Моделі економічного кругообігу
В основі макроекономічного аналізу лежить модель кругообігу, яка відображає взаємопов’язаний і безперервний рух ресурсів, виготовлених продуктів і доходів між економічними суб’єктами.
Спочатку розглянемо двосекторну модель кругообігу, яка відображає замкнену національну економіку, що містить лише два економічні суб’єкти: домогосподарства та підприємства, а також два види ринків: ринок ресурсів та ринок продуктів (рис. 2.1).
2.1. Модель економічного кругообігу в умовах чистого ринку
Центральне місце в ринковій системі займають два виду ринку: ринок продуктів і ринок ресурсів.
Ринок продуктів — це ринок, на якому домашні господарства купують вироблені підприємствами товари та послуги.
Ринок ресурсів — це ринок, на якому підприємства купують у домашніх господарств робочу силу, капітал і природні ресурси.
Економічна система є замкнутою. Доходи одних економічних суб’єктів є витратами інших економічних суб’єктів. В моделі наявні два види потоків: «доходи — витрати» та «ресурси — товари та послуги». Вони здійснюються одночасно в протилежних напрямках і постійно повторюються.
Через ринок ресурсів і продуктів домашні господарства взаємодіють між собою, тобто відбувається кругообіг, внаслідок якого в економіці визначається обсяг і структура виробництва, а між окремими ринками досягається рівновага. Підприємства й домо- господарства почергово виступають як продавці або покупці.
Як ми знаємо, в практиці не існує чистого ринку, є змішана економіка, в якій поряд із суб’єктами приватного сектора економіки велику координуючу роль виконує держава. Тому є потреба доповнити модель економічного кругообігу державою в особі уряду (рис. 2.2).
Рис.
2.2. Модель економічного кругообігу в умовах змішаної економікиНа рисунку 2.2 всі потоки, які відображають взаємовідносини між підприємствами й домогосподарствами, залишаються незмінними.
Але тепер на ринку ресурсів і продуктів з’явився ще один суб’єкт — уряд. Це означає, що домогосподарства й підприємства взаємодіють уже не тільки між собою, а й з урядом, від заходів якого теж залежить рівновага в економіці.
В моделі економічного кругообігу уряд виконує три функції:
1. Здійснює на відповідних ринках державні закупки ресурсів та продуктів і внаслідок цього несе відповідні витрати, які впливають на сукупні витрати економіки. На рис. 2.2 це відображають потоки по вертикалі.
2. Надає домогосподарствам і підприємствам колективні (суспільні) блага, пов’язані із утриманням бюджетної сфери (освіти, науки, культури, медицини, національної армії, міліції тощо). Це відображають верхні горизонтальні потоки, які поєднують уряд із суб’єктами приватного сектора економіки.
3. Для здійснення своїх витрат уряд формує державні доходи за рахунок збирання податків, а також надає допомогу (трансфертні платежі, пенсії тощо).
Отже, схема кругообігу дає узагальнене уявлення про функціонування ринкової системи з урахуванням у ній державного сектора, дозволяє зрозуміти роль державного сектора в національній економіці.
Моделі на рис. 2.1 та 2.2 є замкнутими моделями економічного кругообігу. Якщо в модель вводиться сектор закордон, то економіка стає відкритою й модель має назву «модель відкритої економіки», вона пов’язує національну економіку з рештою світу (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Модель відкритої економіки
1 — ресурси; 2 — грошові доходи; 3 — ресурси; 4 — виробничі витрати; 5 — товари та послуги; 6 — грошові доходи; 7 — товари та послуги;
8 — споживчі витрати; 9 — ресурси; 10 — витрати;
11 — податки; 12 — товари та послуги; 13 — податки; 14 — товари та послуги; 15 — товари та послуги; 16 — витрати; 17 — кредити;
18 — відсоток за кредит; 19 — заощадження; 20 — відсоток по внескам; 21 — державні цінні папери; 22 — внутрішня позика;
23 — зовнішня позика; 24 — обслуговування зовнішньої позики;
25 — експорт; 26 — імпорт
Зовнішній сектор пов’язаний з економікою країни через:
— імпорт товарів і послуг;
— експорт товарів і послуг;
— міжнародні фінансові операції.