Механізм дії фіксованого обмінного курсу на економічні пре '/ ' Ui

При встановленні у країні фіксованого курсу обміну валют, як ви. ∙'>rs знаєте з попередніх розділів (див. тему 12), національний (центральний; банк купує і продає іноземну валюту за визначеною заздалегідь ціною (на­приклад, 12 тис.

Єдиною метою грошової політики при встановленні режиму фіксовано­го курсу стає підтримка його на цьому рівні. Тобто, іншими словами, головним завданням центрального (національного) банку стає таке регулювання грошової маси, яке б утримувало рівноважний ринковий обмінний курс на рівні офіційного. Якщо при цьому центральний банк у змозі забезпечити цілком вільний обмін валюти, це відбувається автоматично. Як свідчить сумний досвід 1993 року, всілякі “неформальні” обмеження сприяють ва­лютним спекуляціям і здатні похитнути рівноважний стан ринку та еко­номічної ситуації.

4.1. Зміна грошової маси у відповідності з рівнем фіксованого обмінного курсу

Для ілюстрації механізму регулювання грошової маси через обмінний курс розглянемо два приклади.

1. Офіційно зафіксований курс перебуває нарівні нижчому, ніж рівноважний ринковий, тобто мова йде про ситуацію, коли на вільному ринку можна отримати більше іноземної валюти (наприклад, доларів) за одиницю національної (гривні), ніж пропонує центральний банк. Логічно було б

Мал. 13.6. Механізм регулювання гро­шової маси через обмінний курс.

передбачити подальші дії тих, хто займається валютними операціями. Уявімо, що НБУ зафіксував курс на рівні $1=2 грн., тоді як на ринку готові продати вам $1 за 1,5 грн., не більше, бо відчувається нестача гривень в обігу. Тобто спекулянт може за 150 гривень купити на ринку $100 і продати їх Націо­нальному банку за 200 гривень, отримавши 50 гривень (30%) чис­того прибутку. Охочих заробити та- чином знайдеться чимало. З _r;- • го боку, Національний банк, / *чи у населення ці долари,

^,-.'⅛fye грошову масу на руках у

. _банк буде скуповувати іноземну валюту і тим самим збільшувати грошову масу в обігу (Aft). Тобто LM* також зсувається праворуч, підкріплю­ючи позитивні наслідки дії бюджет­ної експансії: сукупні доходи зро­стають, резерви іноземної валюти поповнюються. Нова рівновага на товарних і грошових ринках вста­новиться на тому ж рівні фіксова­ного курсу і процентної ставки, але при вищому рівні виробництва і доходів. Грошова політика. На відміну від бюджетної, як ми зараз побачимо, за­стосування грошової національної політики в умовах, коли країна внаслідок фіксованості валютних курсів тісно зв’язана зі світовою грошовою систе­мою, досить ускладнене. Розглянемо простий приклад: уряд невеликої відкри­тої економіки намагається використовувати важелі монетарної експансії задля стимулювання випуску. Для цього, наприклад, скуповує облігації у насе­лення і/або знижує норматив резервних відрахувань — тобто збільшує про­позицію реальних грошей в економіці (M∕P↑). Згідно з цим, крива LM* у моделі Мандела-Флемінґа рухається праворуч, викликаючи зниження кур­су національної валюти і внутрішньої процентної ставки (мал. 13.8).

Капітал потече з даної економіки за кордон, підвищуючи попит на іно­земну валюту. Аби підтримати фіксований рівень обмінного курсу, цент­ральний банк змушений продавати долари (іноземну валюту), вилучаючи їх зі своїх резервів.

Отже, в умовах фіксованості обмінних курсів і абсолютної мобільності капіталу нормальна грошова політика результатів не дає.

Враховуючи механізми регулювання грошової маси у відповідності з рівнем фіксованого курсу, які ми вже розглянули, можна стверджувати, що ефективними засобами політики за цих умов будуть: а) регулювання офіційного рівня обмінного курсу (девальвація або ревальвація). Так, якщо описану нами монетарну експансію доповнити зниженням курсу (девальвацією), то це фактично відповідатиме ситуації зупинки кривої LM* у точці вищого рівня рівноважного доходу. Це стається також за рахунок збільшення чистого стимулює збільшення чистого експорту (NX↑), що викликає зменшення попиту на іноземну валюту і тенденцію подорожчання внутрішньої. Але, на відміну від ситуації з гнучкими курсами, центральний банк змушений вжи­вати відповідних заходів, щоб утримати його на офіційно проголошеному рівні, - тобто збільшувати грошову масу в економіці (мал. 13.9). В результаті курс обміну залишається незмінним, а попередня позитивна тенденція зро­стання чистого експорту підкріплюється зростанням грошової маси, що в короткостроковому періоді обумовлює не тільки підвищення сукупних до­ходів, а й позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу. Як ба­чимо, введення зовнішньоторговельних обмежень в умовах фіксованого курсу виявляється ефективним..

експорту у зв’язку з проведеною де­вальвацією. Тобто наслідки деваль­вації будуть подібні до наслідків збільшення грошової маси в умо­вах вільного плавання курсу обміну валют; б) припинення грошової ек­спансії, в) автоматичне коригуван­ня пропозиції грошей, якщо цент­ральний банк не стерилізує відтік резервів.

Зовнішньоторговельна політика. Зовнішньоторговельні бар’єри в умовах фіксованого курсу обміну валют призводять до зовсім інших наслідків, ніж за системи гнучкого курсу. Початкова реакція еко­номіки схожа: скорочення імпорту

Мал. 13.9. Протекціоністська зовнішньо­торговельна політика за умов фіксованого обмінного курсу.

5.