НТП як фактор економічного зростання

В сучасних умовах найважливішим фактором економі­чного зростання є «науково-технічний прогрес» (НТП), тому що саме ступінь використання його досягнень визначає сучасний тип економічного зростання.

НТП — це поступове удосконалювання і поширення у вироб­ництві техніки і технологічних процесів у рамках діючих науко­во-технічних принципів.

Початок сучасної HTP прийнято відносити до середини 50-х років XX століття. Основні напрямки цих перетворень полягають у наступному:

• автоматизація виробництва, заміна машин принципово но­вими технічними системами, що змінюють положення і роль лю­дини в процесі виробництва; людина виділяється з процесу виро­бництва, стає поруч з ним і над ним, виконуючи функції налаго­дження і регулювання;

• створення і застосування такої техніки, як ЕОМ, і комп’ютеризації виробництва перетворюють інформатику в но­вий ресурс і елемент технологічного процесу (у США більше комп’ютерів, ніж у всіх країнах світу, а в Токіо стільки телефо­нів, скільки у всій Африці);

• відкриття і використання нових видів і джерел енергії — атомної, термоядерної і т. д.;

• створення і використання нових видів матеріалів, не відомих природі, із заздалегідь заданими властивостями, що перетворю­ють спектр конструкційних предметів праці;

• відкриття і застосування нових технологій (хімічних, біоло­гічних, лазерних і т. д.), що входять у життя під загальною на­звою «високих технологій».

У кінцевому рахунку узагальнюючою ознакою сучасної HTP стає перетворення науки в безпосередню продуктивну силу сус­пільства.

Витрати на розвиток інформаційних технологій у 1997 р. в Україні склали 4 дол. США (0,38 % ВВП на душу населення); в Німеччині — 613 дол. (2,08%); Франції — 559 дол. (2,14%); США — 1045 дол. (4,01 %).

По кількості зареєстрованих патентів в розрахунку на кількість наукових працівників Україна в 15—20 разів відстає від США, Франції, Німеччини, Японії.

Використання високих технологій підвищує технічний рівень і якість продукції, що випускається, дозволяє повніше задоволь­няти потреби суспільства при безпечному впливі на навколишню природу і, що найголовніше, — обумовлює зростаючу економіч­ність виробництва кінцевої продукції, зменшення витрат праці і засобів виробництва в розрахунку на його одиницю. Тим самим вивільняються ресурси для використання в тих сферах, розвиток яких характеризує якість життя членів суспільства.

У нових умовах змінюється оцінка результатів виробництва: на перший план виходить не стільки кількість, скільки якість продук­ції, що випускається, підвищення її науково-технічного рівня.

Інша ознака сучасного розвитку — створення прогресивної структури виробництва, підвищення питомої ваги наукомістких галузей, що втілюють і забезпечують здійснення плодів HTP.

Дотепер були розглянуті фактори, що визначають зростання з боку виробництва. Але в ринковій економіці виробництво і спо­живання не пов’язані безпосередньо. їхній зв’язок опосередкова­ний ринком, механізм якого трансформує їх у взаємодію «пропо­зиції» і «попиту». І хоча попит визначається пропозицією (спо­живачі, як правило, запитують те, що вироблено і представлене на ринок), сам рух сукупного попиту виступає активним факто­ром економічного зростання. У зв’язку з цим в економічній теорії прийнято виділяти фактори, що лежать і на стороні сукупної пропозиції, і на стороні сукупного попиту.

Від факторів сукупного попиту залежить повне використання вирослого національного «пирога» і можливості його збільшення в майбутньому. Адже якщо він, образно говорячи, не «запита­ний», тобто не «з’їдений» сьогодні, то немає потреби «випікати» ще більший «пиріг» завтра. У свою чергу, попит формується осо­бистими доходами громадян (призначеними для споживання), державними витратами, а також попитом на інвестиційні товари (розмірами капіталовкладень в інвестиції й у запаси).

Джерела економічного зростання є необхідними умовами, що уможливлюють збільшення обсягу і підвищення якості виробле­них товарів і послуг у даний період часу.

До джерел економічного зростання відносять, насамперед, економічні ресурси, які має країна для нарощування обсягів ви­роблених товарів і послуг. Крива виробничих можливостей гра­фічно демонструє, що при повному використанні економічних ресурсів одночасне збільшення виробництва товарів і послуг у наступні періоди можливо тільки при збільшенні ресурсних мож­ливостей суспільства (рисунок 15.3).

id="Picutre 345" class="lazyload" data-src="/files/uch_group37/uch_pgroup61/uch_uch1338/image/image345.jpg">

Рис. 15.3. Динаміка економічного зростання

Збільшення обсягу ресурсів і підвищення їхньої якості під впливом НТП графічно зображується зсувом кривої виробничих можливостей вправо з положення AB у положення А'В'.

4.