ВСТУП
Соціальний розвиток слід розглядати як частину економічного зростання держави. Соціальна сфера в такому контексті відіграє значну роль: її функціонування створює умови для життєдіяльності людини, визначає рівень добробуту, освіченості населення та його культури (моральний та духовний розвиток), стан здоров'я, тривалість життя тощо.
Складовими соціальної сфери є: соціально-побутова (житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, торгівля, транспорт, зв'язок тощо); соціально-культурна (освіта, наука, охорона здоров'я, культура, спорт тощо); соціальне забезпечення (пільги, пенсії, грошові допомоги, субсидії тощо).Вже виходячи з того, що більшість із названих елементів мають беззаперечне значення для відтворення робочої сили, соціальна сфера є важливою для економічного розвитку країни, суспільства, держави.
Однак, в Україні існують проблеми, які стримують розвиток соціальної сфери, основними з яких є: недостатній рівень фінансування закладів освіти, охорони здоров'я, культурно-мистецьких центрів, низький рівень доходів та значна різниця в доходах між різними категоріями населення, низький рівень зайнятості, безробіття, низький прожитковий мінімум, тощо. Враховуючи зазначене, існує необхідність посилення регулюючого впливу з боку держави, роль якої полягає в забезпеченні гідного рівня та умов життя, соціально- економічних прав людини, зростання матеріального добробуту громадян, підвищення рівня освіти, охорони здоров'я та надання соціальної підтримки тим верствам населення, які найбільше її потребують, вирішення проблем зайнятості, тощо.
Одним з основних сучасних механізмів державного регулювання процесів суспільного розвитку (як економічного, так і соціального) є фіскальний. Однак щодо соціальної сфери - він мало досліджений. Тому актуальною є обрана тема монографії, в якій розглядаються питання функціонування фіскального механізму забезпечення розвитку соціальної сфери в сучасних умовах та напрями його оптимізації.