужний людський капітал. У цих країнах частка послуг у ВВП досягає 75%, а частка інвестицій у цю сферу перевищує 50% загального обсягу капітальних вкладень^[188]. Однак, незважаючи на значну частку соціальних видатків в структурі видатків Зведеного бюджету України (59,1% у 2014 р.) фінансування соціальної сфери знаходиться на неналежному рівні.

Виходячи з вищезазначеного та з метою забезпечення ефективності функціонування соціальної сфери, необхідно вдосконалити систему фінансування її складових на основі використання моделі ієрархій. Крім того, потребує подальшого дослідження побудова моделі ієрархічної композиції пріоритетів соціальної сфери, враховуючи зарубіжний досвід провідних країн світу.

Ефективний розподіл видатків бюджету сприяє забезпеченню соціального та економічного розвитку нації та належного рівня життя населення. Слід наголосити на тому, що структура видатків бюджету має відповідати чітко визначеним пріоритетам соціально-економічного розвитку країни. Насамперед, це стосується таких галузей, як освіта, наука, охорона здоров'я, культура, спорт та ін. Тому побудова вектора вагових коефіцієнтів на основі методу аналізу ієрархій та шляхом використання аналізу композиції пріоритетів має стати, на нашу думку, одним із ефективних способів розподілу бюджетних коштів на розвиток соціальної сфери.

Основою для визначення ступеню важливості при дослідженні було взято досвід останніх років розвинених країн світу таких, як: США, Німеччини, Великобританії, Нідерландів, Франції, Швейцарії, Швеції та інших.

Нині бюджети більшості зарубіжних країн характеризуються соціальною спрямованістю, зберігаючи при цьому багатоканальну систему фінансування соціальної сфери. Основний тягар у фінансування зазначених заходів припадає саме на місцеві бюджети. На фінансування цих потреб витрачається в межах 90% коштів місцевих бюджетів таких країн, як Данія, Кіпр; близько 80% - у Фінляндії, Швеції, Норвегії, Ірландії, Литві; 60 - 70% - у Великобританії, Німеччині, Франції, Італії, Австрії, Латвії, Словаччині.

В більшості країн Європи власні надходження місцевих органів влади, платежі за надані послуги, офіційні трансферти державних органів тощо є основними джерелами фінансового забезпечення соціальних потреб населення.

Якщо ж порівняти статистичні відомості про стан фінансування соціальної сфери в провідних країнах світу з показниками України (табл. 3.13), то слід зазначити, що за рівнем фінансування освіти, духовного та фізичного розвитку Україна знаходиться у тому ж діапазоні, що і розвинуті держави, а за рівнем фінансування охорони здоров'я, науки, соціального захисту та соціального забезпечення - значно відстає від більшості з них.

Таблиця 3.13 Державні витрати на соціальні заходи в розрахунку на одну особу населення країни в рік, євро

Порівняльний аналіз фінансування складових соціальної сфери України та зарубіжних країн ще раз підтверджує необхідність визначення ступеня важливості та побудову вектора вагових

коефіцієнтів складових соціальної сфери України для ефективного використання бюджетних коштів.

Одним із підходів щодо визначення вагових коефіцієнтів важливості складових соціальної сфери, що порівнюються на основі матриці попарних порівнянь, є метод Сааті. Цей підхід отримав назву методу аналізу ієрархій. Науковцями доведено, що метод Сааті не потребує тривалого часу спілкування з експертами та має високий ступінь узгодженості оцінок для різних експертів. Використання даного методу, на наш погляд, дасть можливість ефективно та раціонально розподіляти фінансові ресурси держави на складові соціальної сфери.

Побудована ієрархічна модель елементів соціальної сфери в роботі^[189] дає можливість визначити пріоритетні напрямки фінансування складових соціальної сфери. Проводячи експеримент з визначення ефективності використання бюджетних коштів на кожну складову соціальної сфери, було створено експертну групу, якій було поставлено завдання проранжувати складові соціальної сфери за ступенем важливості. В якості експертів виступили фахівці Науково-дослідного центру з проблем оподаткування при Національному університеті ДПС України. Для спрощення процедури експертних оцінок обрано метод парних порівнянь, який не вимагає від експертів спеціальних знань у галузі математики або статистики. Суть даного методу можна описати наступним чином. Потрібно порівняти складові соціальної сфери попарно по ступеню їх важливості, записати в матрицю числа, відображаючи досягнуту при порівнянні згоду в судженнях, та знайти власний вектор з найбільшим власним значенням. Власний вектор забезпечує впорядкування пріоритетів, а власне значення виступає мірою узгодженості суджень^[190].

Експерти порівнюють складові соціальної сфери, які зазначені в табл. 3.6.

Другим кроком є попарне зіставлення складових соціальної сфери із шкалою (табл. 3.14). Для порівняння використовуємо шкалу, подану в¹⁹¹.

Таблиця 3.14

Шкала відносної важливості об'єктів

За домовленістю, порівняння завжди проводиться для складової соціальної сфери, що знаходиться в лівій колонці, по відношенню до складової з верхнього рядка. Тобто будуємо матрицю. Таким чином, ми отримаємо матрицю попарних

порівнянь для п'яти колонок і п'яти рядків (матриця 5х5) (табл. 3.15).

На підставі матриці, представленої в табл. 3.10, використовуючи формулу середньої геометричної розраховуємо відносну цінність кожної комбінації:

Таблиця 3.15 Матриця попарних порівнянь складових соціальної сфери за методом Сааті

Зауважимо, що обчислений вище вектор відносних цінностей дає можливість не лише визначити вагові коефіцієнти для складових соціальної сфери, а й забезпечує впорядкування її пріоритетів.

Наступною фазою процесу розрахунку вагових коефіцієнтів є визначення міри узгодженості суджень експертів. Для цього

необхідно, згідно з алгоритмом описаним у¹⁹², помножити вихідну матрицю попарних порівнянь на відповідні значення середніх геометричних:

Отриманий результат A_wпокомпонентно розділити на відповідні значення відносних цінностей об'єктів:

та розрахувати максимальне власне число матриці 2_raxяк середнє

Завершальним кроком у ході визначення узгодженості відповідей експертів пропонуємо розрахувати індекс узгодженості Сааті за формулою 3.6:

Слід звернути увагу на те, що відповіді експерта вважаються узгодженими, якщо розрахований індекс узгодженості становить до 10% від еталонного.

Еталонне значення для заданої кількості об'єктів визначається за допомогою таблиці еталонних значень показника узгодженості в залежності від кількості об'єктів, що порівнюються (табл. 3.16)¹⁹³.

Таблиця 3.16

Еталонне значення показника узгодженості

В нашому випадку еталонне значення дорівнює 1,12. Звідси випливає, що індекс узгодженості становить 1,79% від еталонного показника. Рівень узгодженості досить високий, тому ми визначимо вагові коефіцієнти ефективності використання бюджетних коштів на складові соціальної сфери, провівши їх впорядкування (табл. 3.17) та запропонувати використати проведене дослідження при складанні бюджету України на наступний рік.

Таблиця 3.17

Вагові коефіцієнти складових фінансового забезпечення розвитку соціальної сфери України

Як бачимо з табл. 3.17, охорона здоров'я є найбільш пріоритетною порівняно з іншими складовими соціальної сфери, на яку потрібно виділяти найбільше бюджетних коштів - 33% від

загальної суми, що виділяється на соціальну сферу. Відповідно до наших розрахунків на освіту необхідно витрачати - 28%, науку - 18%, культуру і мистецтво - 10%, на спорт - 8%.

Враховуючи те, що відповідно до кодів бюджетної класифікації наука є складовою освіти, а культура, мистецтво і спорт - складовими духовного і фізичного розвитку, необхідним, на нашу думку є сумування розрахованих вагових коефіцієнтів. Так, на освіту необхідно виділяти 48% (0,287715+0,189821), на духовний і фізичний розвиток - 19% (0,106485+0,08548). Це ми робимо з метою порівняння яким чином та в якому відсотковому значенні відбувався розподіл бюджетних коштів протягом 2007-2014 рр. із нашими розрахунками (табл. 3.18).

Таблиця 3.18

Порівняльна таблиця фінансового забезпечення розвитку соціальної сфери України протягом 2007-2014 рр. з ваговими коефіцієнтами, запропонованими авторами

план бюджету з урахуванням внесених змін

Якщо проаналізувати результати порівняльної табл. 3.18, можна сказати, що фінансове забезпечення охорони здоров'я

протягом 2007-2014 рр. майже співпадає з запропонованими нами ваговими коефіцієнтами та становить 33% від загальної суми коштів, які виділяються на соціальну сферу. Однак між фінансуванням духовного і фізичного розвитку та освітою відповідно до нашої моделі та вагових коефіцієнтів необхідно, на нашу думку, зробити перерозподіл бюджетних коштів. Так, ми пропонуємо виділяти на духовний і фізичний розвиток 19%, а на освіту - 48% від тієї суми, яка виділяється на соціальну сферу. Тобто потрібно зменшити фінансування освіти та збільшити суму коштів бюджету на духовний і фізичний розвиток, а фінансування охорони здоров'я залишити без змін. Враховуючи план бюджету на 2015 р. та відповідно до розрахованих нами вагових коефіцієнтів у 2015 р. видатки на охорону здоров'я повинні становити 34,8%, що більше за наш показник на 1,8%. Розмір видатків на духовний і фізичний розвиток менший більш як в два рази від розрахованих вагових коефіцієнтів, а видатки на освіту на 18 млрд. грн. більші від запропонованих нами розмірів.

Отже, застосування методу аналізу вагових коефіцієнтів при розподілі бюджетних коштів дасть можливість ефективно та раціонально використовувати фінансові ресурси держави. Саме дана модель використання бюджетних коштів, на наш погляд, відповідає сучасним пріоритетам соціально-економічного розвитку країни та може забезпечити економічно ефективне задоволення потреб своїх громадян в суспільних благах.

Вищезазначене зумовлює необхідність дослідження ефективності використання бюджетних коштів на розвиток соціальної сфери за допомогою коефіцієнта ефективності витрачання коштів бюджету.

Результативними показниками витрачання бюджетних коштів є динаміка показників соціальної сфери. Динаміку даних соціальної сфери протягом 2000-2014 рр. за такими показниками, як середньомісячна заробітна плата одного працівника, житловий фонд, витрати на виконання наукових та науково-технічних робіт, кількість населення, кількість лікарняних закладів, захворюваність населення, середній розмір місячної пенсії, кількість загальноосвітніх навчальних закладів, кількість професійних театрів, рівень інфляції, рівень безробіття наведено у Додатку К.

Враховуючи прямий і зворотний зв'язок між показниками соціальної сфери та ефективністю, можемо запропонувати формулу розрахунку коефіцієнта ефективності розподілу бюджетних коштів:

де Рсм.з.п.- ріст середньомісячної заробітної плати одного працівника, Рж.ф. - ріст житлового фонду (у середньому на одного жителя), Рн.т.р. - ріст витрат на виконання наукових та науково- технічних робіт, Рн. - ріст населення, Рл.з. - ріст лікарняних закладів, Рсм.п. - ріст середньомісячної пенсії, Рз.н.з. - ріст загальноосвітніх навчальних закладів, Рп.т. - ріст професійних театрів, Безроб. - рівень безробіття, Інф. - рівень інфляції, Рз.н. - ріст захворюваності населення.

Такі показники, як рівень інфляції та рівень безробіття враховуються у запропонованій формулі з використанням експонентної функції. Так, як за своїм змістом дані показники не є динамічними. Властивості експонентної функції дають можливість найефективніше врахувати вплив факторів на показник, який досліджується. В Додатку Л наведено розрахунок вищезгаданих показників.

Результати розрахунку коефіцієнта ефективності витрачання бюджетних коштів України на розвиток соціальної сфери протягом 2001-2014 рр. наведено на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Коефіцієнт ефективності витрачання бюджетних коштів України на розвиток соціальної сфери протягом 2001-2014 рр.

З даних, представлених на рис. 3.3, випливає, що найефективніше бюджетні кошти витрачались у 2008 році, їх ефективність складала 2,6589. В 2009 році спостерігається різкий спад ефективності витрачання коштів бюджету, даний коефіцієнт складає 0,9634. Починаючи з 2010 року коефіцієнт ефективності витрачання бюджетних коштів знаходиться майже на одному рівні і в 2013 році становить 1,2211. Однак у 2014 р. даний коефіцієнт становив 0,5225. Це найнижчий показник протягом всього досліджуваного періоду. Отже, проведений аналіз ефективності витрачання бюджетних коштів на розвиток соціальної сфери в Україні свідчить про недостатній рівень ефективності та необхідність вдосконалення фіскального механізму.

Подальший розвиток соціальної сфери має сприяти досягненню соціальної рівності, вдосконаленню рівня життя населення. Але це можливо при зменшенні різниці доходів між різними соціальними групами, при отриманні рівних можливостей кожного у задоволенні не лише матеріальних, але і культурних потреб. Це, у свою чергу, потребує поліпшення доступності всіх елементів інфраструктури соціальної сфери та відповідних послуг для кожного громадянина. Вирішуючи це завдання, соціальна сфера створює передумови для всебічного розвитку особистості^[194].

Також одним із важливих моментів у реалізації соціальної політики держави повинно бути встановлення державних мінімальних стандартів. Вони мають зафіксувати ту межу, нижче за яку показники обсягу та якості соціальних послуг, наданих державою населенню, не повинні опускатись. При цьому наукове обґрунтування методології визначення структури та обсягу видатків бюджету на довгостроковий період сприятиме підвищенню ефективності їх використання, маючи на меті успішне виконання першочергових завдань розвитку економіки та соціальної сфери.

Таким чином, вирішення найбільш гострих соціальних проблем в Україні ми вбачаємо у розробці нового фіскального механізму, що дозволить реалізувати соціальну політику держави та забезпечить раціональне та ефективне використання та

розподіл фінансових ресурсів. Так, як бюджет є важливим інструментом фіскального механізму впливу на розвиток соціальної сфери, то саме від правильної організації розподілу бюджетних коштів і залежить ефективність їх використання та рівень добробуту населення країни. Тобто надання пріоритету проблемам соціального захисту населення та формування ефективного механізму фінансування і регулювання розвитку соціальної сфери сьогодні є актуальним питанням, від вирішення якого і залежить соціальний розвиток країни. А застосування оптимізаційної моделі ефективного використання фінансових ресурсів та врахування розрахованих вагових коефіцієнтів розподілу бюджетних коштів є, на нашу думку, оптимальним вектором руху для досягнення нами рівня соціального розвитку провідних країн світу.