Гроші, функції грошей

Сучасна економіка є грошовою економікою, оскільки майже всі економічні операції проводяться з участю грошей як засобу обміну. Використання грошей відокремлює акт купівлі товару від акту продажу і таким чином спрощує обмін, знижує витрати обі­гу товарів.

Гроші — це історична та економічна категорії.

Як історична категорія гроші є продуктом цивілізації, оскіль­ки виникають з появою товарообміну. На різних етапах розвитку, у різних країнах і регіонах роль грошей виконують різні товари. Як правило, це був товар найбільшого попиту і найцінніший для цього ринку, його не відмовився б взяти жоден продавець в обмін на свій товар.

Гроші — це загальний еквівалент для всіх інших товарів, тоб­то вони служать засобом вираження вартості товарів.

Гроші — це інструмент нагромадження нормальних економі­чних відносин у народному господарстві. Вони нерозривно пов’язані з господарським обігом і реально відбивають закономі­рності руху товарно-матеріальних цінностей і капіталу.

Грошовий оборот — це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг го­тівки.

Структура грошового обороту

Залежно від форми грошей грошовий оборот ділять на дві вза­ємопов’язані частини:

• сферу готівкового обігу (монети, банкноти);

• сферу безготівкового обігу.

Готівка, як правило, використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, (тобто при утворенні доходів населення), а також при купівлі товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщенні коштів у банківських внесках тощо (тобто при витрачанні дохо­дів населення). У сфері готівкового обороту гроші рухаються по­за банками, на підтримку цій сфери доводиться здійснювати зна­чні витрати: на друкування, рахування, сортування, упаковку, інкасацію готівки тощо.

У сфері безготівкового обігу рух грошей здійснюється у ви­гляді перерахування сум через рахунки у банках.

У безготівковому обороті гроші рухаються по рахунках у бан­ках, не виходячи за межі банківської системи. Це створює мож­ливість контролювати та впливати на нього з боку держави у за­конодавчому полі. Також у безготівковому обігу економляться кошти, прискорюється оборот грошей.

Сфери безготівкового і готівкового грошового обігу взаємо­зв’язані — постійно відбувається перетворення грошей з безготі­вкової форми у готівкову і навпаки.

В економічній науці виділяють п ’ять головних функцій грошей:

1. Міра вартості — гроші забезпечують вираження і вимірю­вання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Виконання грошима функції міри вартості не залежить від держави. Тобто — це об’єктивна економічна функція, а масштаб цін — її технічна функція, яка залежить від ролі держави і вста­новлюється у законодавчому порядку.

Масштаб цін — це грошова одиниця, яка використовується для виміру і порівняння вартості товарів, послуг, робіт і за нею закріплена фіксована вага золота або іншого грошового металу. У кожній країні свій масштаб цін. В Україні — гривня, у Анг­лії — фунт стерлінгів.

2. Засіб обігу — це функція, у якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

3. Засіб платежу — ця функція відображає особливості кре­дитного господарювання, тобто реалії купівлі — продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати грошей (відстрочкою платежу).

4. Засіб нагромадження — ця функція грошей пов’язана із збереженням грошима вартості і при виході їх з обігу.

Гроші, вилучені з товарного обігу, нагромаджуються. Нагро­мадження здійснюється завдяки відкриттю ощадних рахунків у банках або купівлі акцій і облігацій, які є тим резервом, до якого стікаються усі вивільнені кошти, і звідки їх вилучають у разі не­обхідності.

5. Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості у міжнародному економічному обігу і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Гроші на світовому ринку виконують функції загального пла­тіжного засобу, загального купівельного засобу і засобу перене­сення багатства з однієї країни в іншу.

Сутність та роль грошей

Полеміка з приводу сутності грошей триває вже не одне сто­ліття.

Гроші — це загальний еквівалент для всіх інших товарів, тоб­то вони служать засобом вираження вартості товарів.

Суть грошей полягає насамперед у тому, що вони є загальним еквівалентом.

Тільки через обмін на гроші відбувається фактична реалізація товару, його продаж на ринку. Інакше кажучи, на ринку вартість (ціна) обмінюється згідно з суспільними умовами за допомогою грошей. Завдяки грошам і товарно-грошовому обміну на ринку встановлюється зв’язок між незалежними товаровиробниками.

Гроші — це інструмент нагромадження нормальних економі­чних відносин у народному господарстві.

Гроші нерозривно пов’язані з господарським обігом і реально відбивають закономірності руху товарно-матеріальних цінностей і капіталу.

Тому зміни у сфері виробництва і обігу не можуть не зміню­вати природу і сутність грошей, які обслуговують ці сфери.

Роль грошей тісно пов’язана з їх функціями.

Роль грошей — це кінцевий результат функції грошей щодо обслуговування руху вартості на певному етапі відтворення, мо­жна так сказати, наслідок для суспільства.

Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного вироб­ництва та адекватних йому суспільних відносин.

Роль грошей у розвитку економіки можна розглядати з боку якісного та кількісного аспекту.

В якісному аспекті роль грошей виявляється у тому, що сама їх наявність, саме грошове середовище, в якому діють економічні суб’єкти, позитивно впливає на розвиток суспільного виробницт­ва, оскільки збільшуються фізичні межі виробництва, що визна­чається потребами самих виробників. Реалізація продукції за гроші, замість бартеру, спрощує, прискорює і здешевлює дове­дення їх до споживачів. Ринок завдяки грошам набуває загально­го характеру, його механізм стає могутнім важелем економічного прогресу, передусім завдяки конкуренції.

Кількісний аспект ролі грошей полягає в тому, що через зміну кількості грошей в обігу можна впливати на економічні процеси.

Змінюється кількість грошей в обігу, змінюються такі еконо­мічні інструменти, як платоспроможний попит, ціни, відсоток, валютний курс, курс цінних паперів тощо.

Завдяки цьому забезпечуються такі економічні процеси, як ін­вестиції, зростання виробництва, зайнятість, розвиток експорту та імпорту тощо.