Сутність фіскального механізму та принципи його дії

Діяльність та функціонування держави не можливе без наявності фінансових ресурсів, рівень яких є важливим для забезпечення соціально-економічного розвитку країни. Фінансові ресурси відображають сукупність коштів, які перебувають у розпорядженні держави та спрямовуються, в основному, на задоволення потреб суспільства.

Досліджуючи сутність фіскального механізму треба з'ясувати основні характеристики поняття «механізм» та його складові. Великий тлумачний словник сучасної української мови дає наступне визначення механізму - це «внутрішня будова, система чого-небудь»^[1]. Сучасний тлумачний словник російської мови під редакцією Т.Ф. Єфремової трактує поняття «механізм» як систему, пристрій, що визначають порядок якого-небудь виду діяльності або процесу^[2]. Поряд з цим, на думку Н.Нижника, механізм - це

сукупність органів, засобів і способів (методів, прийомів, технологій) взаємодії між двома підсистемами організації: керуючої та керованої^[3]. Тобто, під механізмом слід розуміти сукупність взаємопов'язаних елементів, які взаємодіють між собою та підпорядковані одні іншим.

З огляду на це, та враховуючи процес розподілу і перерозподілу національного доходу, фіскальний механізм слід розглядати як сукупність бюджетного та податкового механізмів, між якими існує тісний взаємозв'язок, який проявляється в розподілі та перерозподілі доходу між державою, економічними суб'єктами та населенням.

також соціальних витрат держави. Одним із напрямів перерозподілу доходу є виділення певної частини коштів на розвиток невиробничої сфери. В умовах ринкових відносин, особливо, це стосується підтримки державою таких сфер життєдіяльності суспільства, як освіта, охорона здоров'я, наука, культура та мистецтво, соціальне забезпечення. Основними формами таких доходів є виплата пенсій, стипендій, допомога багатодітним сім'ям тощо^[5]. Тому фіскальний механізм найчастіше ототожнюють із поняттям бюджетно-податковий механізм, визначаючи його як діяльність держави у сфері оподаткування та державних витрат, спрямовану на досягнення певних макроекономічних завдань^{[6][7][8][9][10]}.

Отже, однією із складових фіскального механізму є бюджетний механізм, який являє собою систему спеціально розроблених у державі форм та методів створення й використання фінансових ресурсів для забезпечення ефективного соціально-економічного розвитку країни. Але, враховуючи складність відносин, які в собі поєднує бюджетний механізм, існує багато наукових підходів до тлумачення цього поняття, результати дослідження яких наведено в табл. 1.1.

Таким чином, узагальнюючи думки науковців, «бюджетний механізм» можна охарактеризувати як систему інструментів, методів, засобів, які здійснюють формування грошових коштів держави, забезпечують процес розподілу (перерозподілу) фінансових ресурсів, функціонування бюджетної системи. Отже, бюджетний механізм, на нашу думку, спрямований на вирішення соціально-економічних проблем та створення сприятливих умов для розвитку суспільства.

Таблиця 1.1

Сутність поняття «бюджетний механізм»

Продовження таблиці 1.1

¹⁷ Крупка М.І. Фінансово-економічний механізм інноваційного розвитку України / М.І. Крупка. - Л.: Вид. центр ЛНУ, 2001. - С. 212.

¹⁸ Ковалюк О. М. Фінансовий механізм організації економікиУкраїни (проблеми теорії і практики) / О.М. Ковалюк. - Л.: Вид. центр ЛНУ, - С. 277.

¹⁹ Гаретовский Н.В. Финансы социалистического общества: [учебное пособие] / Н.В. Гаретовский. - М.: Финансы и статистика, 1985. - 310с.

²⁰ Ковалева Т.М. Бюджет и бюджетная политика в Российской Федерации / Т.М. Ковалева, С.В. Барулин; 2-е изд. - М.: Кнорус, 2006. - 208с.

²¹ Василик О.Д. Бюджетна система України: [підручник] / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 544 с.

²² Юрій С.І. Фінанси: [підручник] / С.І. Юрій, В.М. Федосов, Л.М. Алексеенко та ін. - К.: Знання, 2008. - 611 с.

²³ Артус М.М. Бюджетна система України: [навчальний посібник] / М.М. Артус, Н.В. Хижа. К.: Вид- во Європейського університету, 2005. - 220 с.

²⁴ Миляков Н.В. Финансы: [учебник] / Н.В. Миляков. - М.: ИНФРА-М. 2004. - 543 с.

Дія бюджетного механізму нерозривно пов'язана з дією податкового механізму. Адже саме податковий механізм впливає на процес формування доходів бюджету, збалансовує його доходи і видатки, впливаючи при цьому на динаміку соціально- економічного розвитку країни.

Термін «податковий механізм» активно використовується вченими при розкритті специфіки будь-якого функціонального економічного утворення: системи, процесу або сукупності взаємодіючих методів управління системою, процесом. Українським податковим законодавством це поняття не застосовується, а відповідно й не розкривається.

В науковій літературі існує велика кількість підходів до теоретичного визначення поняття податкового механізму, які не однозначно його трактують (табл. 1.2). Так, у широкому значенні для визначення податкового механізму у сучасній вітчизняній економічній літературі використовується різна термінологія, зокрема, «податкове регулювання економіки»^[17], «механізм справляння податків»^[18], «механізм мобілізації доходів»^[19] тощо.

Таблиця 1.2

Сутність поняття «податковий механізм»

Продовження таблиці 1.2

²⁹ Мочерний С.В. Економічний енциклопедичний словник / [С.В. Мочерний, Я.С. Ларіна, О.А. Устенко, С.І. Юрій]; У 2 т.; Т. 1; За ред. С.В. Мочерного. - Львів: Світ, 2005. - 616 с.- С. 501.

³⁰ Масліченко С.О. Фіскальний механізм у системі державного регулювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. 08.01.01 «Економічна теорія» / С. О. Масліченко; Київ. національний економічний університет. - К., 2002. - 19 с. - С. 11.

³¹ Финансы / Под ред. Л.А. Дробозиной. - М.: ЮНИТИ, 2000. - С.158.

³² Налоги и налогообложение / Под ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской. - 5-е изд.- СПб.: Питер, 2006. - 496 с.- С. 52.

³³ Пансков В.Г. Налоги и налогообложение в Российской Федерации: Учебник для вузов / В.Г. Пансков; 7-е узд., доп. и перераб. - М.: МЦФЕР, 2006. - 592 с.- С. 54.

Продовження таблиці 1.2

³⁴ Карпінський Б. А. Державотворчий патріотизм нації: оцінювання податкової домінанти / Б. А. Карпінський // Науковий вісник НЛТУ України. - 2012. - Вип. 22.3. - С. 374-383.

³⁵ Сердюков А.Э. Налоги и налогообложение: Учебник для вузов / А.Э. Сердюков, Е.С. Вылкова, А.Л. Тарасевич. - СПб.: Питер, 2005. - 752 с.- С. 28.

³⁶ Заяц Н.У. Теория налогов: Учебник / Н.У. Заяц. - Мн.: БГЭУ, 2002. - 220 с.- С. 80.

³⁷ Налоги и налогообложение: учебник / Д.Г. Черник и др. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 415 с.- С. 61.

³⁸ Сомоев Р.Г. Общая теория налогов и налогообложения: Учебное пособие / Р.Г. Сомоев. - М.: «Издательство ПРИОР», 2000. - 176 с.- С. 56.

³⁹ Майбуров И. А. Теория и история налогообложения: учебное пособие / И. А. Майбуров, Н. В. Ушак, М. Е. Косов; 2-е изд., перераб. и доп. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2011. - 422 с.

Продовження таблиці 1.2

Необхідно сказати, що Т. Юткіна доводить двоїстий характер податкового механізму. В своїх дослідженнях вона дає наступні йому визначення:

— це категоріальне утворення, в певній мірі узагальнене, яке дає уявлення про цілі і задачі податкових дій з орієнтацією на принципи наперед продуктивного функціонування;

— збірка загальних правових норм і спеціальних податкових законодавчих правил, які регламентують процес оподаткування конкретної держави в певний період^[23].

Але основним, концептуальним трактуванням поняття “податковий механізм” на її думку є наступним: “податковий механізм визначається як процес реалізації продуктивного потенціалу системи оподаткування через її функції”^[24].

М. Кучерявенко в своїх працях, на відміну від Т. Юткіної, наголошує на більшій значимості елементів податкового механізму і ототожнює його з поняттям системи оподаткування^[25]. На його думку податковий механізм складається з визначеної кількості елементів^[26]. Елементи він поділяє на дві групи. До першої групи відносяться так звані основні елементи - суттєві характеристики податку, без яких не можливо уявити відповідний податковий механізм: платник податку, об'єкт оподаткування,

ставка податку. Наступна група елементів (додаткові) представляє необхідні характеристики податку, які розкривають специфіку конкретного податкового механізму і його використання: пільги з оподаткування, особливості обчислення об'єкта, бюджет або фонд куди надходять податкові платежі, терміни і періодичність перерахування податків, тощо^[27].

Однак, В. Дюрядін та А. Леміш пропонують більш узагальнене і повне поняття податкового механізму. На їхню думку, «податковий механізм - це об'єктивно необхідний перелік взаємопов'язаних елементів в процесі управління відносинами перерозподілу, які виникають внаслідок усуспільнення і перерозподілу частини створеного в процесі виробництва національного доходу»^[28]. Також вони додають, що податковий механізм через свої елементи (встановлений перелік податків, ставки оподаткування, податкові пільги, тощо) дає можливість досягати рівноваги між фінансовими та соціально-економічними інтересами держави.

Характеризуючи податковий механізм у широкому значенні, В. Дем'янишин розуміє його як сукупність прийомів і методів, за допомогою яких держава, використовуючи податки, впливає на розвиток економіки, соціальної сфери, регулює пропорції розподілу і перерозподілу ВВП^[29]. Вузьке значення податкового механізму, на думку науковця, полягає в тому, що саме за допомогою його складових забезпечується функціонування податкової системи^[30]. Для визначення податкового механізму у вузькому значенні (або механізму оподаткування) автори економічної енциклопедії використовують термін «механізм справляння податків в Україні», зміст якого на їхню думку, полягає у сукупності усіх заходів і послідовності їх використання органами державної податкової служби щодо справляння та внесення належної суми податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду^[31]. Тобто податковий

механізм відображає процес реалізації фіскальної функції податків.

Узагальнюючи підходи до визначення поняття «податковий механізм», необхідно відзначити його суттєву правову складову. Правова складова характеризує податковий механізм як зведення практичних податкових дій та сукупність умов і правил реалізації на практиці положень податкових законів, що дозволяє впорядкувати податкові відносини, спираючись на податкове право, основи управління оподаткуванням, встановлює конкретні суб'єкти, що відповідають за реалізацію функцій управління податкової системи країни, сукупність податків і зборів, податкові правовідносини, конкретні алгоритми реалізації функцій цього механізму.

Організаційно-управлінська складова визначає податковий механізм як організаційно-економічну категорію, а отже, як об'єктивно необхідний процес управління перерозподільчими відносинами, що складаються при усуспільненні частини створеного у виробництві національного доходу. Всю сферу відносин, що складаються в цьому процесі, можна розмежувати на три підсистеми: податкове планування, податкове регулювання та податковий контроль. Ці підсистеми знаходять своє відображення у функціях, які покладено на Державну фіскальну службу України в межах її повноважень, обов'язків та відповідальності. Це стосується адміністрування податків та зборів, контролю за правильністю та своєчасністю сплати тощо.

Варто зазначити, що, так як, однією із функцій системи оподаткування є соціальна функція, податковий механізм також має елементи соціального спрямування. Їх сутність полягає в тому, що за допомогою податкових інструментів відбувається перерозподіл суспільних доходів між різними категоріями населення країни. Тобто підтримується соціальна рівновага окремих соціальних груп. Від того, який ступінь уваги до внутрішньої будови податків та їх суперечливості залежить результативність використання податкового механізму. Змінюючи структуру податкового механізму, маніпулюючи податковими інструментами, держава стимулює соціально- економічний розвиток або стримує його.

Таким чином, під фіскальним механізмом слід розуміти сукупність бюджетного та податкового механізмів, що поєднує в

собі розподільчі процеси від сплати податків до використання фінансових ресурсів держави на соціальні потреби країни. Реалізація фіскального механізму забезпечується завдяки системі інструментів (рис. 1.1), які регулюють соціально-економічний розвиток суспільства, мінімізуючи порушення в процесі розподілу та перерозподілу національного доходу. В якості інструментів фіскального механізму ми розглядаємо певні засоби, які застосовуються державою для виконання своїх функцій, тобто це конкретні способи впливу на процес формування ресурсів бюджету, їх розміщення та ефективне використання, стимулюючи або обмежуючи при цьому характер дії^[32]. По-перше, це стосується сторони доходів і видатків бюджету, їх збалансування та оптимізація (бюджетні інструменти). По-друге - це сторона оподаткування і регулювання соціально-економічних процесів, а також їх вплив на соціальний розвиток країни (податкові інструменти).

При цьому слід зазначити, що кожен інструмент фіскального механізму породжує певне економічне навантаження та має об'єктивні межі застосування. Тому розширення дії одних інструментів за рахунок обмеження дії інших може негативно вплинути на функціонування фіскального механізму в цілому^[33]. Саме тому інструменти фіскального механізму мають бути взаємоузгодженими між собою, вплив одного інструмента не повинен порушувати позитивну дію іншого у процесі їх застосування.

Таким чином, фіскальний механізм включає систему взаємопов'язаних між собою інструментів, за допомогою яких визначаються оптимальні параметри формування фінансових ресурсів бюджетів різних рівнів та максимальна ефективність їх розміщення й використання для забезпечення соціально- економічного розвитку суспільства. Тому надзвичайно важливим є забезпечення узгодження заходів щодо удосконалення усіх складових фіскального механізму, спрямованих на підвищення ефективності суспільного розвитку^[34].

Рис. 1.1. Інструменти фіскального механізму розвитку соціальної сфери України

ФІСКАЛЬНИМ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Узгодженість системи інструментів фіскального механізму забезпечується завдяки реалізації принципів, на яких ґрунтується його дія. Враховуючи те, що фіскальний механізм складається з бюджетного та податкового механізмів, то і його принципи мають узагальнювати принципи дії цих механізмів. Принципи дії бюджетного механізму зазначено в Бюджетному кодексі України^[54], а саме: єдності бюджетної системи України; збалансованості; самостійності; повноти; обґрунтованості; ефективності та результативності; субсидіарності; цільового використання бюджетних коштів; справедливості і неупередженості; публічності та прозорості. Принципи дії податкового механізму зазначено в Податковому кодексі України^[55]: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів.

Узагальнюючи та систематизовуючи принципи дії бюджетного та податкового механізмів, до принципів фіскального механізму, на нашу думку, слід віднести:

— системності - встановлення взаємопов'язаних структурних зв'язків між інструментами бюджетного та податкового механізмів, які забезпечують цілісність функціонування фіскального механізму та забезпечують створення умов для розвитку соціальної сфери;

— об'єктивності - встановлення податків і зборів відповідно до потенціалу платників податків та справедливий розподіл суспільних благ між населенням країни;

— рівноваги (пропорційності, гармонійності) - надходження від податків та зборів повинні відповідати обсягу витрат бюджету,

збалансовуючи при цьому доходи та витрати державного бюджету;

— реалістичності та аргументованості - формування бюджету на основі реальних показників соціально-економічного розвитку країни та обґрунтованих розрахунках податкових надходжень та витрат бюджету;

— своєчасності - забезпечення вчасного надходження коштів до бюджетів від сплати платниками податків і зборів в установлені строки з метою рівномірного здійснення витрат бюджету;

— результативності та економічності - досягнення максимального результату при складанні та виконанні бюджету, враховуючи те, що мінімальні витрати на функціонування фіскального механізму повинні забезпечувати максимальний соціальний ефект, а ефект від отриманих платниками податків суспільних благ повинен перевищувати суму сплачених ними податків та зборів;

— соціальної рівності - забезпечення справедливого підходу при визначенні рівня соціальної забезпеченості населення країни і однакових вимог до всіх платників податків та рівність їх перед законом;

— цільової направленості - використання коштів бюджету тільки за цільовим бюджетним призначенням;

— відповідальності - невідворотність при порушенні бюджетно-податкового законодавства;

— самофінансування - забезпечення фінансової самостійності органів влади відповідно до закріплених за відповідними бюджетами джерел доходів та встановлення напрямів використання коштів бюджету відповідно до законодавства;

— інформативності та доступності - публічне інформування громадян країни щодо результатів бюджетно-податкового процесу.

Систематизовані нами принципи фіскального механізму спрямовані на забезпечення реалізації як фіскальної так і соціальної функції, формування доходної частини бюджету та регулювання соціально-економічних процесів в державі, задовольняючи при цьому суспільні потреби. Реалізація принципів фіскального механізму має сприяти узгодженості його інструментів та створенню системи чітко визначеної гармонізації

між фіскальним механізмом, розвитком соціальної сфери та споживачами суспільних благ.

Найбільшим споживачем суспільних благ є населення країни. Суспільні блага надаються державою громадянам країни у відповідь на сплату податків. Тобто держава, використовуючи податки як фіскальний інструмент та економічний стимул, наповнює бюджет та забезпечує ефективне функціонування і розвиток соціальної сфери. Таким чином, перерозподільча функція фіскального механізму має важливе значення. Його роль посилюється ще й тим, що держава, використовуючи функцію перерозподілу фінансових ресурсів, впливає на забезпечення соціальних гарантій населення, фінансування соціальної сфери тощо.

Для розвитку соціальної сфери необхідно, щоб рівень бюджетних доходів відповідав соціальним потребам держави. Оскільки основним бюджетоформуючим джерелом доходів бюджету є саме податкові надходження, тому забезпечення його наповнення за допомогою податків та зборів має бути головною місією фіскального механізму, а цільове направлення та ефективний розподіл бюджетних коштів на соціальну сферу - ключовим елементом життя та підвищення добробуту населення країни. Так, як фіскальний механізм є одним із засобів забезпечення збалансованого соціального-економічного розвитку країни, він повинен бути гнучким для того, щоб оптимально задовольнити потреби держави і потреби суспільства, ефективно перерозподіливши доходи між різними категоріями населення, підвищити рівень життя населення, використовуючи соціальну спрямованість видатків бюджету та забезпечити соціальну справедливість. Тобто питання добробуту пов'язане з питанням забезпечення справедливості, а питання справедливості - із оптимальним розподілом та перерозподілом доходів держави. Суспільний добробут включає в себе матеріальні показники, здоров'я, рівень освіти, культури, забезпечення соціальних потреб тощо. Тому фіскальний механізм за допомогою своїх інструментів повинен забезпечити такий рівень податкових надходжень до бюджету, який сприятиме розвитку складових соціальної сфери в системі суспільних благ.

1.2.