Ревізія випуску і реалізації готової продукції

Показник реалізації продукції підприємств промисловості є одним із основних показників господарської діяльності. Обсяг реалізації готової про­дукції визначається випуском її із виробництва за кількістю, асортиментом і якістю.

При ревізії перевіряють обсяг реалізації продукції і відповідність його розрахунковим договорам і комерційним угодам на постачання її покупцям. Однозначно перевіряють обґрунтованість розрахунків нормативів залишків готової продукції на складах. Завищення цих нормативів призводить до зме­ншення обсягу реалізації, невиконання договірних зобов’язань на постачання продукції покупцям, затоварювання складів, сповільнення обігу коштів.

Для вивчення можливості реального скорочення залишків готової продукції, що відвантажена (відпущена) покупцям, необхідно перевірити об­ґрунтованість кожної суми за термінами відвантаження неоплаченої продук­ції і причинами несплати рахунків покупцями. Особливу увагу звертають на суми відвантаженої (відпущеної) продукції, що тривалий час не оплачена по­купцями. Обсяг реалізації продукції в натуральному і в номенклатурному ви­разі перевіряють з укладеними договорами і комерційними угодами на пос­тачання продукції покупцям. З’ясовують, чи немає створення резервів необлікованої продукції з метою її реалізації за готівку без оформлення докумен­тів.

Перевіряють також розрахунки обсягу випуску продукції та відповід­ність його з укладеними договірними угодами. Така перевірка дає можли­вість з’ясувати відповідність обсягу реалізації даним договірних угод.

кошти від них у порядку попередньої оплати. У деяких випадках процес ви­пуску продукції на підприємстві в обліку тривалий час не відображається, що призводить до того, що одержані кошти від покупців у порядку попередньої оплати використовуються для потреб своєї діяльності в той час, як продукція залишається не відпущеною покупцям. Під час ревізії перевіряють відповід­ність її якості укладеним угодам і встановленим стандартам, обґрунтованість позавиробничих витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції (транс­портні витрати, тара і пакувальні матеріали), що підлягають перерахунку за фактично реалізовану продукцію.

Для відвантаження продукції покупцям велике значення має повне і своєчасне забезпечення транспортними засобами. У зв’язку з цим ревізор встановлює, чи немає випадків неповного і несвоєчасного надання вагонів чи автомобілів для відвантаження продукції покупцям. Він розглядає графіки подавання транспортних засобів під завантаження продукції, їх вантажоємкість і терміни виділення цих транспортних засобів.

Особливу увагу під час ревізії звертають на випадки затоварення про­дукції на складах підприємства і з’ясовують, чи не є це наслідком випуску продукції, що не має збуту, випуску недоброякісної продукції або продукції, що повернена покупцем. Такі факти під час ревізії ретельно досліджують та встановлюють за ними причини і винних осіб. В умовах, коли різко зменшу­ється залишки продукції на складах, ревізор повинен з’ясувати наступне: чи не списані суми нестач готової продукції на складах, чи немає випадків про­строчених платежів, фактів втрати вантажів і нестач відвантаженої продукції без стягнення її вартості з покупців чи інших винних осіб, наявність некомп­лектної і нестандартної продукції на складах і відвантаження її покупцям, що призвели до відмовлень від сплати і претензій або фактів незаконної уцінки готової продукції і сплачення різниць у результаті завищення сортності при здаванні продукції цехами на склад і інші факти.

Одночасно перевіряють обсяг реалізації продукції, якість та правиль­ність визначення її вартості.

Надходження готової продукції власного виробництва за фактичною собівартістю відображається за дебетом рахунка 26 “Готова продукція”.

У деяких підприємствах договірні ціни занижують порівняно з собі­вартістю продукції, що призводить до нереального відображення доходів або збитків від реалізації продукції. Такі порушення групують у нагромаджувальні відомості.

Ревізор звертає також увагу на можливі факти штучного збільшення фактичного обсягу реалізованої продукції. Під час ревізії з’ясовують, чи не­має випадків передачі напівфабрикатів і виробів для заключної обробки на іноземних підприємствах (а інколи, взагалі, без обробки) з метою збільшення обсягу реалізації.

перевіряє правильність визначення в них назви і сорту продукції, но­менклатурних номерів та встановлює, чи оформлені ці накладні підписами представників технічного контролю, представниками цехів, що здають про­дукцію, та завідувача складом, що її прийняв. Одночасно перевіряють прави­льність ведення кількісного сортового обліку готової продукції на картках типової форми. Вся первинна документація випуску і реалізації готової про­дукції порівнюється з картками складського обліку, даними групувальних та оборотних відомостей бухгалтерського кількісно-сумового обліку. Показни­ки оборотних відомостей звіряють із підсумковими залишками в регістрах бухгалтерського обліку, а також із записами складського обліку. Недоліки

або помилки в записах бухгалтерського або складського обліку детально дос­ліджуються ревізором, з’ясовується, чи не призвело це до спотворень при оприбуткуванні готової продукції, що надходить з виробництва, або при її списанні під час реалізації.

У тих випадках, коли обороти з відвантаження і реалізації продукції групують у “Відомості відвантаження і реалізації продукції” (форма № 16), її дані зіставляють з оборотними відомостями бухгалтерського кількісного об­ліку та даними журналу за рахунком 90-1 “Собівартість реалізованої готової продукції”, де ведуть облік виробничої собівартості реалізованої готової про­дукції.

На підставі облікових залишків у відомості № 16 і даних рахунка 90 -1 “Собівартість реалізованої готової продукції”, виписок банку і первинних до­кументів перевіряють правильність визначення собівартості реалізованої продукції та фінансових результатів.

6.3.