Короткострокова модель відкритої економіки великої країни. Глобальні впливи

Як ми вже відзначали, модель Манделла-Флемінга описує відкриту еко­номіку малої країни, яка через незначний економічний потенціал не може впливати на світові процеси, зокрема на світовий ринок капіталу, а навпаки, повинна сама пристосовуватись до світових змін.

Економіки великих країн, до яких відносять США, Японію, Німеччину, а також Європейський союз як єдине ціле, настільки потужні, що зміни у їх внутрішній політиці не лише позначаються на їх власних економіках, але й впливають на стан економік зарубіжних країн, викликають глобальні ефекти. Поведінка економіки великих країн представляє собою проміжний варіант, дещо середнє між малою країною з відкритою економікою і країною із закри­тою економікою. Тому модель відкритої великої економіки будується на ос­нові поєднання моделі Манделла-Флемінга і моделі ISLM для закритої еко­номіки.

Економіка великої країни відрізняється від малої тим, що рівень процент­ної ставки в ній не визначають світові фінансові ринки. Але тут також потрі­бно враховувати залежність між процентною ставкою і чистими зарубіжними активами. Нагадаємо з розділу 4, що чисті зарубіжні активи, які ще назива­ють чистими іноземними інвестиціями, - це різниця між величиною інозем­них активів, якими володіють вітчизняні суб'єкти, і величиною національних активів, якими володіють іноземці. Вони пов'язані з рухом капіталу. Коли іноземці купують національні активи певної країни або ця країна вдається до позик за кордоном має місце імпорт капіталу. І навпаки, коли економічні суб'єкти даної країни купують іноземні активи або надають позики інозем­цям, відбувається експорт капіталу. Відтак чисті зарубіжні активи є чистим експортом капіталу, тобто різницею між його експортом та імпортом.

Наприклад, коли внутрішня процентна ставка знижується, вітчизняним інвесторам стає вигідно надавати позики закордону, де процентний доход відносно вищий. Для іноземців, навпаки, стає невигідно купувати активи да­ної країни, оскільки їх доходність знижується. В результаті зниження внут­рішньої процентної ставки чисті іноземні інвестиції країни збільшаться, а у разі її підвищення - зменшаться. Це означає, що між процентною ставкою і чистими зарубіжними активами існує обернена залежність: NA = NA(r).

Модель великої відкритої економіки аналітично описується трьома рів-

Розділ 21. Моделі загальної макроекономічної рівноваги

Перші два рівняння відомі нам з моделі Манделла-Флемінга, а третє пока­зує, що торговельний баланс (NE) дорівнює чистим зарубіжним активам, які залежать від внутрішньої процентної ставки. Підставивши третє рівняння в перше, ми отримаємо аналітичний вираз моделі ISLM для відкритої еко­номіки великої країни:

де (21.17) є рівнянням кривої IS, а (21.18) - рівнянням кривої LM. Відмін­ність цих рівнянь від рівнянь моделі ISLM для закритої економіки в тому, що тут відображається обернена залежність від процентної ставки не лише внутрішніх інвестицій, але й чистих іноземних інвестицій. Підвищення про­центної ставки зменшує чисті зарубіжні активи, а відтак зменшується чистий експорт.

Графічна модель великої відкритої економіки представлена на рис. 21.21. Вона складається з трьох графіків - моделі ISLM (графік а), кривої чистих зарубіжних активів (графік б) та моделі валютного ринку (графік в).

Точка перетину кривих IS і LM графіку а) визначає рівноважну ставку проценту (r₁) і рівноважний рівень доходу (Y₁). Крива IS більш похила, ніж в закритій економіці, внаслідок чутливості чистих іноземних інвестицій до процентної ставки.

Графік б) показує, що рівновага в моделі ISLM визначає обсяг чистих зарубіжних активівна рівні рівноважної ставки проценту r₁. Спадна крива.і показує, що чисті зарубіжні активи зменшуються за вищих значень процентної ставки і зростають за нижчих. Вищі процентні ставки утримують вітчизняні капітали від переміщення за кордон і стимулюють приплив іноземних капіталів до країни, і навпаки за нижчих ставок проценту.

Модель валютного ринку на графіку в) показує, що обмінний курс зміню­ється так, щоб зрівноважити обсяги чистого експорту, який утворює пропо­нування іноземної валюти, і чистих зарубіжних активів, які представляють

попит на неї. Тут ми припускаємо режим плаваючого обмінного курсу, що відповідає реаліям великих країн.

Рис. 21.21. Короткострокова модель великої відкритої економіки

Тепер розглянемо детально, які наслідки матиме зміна економічної полі­тики у великій державі. В цілому ці наслідки впливу не відрізняються від проаналізованих за моделлю ISLM для закритої економіки: і фіскальна, і монетарна стимулювальна політики збільшують рівноважний обсяг сукупно­го доходу, але при цьому фіскальна експансія підвищує рівноважну процент­ну ставку, а монетарна - знижує її, як всередині країни, так і в світі.

Механізм впливу фіскальної політики на економіку великої країни ілюст­рує рис. 21.22. Початкова рівновага системи відповідає точці А (графік а). Фіскальна експансія (зростання державних закупівель або зниження подат-

ків) переміщує криву IS1 праворуч до IS₂, нова рівновага встановлюється у точці В (графік а).

льної політики міг би бути більшим, але його ослаблюють два чинники. У за­критій економіці він частково нейтралізується ефектом витіснення, а у від­критій економіці великої країни внаслідок підвищення процентної ставки до ефекту витіснення додається вплив зменшення чистих зарубіжних активів (графік б). В результаті попит на іноземну валюту зменшується

Рис. 21.22. Фіскальна експансія у великій відкритій економіці

(NA₁ → NA₂ ), відповідно зменшується пропонування національної валюти, її обмінний курс підвищується (графік в). З підвищенням курсу валюти вели­кої країни (e₁ → e₂) її товари дорожчають порівняно з іноземними, зростає імпорт, а обсяги чистого експорту скорочуються (NE₁ → NE₂). Ефект ви­тіснення, котрий спричиняється скороченням чистого експорту, впливає на сукупний попит і мультиплікативне зростання сукупного доходу.

У малій відкритій економіці за режиму гнучкого валютного курсу (див. рис. 21.15) результатом стимулювальної фіскальної політики було підвищен­ня обмінного курсу і таке зменшення чистого експорту, яке цілком нейтралі­зувало вплив фіскальної експансії на сукупний доход. У великій відкритій економіці фіскальна експансія збільшує сукупний доход. Сумарний вплив ефекту витіснення і зменшення чистих зарубіжних активів лише у деякій мірі гасить ефект мультиплікатора і робить реакцію сукупного доходу меншою. Отже, у великій країні фіскальна експансія не нейтралізується повністю, а ефект витіснення чистого експорту менший, ніж у малій країні.

Тепер розглянемо, які зміни відбуваються у зарубіжних країнах - малих відкритих економіках - у зв’язку з фіскальною експансією у великій країні. Їх ілюструє рис. 21.23. На графіку а), так само як і на рис. 21.22.а), представлена модель ISLM для великої відкритої економіки, на графіку б) - модель Ман- делла-Флемінга у координатах r — Y для малої відкритої економіки.

Рис. 21.23. Вплив фіскальної експансії у великій відкритій економіці на економіку малої країни

Одним з результатів фіскальної експансії у великій країні є зміна загаль­ного балансу інвестицій і заощаджень у світовій економіці, тому підвищення внутрішньої процентної ставки у великій економіці означає підвищення і сві­тової процентної ставки. Для малої відкритої економіки, в якій

внутрішня процентна ставка вирівнюється за світовою, це позначиться пере­міщенням її лінії мобільності капіталу вгоруТочка рівно­

ваги переміщується з початкової А? до В?. Зміна рівноваги спричиняється не лише підвищенням світової процентної ставки. Підвищення курсу валюти великої країни, яке ми спостерігали у попередньому прикладі, означає знеці­нення іноземної валюти, тобто валюти малої економіки. Для малої країни це означає підвищення конкурентоспроможності її товарів, поліпшення умов торгівлі і збільшення чистого експорту, внаслідок чого відбувається ендоген­не переміщення кривої IS праворучдо досягнення точки за­

гальної рівноваги В. Водночас внаслідок зростання сукупного доходу у ве­ликій країні під впливом фіскальної експансії її сукупний попит, у тому числі на іноземні товари, зростає. Зростання імпорту у великій країні означає зрос­тання експорту в зарубіжних країнах, що підвищує сукупний доход малих економік

Механізм впливу монетарної політики на економіку великої країни ілюст­рує рис. 21.24. Грошова експансія у великій відкритій економіці, як і в закри­тій, переміщує криву LM праворуч (графік а), внаслідок чого рівноважна процентна ставка знижується (r₁ → r₂), а рівноважний рівень доходу зрос­тає (Y₁ → Y₂). Графік б) показує, що зі зниженням процентної ставки обсяги чистих зарубіжних активів великої країни збільшуються (NA₁ → NA₂) вна­слідок відпливу капіталу за кордон. Відплив капіталу збільшує попит великої країни на іноземну валюту і розширює пропонування національної. За пла­ваючого курсу це призведе до знецінення національної валюти (графік в), її курс знижується (e₁ → е₂). Оскільки товари великої економіки зі зміною обмінного курсу дешевшають порівняно з іноземними, їх експорт збільшить­ся, що позначиться відповідним поліпшенням стану торговельного балансу і зростанням її чистого експорту (NE₁ → NE₂). Зростання чистого експорту стає додатковим чинником стимулювання збільшення сукупного попиту і су­купного доходу.

Таким чином, передавальний механізм монетарної політики у великій економіці має дві складові: по-перше, монетарна експансія знижує ставку проценту, як і в закритій економіці, що стимулює інвестиції; по-друге, моне­тарна експансія знижує обмінний курс національної валюти, як і в малій від­критій економіці, що стимулює чистий експорт і сприяє зростанню доходу.

Зростання чистих іноземних активів дещо послаблює вплив монетарної полі­тики, але не може повністю нейтралізувати її наслідки.

Рис. 21.23. Монетарна експансія у великій відкритій економіці

Тепер проаналізуємо, які зміни відбуваються у зарубіжних країнах - ма­лих відкритих економіках - у зв Язку з монетарною експансією у великій кра­їні. Їх ілюструє рис. 21.25, на якому представлені моделі модель ISLM для великої відкритої економіки (графік а) та модель Манделла-Флемінга у коор­динатах r — Y для малої відкритої економіки (графік б). Грошова експансія у великій країні знижує внутрішню ставку проценту, породжує відплив капіта­лу за кордон і призводить до знецінення валюти великої країни. Зниження внутрішньої процентної ставки у великій економіці означає зниження і світо-

наслідком переміщення її лінії мобільності капіталу вниз.

Водночас зниження курсу валюти, яке відбувається у великій країні, відпові­дає еквівалентному подорожчанню іноземної валюти - валюти малої країни. В результаті товари малої економіки стають менш конкурентоспроможними, її торговельний баланс погіршується, чистий експорт зменшується, внаслідок чого крива IS зміщується ліворучдо досягнення нової рів­

новаги у точці В.

Рис. 21.25. Вплив монетарної експансії у великій відкритій економіці на економіку малої країни

Отже, монетарні заходи, які сприяють збільшенню обсягів виробництва і доходу у великій країні, скорочують виробництво і доход за кордоном. Цей вплив називають від ’ємним ефектом передачі, або „політикою оббирання су­сідів”. Фіскальна експансія, навпаки, викликає позитивний ефект передачі, тому що сприяє збільшенню виробництва і доходу не лише в економіці вели­кої країни, але й в економіках інших країн закордону.

Однак варто відмітити, що в реальному житті наслідки того чи іншого ви­ду макроекономічної політики можуть відрізнятися від проаналізованих, як­що врахувати дію інших чинників, які ми в моделях приймали за незмінні (наприклад, індексація зарплати і т.п.). Ще одне зауваження: здебільшого ми аналізували вплив однієї політики, припускаючи, що інша незмінна. Але в реальному житті влада може ставити за мету досягнення кількох цілей, тоді вона використовує змішану політику - фіскальну і монетарну одночасно. На­приклад, уряд хоче зменшити дефіцит торговельного балансу, залишивши обсяги сукупного випуску незмінними. Тоді потрібно проводити жорстку фі­скальну політику (вона може покращити торговельний баланс, але при цьому випуск скоротиться) і одночасно грошову експансію (вона також покращує торговельний баланс, але при цьому випуск зростає). Застосування комбіно­ваної політики - сполучення фіскальної рестрикції і монетарної експансії - дозволить досягти поставлених цілей, оскільки вплив цих політик на сукуп­ний випуск взаємно погашається.

Якщо перед урядом стоїть завдання приборкати інфляцію, то цієї цілі мо­жна досягти за допомогою фіскальної експансії у сполученні з жорсткою мо­нетарною політикою. Обидві політики підвищують проценту ставку, що веде до припливу капіталу, в результаті чого національна валюта дорожчає. Але значного скорочення сукупного попиту не відбувається, тому що збільшення державних видатків компенсує зменшення чистого експорту, викликане по­дорожчанням валюти, і зменшення інвестицій, викликане підвищенням про­центної ставки. Проте вплив такої комбінованої політики на споживання не- визначений: висока процентна ставка веде до його скорочення, а дешевші ім­портні товари - до зростання споживання.

Аналітичні результати, одержані з використанням моделі Манделла- Флемінга, підтверджуються складнішими економетричними моделями, хоч і у них не можна повністю врахувати складні впливи численних чинників, ла­гів, зовнішніх ефектів економічної діяльності по регіонах.

Виявлені впливи великої відкритої економіки на інші країни підвели уряди різних країн до необхідності координації своєї політики. Ефекти взаємозалеж­ності особливо важливо враховувати, коли вони стосуються таких великих кра­їн як США, Японія, або інтеграційних угрупувань, таких як Євросоюз. За до­помогою теорії ігор були вивчені різні аспекти координації дій урядів відносно зменшення темпів інфляції, взаємодії банків. З’ясувалось, що без координації дій жорстка монетарна політика може привести лише до спаду виробництва. Неузгоджені дії центральних банків, які змушені здійснювати жорстку монета­рну політику, в кінцевому результаті приводять до рівноваги за Нешем, коли кожен учасник мінімізує свої втрати, приймаючи дії іншого учасника як задані. Цей результат не є ефективним. Країни могли б покращити своє становище, як би вони домовились про пом’якшення монетарної політики.

Емпіричні дослідження підтверджують, що координація економічної по­літики вигідна для всіх країн, хоч величину вигоди оцінити складно. Прикла­дом успішної координації економічної політики є Європейський Союз, де бу­ла створена єдина валюта. Хоч негативним наслідком цього є втрата можли­вості проводити самостійну, незалежну валютну і грошову політику, проте Європа може стати „оптимальним валютним регіоном”, як передбачав Роберт Манделл ще чотири десятиліття тому.