7.1. Податки в системі фінансових відносин підприємства
Податки — це система обов'язкових платежів підприємств, організацій, установ та населення, що є одним з основних джерел формування доходів державного бюджету на всіх його рівнях.
За економічною суттю, податки є відносинами, які виникають між державою та юридичними й фізичними особами з приводу примусового відчуження нею частини новоствореної вартості в грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування державних видатків. Податки є економічною базою функціонування держави і найважливішою формою регулювання ринкових відносин. Вони становлять 80—95 % дохідної частини державного бюджету. Все, що пов'язане зі споживанням держави, закладено в податках.Діалектика податків полягає в тому, що, з одного боку, вони зменшують доходи підприємств та інших суб'єктів господарювання, юридичних осіб та громадян, скорочуючи тим самим виробниче та особисте споживання. З іншого боку, саме за рахунок податків держава формує фонд грошових коштів, за допомогою якого розширює державний попит і споживання. Отже, податки змінюють структуру попиту і споживання. Із коштів державного бюджету фінансуються капітальні вкладення в економіку держави, соціальний захист населення, соціально-культурну сферу, науково-дослідні роботи, управління та оборону держави.
Податкам властиві дві основні функції — фіскальна та економічна
Суть фіскальної функції податків полягає в тому, що за її допомогою держава акумулює частину національного доходу, формуючи при цьому державні грошові фонди і створюючи таким чином матеріальні умови для функціонування держави.
Економічна функція податків зумовлена тим, що податки як одна з форм перерозподілу національного доходу значною мірою впливають на процес відтворення, стимулюючи його темпи, посилюючи чи послаблюючи накопичення грошових фондів підприємств, розширюючи або зменшуючи платоспроможний попит населення.
Формуючи свою податкову політику, держава шляхом скорочення або збільшення маси податкових надходжень у державний бюджет, зміни податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей, виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню господарської активності, створенню сприятливої кон'юнктури, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, реалізації збалансованої соціальної політики.
Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції в економічній структурі виробництва й обміну, а також пропорції в територіальному розвитку. Податки значно впливають на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничого потенціалу держави.
Фіскальна та економічна функції податків міцно взаємопов'язані. Очевидно, що зростання податкових ставок обмежує перспективи розгортання господарської діяльності та зацікавленості у збільшенні доходів, що зумовлює згортання виробництва, надходжень у бюджетні фонди. Численні економічні дослідження, а також багаторічний досвід оподаткування підприємницької діяльності у високорозвинутих державах світу свідчать про те, що максимальний показник податкових вилучень має становити не більше, ніж 30% загальної суми доходів. Перевищення цього показника призводить до зниження рівня заощаджень та інвестицій, тобто виникає ситуація, коли податки придушують підприємницьку ініціативу. І навпаки, зменшення податкового навантаження на підприємства стимулює їхню діяльність, збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції, зростання заробітної платні, тобто збільшення величини об'єктів оподаткування, а, відповідно, і суми податкових надходжень.
Внутрішній зміст кожного податку розкривають його елементи.
Усі без винятку податки містять такі основні елементи
— об'єкт оподаткування - предмет, що підлягає оподаткуванню (дохід, майно, товари);
— суб'єкт податку (або платник податку) - фізична або юридична особа, на яку законом покладено обов'язок сплачувати податок;
— джерело податку - дохід суб'єкта (заробітна плата, прибуток тощо), з якого сплачується податок;
— одиниця оподаткування - одиниця виміру об'єкта податку (для прибуткового податку - грошова одиниця, для земельного - гектар або квадратний метр земельної ділянки тощо);
— база оподаткування - закріплена законодавчо частина доходів чи майна платника податків, яку враховують при розрахунку суми певного податку (за вирахуванням податкових пільг);
— податкова ставка - величина податку на одиницю оподаткування;
— термін сплати податку - законодавчо встановлений термін внесення до бюджету податків, належних до сплати за відповідний період;
— податкові пільги - повне або часткове звільнення юридичних або фізичних осіб від податків.
Вони спрямовані на розв'язання як економічних, так і соціальних завдань.
Використовуючи податкові пільги, держава регулює певні економічні процеси, а також забезпечує соціальний захист окремих груп населення та видів діяльності. Найбільш поширеними є такі види податкових пільг: неоподатковуваний мінімальний рівень доходів; податкові знижки (наприклад, для підприємств окремих галузей, регіонів); виключення з оподаткованих доходів окремих складових доходів чи витрат платників податків; повернення раніше сплачених податків (податкові амністії); звільнення від сплати деяких податків та інші.Класифікацію податків, що їх сплачують суб'єкти підприємницької діяльності, наведено в табл. 7.1:
Таблиця 7.1. Класифікація податків
| Ознака класифікації | Види податі |
| 1 | 2 |
| Спрямування податків | - податки, що їх сплачують до державного бюджету; - податки, що їх сплачують до місцевих бюджетів; - змішані податки (одну частину таких податків сплачують до державного бюджету» а іншу в місцеві); - податки, з яких формують спеціальні позабюджетні фонди |
| Складові ціни, на які відносять податки | - податки, що їх сплачують з прибутку; - податки, що їх відносять на витрати виробництва (на собівартість продукції, робіт, послуг); - акцизи - податки, що їх включають до ціни реалізації понад відпускну ціну підприємства |
| Форма оподаткуван-ня (спосіб стягнення податків) | - прямі податки - податки, що стягуються безпосередньо з доходів чи майна юридичних осіб і громадян; - непрямі податки - податки, суми яких долучаються до ціни продукції, робіт чи послуг |
| Рівень державних структур, які встановлюють податки | - загальнодержавні податки - податки, встановлені органами законодавчої влади й обов'язкові для справляння на всій території держави; - місцеві податки і збори - їх встановлюють органи місцевого самоврядування |
| Співвідношен-ня між ставкою податку та величиною об'єкта оподаткуван-ня | - прогресивні податки - податки, ставка яких зростає зі зростанням величини об'єкта оподаткування (доходу); - пропорційні - податки, ставка яких не залежить від величини об'єкта оподаткування; - регресивні податки - податки, ставка яких знижується зі зростанням об'єкта оподаткування |
| Об'єкт оподаткуван-ня | - податки на доходи підприємств, організацій та громадян; - податки на майно, землю, транспортні засоби тощо; - податок на додану (новостворену) вартість; - податки на використання природних ресурсів; - інші податки |
| Суб'єкт оподаткуван-ня | - податки, які сплачують підприємства та організації (юридичні особи); - податки, які сплачують громадяни (фізичні особи) - суб'єкти підприємницької діяльності |
| Повнота прав використання податкових надходжень | - закріплені - податки, які на тривалий час повністю або частково закріплені за конкретним бюджетом (бюджетами) як дохідне джерело його формування; - регулювальні - податки, що їх справляють до різних бюджетів |
| Спосіб стягнення податків | - окладні - податки, для яких спочатку встановлюють ставку, а величину податку для кожного платника визначають множенням ставки на об'єкт оподаткування; - розкладні - податки, які обчислюють спочатку в загальній сумі, а потім розподіляють (розкладають) між їх платниками пропорційно до певного показника чи рівними частинами |
| Економічний зміст об'єкта оподаткуван-ня | - податки на доходи; - податки на споживання; - податки на майно; - податки на певні дії |
| Податки використання податкових надходжень | - загальні - податки, які при надходженні до бюджету знеособлюються; - спеціальні (цільові) - податки, які мають чітко визначене призначення й стягуються для цільового фінансування наперед визначених заходів |