Передумови побудови моделі Манделла-Флемінга для малої відкритої економіки

Модель Манделла-Флемінга є однією з кейнсіанських моделей відкритої економіки. Вона ґрунтується на моделі ISLM, доповненій зовнішньоеконо­мічними змінними: NE - чистим експортом;- екзогенно заданою світо­

вою процентною ставкою; e - курсом національної валюти.

Основними припущеннями побудови моделі для малої відкритої економіки є наступні:

■ у короткостроковому періоді рівень цін незмінний (P = const) ;

■ існує абсолютна мобільність капіталу;

■ внутрішня процентна ставка дорівнює світовий

■ номінальний обмінний курс валют дорівнює реальному (ε = е) ;

■ номінальна і реальна процентні ставки рівні (і = r).

Аналітично модель Манделла-Флемінга описується системою з трьох рівнянь:

Перше рівняння - це рівняння кривої IS, яке визначає умову рівноваги товарного ринку у відкритій економіці: рівність сукупних видатків, що скла­дають сукупний попит, обсягові національного виробництва (сукупного до­ходу). Друге рівняння є рівнянням кривої LM, яке описує умову рівноваги

на грошовому ринку: рівність грошового пропонування попиту на гроші. Третє рівняння - це рівняння мобільності капіталу.

Припущення про абсолютну мобільність капіталу, яка аналітично вира­жається рівністю, є ключовим припущенням моделі. При цьому вва­жають, що світова процентна ставка є екзогенно зафіксованою. На світових фінансових ринках мала економіка може виступати як позичальником, так і кредитором, проте будь-які обсяги її операцій ніяк не впливають на світову процентну ставку.

світової. Так само, коли з будь-яких причин внутрішня процентна ставка зни­зиться, вітчизняний й іноземний капітали швидко відпливатимуть з країни, оскільки тепер доходність вкладень капіталу за кордоном буде вищою, - це поверне внутрішню ставку до рівня світової.

Ендогенними змінними у моделі Манделла-Флемінга виступають: обсяг національного виробництва (Y) ; внутрішня процентна ставка (r) ; обмінний курс валют (e). Екзогенними змінними моделі є інструменти фіскальної по­літики (G,T), грошова маса (М), рівень цін (P) та світова процентна ста­вка

Графічна модель Манделла-Флемінга, на відміну від представленої у ко­ординатах r — Y моделі ISLM, може бути побудована у двох системах ко­ординат: r — Y та е — Y. Два представлення моделі відрізняються тим, яка з трьох ендогенних змінних (Y, r, е) приймається за константу. У моделі в ко­ординатах r — Y за константу приймається обмінний курс, а аналіз здійсню­ється у взаємозв’язку процентної ставки та доходу, у моделі в координатах е — Y за константу приймається процентна ставка, а аналіз здійснюється че­рез взаємозв’язок обмінного курсу і доходу.

Фактично це означає, що для аналізу коливань сукупного доходу у малій відкритій економіці з режимом фіксованого валютного курсу повинна засто­совуватися версія моделі у координатах r — Y, в економіці з режимом пла­ваючого валютного курсу - версія моделі у координатах е — Y. Проте це не обов’язково.

У відповідності до аналітичної моделі, котра складається з трьох рівнянь, графічна модель Манделла-Флемінга у координатах r — Y також має три складові: криву IS, криву LM та лінію мобільності капіталу СМ.

Першою складовою моделі є крива IS. Якщо обмінний курс фіксований, а екзогенні чинники незмінні, то вигляд кривої IS для малої відкритої еконо­міки, побудованої в системі координат r — Y (рис. 21.1), нічим не відрізня­тиметься від її вигляду у закритій економіці (див. рис. 20.2-20.5). Вона також є спадною і показує, як повинна змінитись процентна ставка при зміні дохо­ду, або навпаки - як повинен змінитись доход при зміні процентної ставки

Рис. 21.1. Крива IS для відкритої економіки у координатах „r-Y”

для збереження рівноваги на товар­ному ринку у відкритій економіці. Єдиною відміною від кривої IS у закритій економіці є те, що тепер її положення залежить не лише від чинників, що визначають споживчі, інвестиційні і державні видатки, але й від чинників чистого експорту.

Як і в закритій економіці, крива IS у відкритій економіці може пе­реміщуватись під впливом різних екзогенних чинників. Від збільшен­ня державних закупівель (G),

зниження податків (T), підвищен­ня очікуваного використовуваного доходу (Y — T)^е або очікуваної граничної продуктивності капіталу (r^e)

крива IS переміщується праворуч. Праворуч її перемістить також зростання іноземного поглинання (Af / Pf ), яке підвищить обсяги експорту.

Величина переміщення кривої IS визначається мультиплікатором від­критої економіки, який залежить від граничної схильності до споживання та граничної схильності до імпортування, і на який впливає зміна ставки опода­ткування. Підвищення ставки податку, зменшуючи величину мультиплікато­ра, не лише перемістить криву IS ліворуч, але й зробить її більш стрімкою, зниження - перемістить праворуч і зробить більш похилою.

Другою складовою моделі є крива LM. Побудова кривої LM здійсню­ється аналогічно до її побудови для закритої економіки, за винятком припу­щення про те, що внутрішня процентна ставка дорівнює світовій. Крива LM визначається рівнянням рівноваги на грошовому ринку: М/Р = L(r,Y), права частина якого представляє попит на реальні грошові залишки, а ліва - їх пропонування. Попит на реальні грошові залишки пере­буває в оберненій залежності від процентної ставки, що дорівнює світовій, і в прямій - від сукупного доходу. У системі координат r — Y крива LM (рис.

21.2) є висхідною і відносно стрімкою, оскільки в умовах вільного руху капі­талу процентна ставка всередині країни постійно вирівнюється щодо світової,

а попит на гроші має високу чутливість до зміни доходу. Висока гнучкість попиту на гроші за доходом означає, що за умов зростання доходу попит на гроші швидко збільшується і для збереження рівноваги вимагає компенсації за рахунок підви­щення процентної ставки. Якщо водночас чутливість попиту на гроші за процент­ною ставкою невелика, то крива LM од­нозначно буде стрімкою.

У закритій економіці положення кри­вої LM залежить від величини реальної грошової маси в економіці, зміна якої може бути викликана екзогенними чин­никами - заходами монетарної політики центрального банку, зміною рівня цін або зміною переваг ліквідності, що спричиняє

Рис. 21.2. Крива LM для відкритої економіки у координатах „r-Y”

зміщення кривої LM. Але у відкритій економіці з фіксованим обмінним ку­рсом і абсолютною мобільністю капіталу неможливо одночасно регулювати пропонування грошей і обмінний курс. Пропонування грошей змінюється ен­догенно, в залежності від того, будуть економічні суб'єкти купувати чи про­давати національну валюту в обмін на іноземні активи і в якій кількості. Та­

ким чином, у закритій економіці пропонування грошей є екзогенною змінною, а у відкритій - ендогенною.

Третьою складовою моделі є лінія мобільності капіталу (CM) або фінансова інтеграцій­на лінія (рис. 21.3), яка відповідає рівнянню (21.3), тобто умові рівно­сті внутрішньої і світової процент­них ставокЗа абсолютної мобільності капіталу CM є пря­мою горизонтальною лінією.

Модель Манделла-Флемінга у координатах r — Y або І8ЕМСМ -модель є окремим ви­падком більш широкої моделі

Рис. 21.3. Лінія мобільності капіталу

ISLMBP, яку частіше застосовують не у макроекономіці, а в міжнародній економіці^[LXXX]. На відміну від моделі ISLMCM, в якій основним припущенням аналізу є абсолютна мобільність капіталу, модель ISLMBP включає аналіз макроекономічних впливів за різного ступеня відкритості економік відносно міжнародного руху капіталу.

Аналітично модель ISLMBP описується трьома рівняннями:

Рівняння (21.4) представляє рівновагу товарного ринку як рівність вилу­чень та ін'єкцій у відкритій змішаній економіці. Рівняння (21.5) описує рів­новагу грошового ринку як рівність суми трансакційного та спекулятивного попиту на гроші їх пропонуванню. Рівняння (21.6) є рівнянням рівноваги платіжного балансу, в якому торговельний баланс (різниця між експортом та імпортом) зрівноважується чистими зарубіжними активами або чистим екс­портом капіталу (NA).

Графічна модель ISLMBP представлена відповідними кривими - IS, LM і кривою рівноваги платіжного балансу BP. Криві IS і LM буду­ються так само, як і в моделі ISLMCM. Виведення кривої BP розглянемо більш докладно. Крива BP відображає взаємозв'язок національної і світової економіки. У загальному випадку в координатах r — Y вона є висхідною (рис. 21.4). Рівновага платіжного балансу (BP = 0) досягається, коли чис­тий товарний експорт дорівнює чистому експорту капіталу NE = NA. Кри­ва NE (IV квадрант) відображає чистий експорт як обернену функцію від національного доходу NE = NE(Y). Вона показує, що оскільки зі зростан­ням доходу (Y₁ → Y₂) вітчизняні економічні суб'єкти пред'являтимуть бі­льший попит на імпортні товари, то за інших рівних умов чистий експорт зменшиться (NE₁ → NE₂). Крива NA (ІІ квадрант) побудована за припу­щення фіксованого обмінного курсу і відображає чистий експорт капіталу як

обернену функцію від внутрішньої процентної ставки NA = NA(r). Крива NA показує, що підвищення внутрішньої процентної ставки (r₁ → r₂), ви­кликаючи приплив капіталу з-за кордону, спричиняє зменшення чистих зарубіжних активів (NA₁ → NA₂).

Рис. 21.4. Побудова кривої рівноваги платіжного балансу

Лінія 45⁰ (квадрант ІІІ) є лінією еквівалентних значень NE і NA. Вона показує, що за процентних ставок r₁, r₂ величини чистого експорту товарів і чистого експорту капіталу рівні (NE₁ = NA₁, NE₂ = NA₂), отже, в обох випадках має місце рівновага платіжного балансу. Ці стани рівноваги відо­бражають точки A і C на кривій BP (І квадрант) у координатах r — Y. Отже, крива BP відображає множину співвідношень процентної ставки і доходу, за яких досягається рівновага платіжного балансу.

Графік також показує, що в усіх точках вище кривої BP (як, наприклад, у

точці D) платіжний баланс має активне сальдо, оскільки за відповідних зна­чень процентної ставки і доходу NE > NA. В усіх точках під кривою BP (точка F ) платіжний баланс зводиться з дефіцитом, NE < NA.

Кут нахилу кривої BP змінюється в залежності від ступеня мобільності капіталу (рис. 21.5). У випадку встановлення контролю над рухом капіталу за

низької його мобільності крива рівноваги платіжного балансу є стрімкою висхідною (BP₁), за високої мобільності вона є відно­сно похилою висхідною (BP₂ ). Коли в країні існує заборона на переміщення капіталу, тобто він є абсолютно немобільним, крива рівноваги платіжного балансу стає вертикальною лінією (BP₃). В усіх трьох випадках внутрішня процентна ставка може більш або менш суттєво відрізнятися від світової. За абсолютної мобільно­сті капіталу крива рівноваги пла­тіжного балансу є прямою гори­зонтальною лінією (BP₄) і пред­

Рис. 21.5. Криві рівноваги платіжного балансу за різної мобільності капіталу

ставляє аналог лінії мобільності капіталу СМ.

Модель Манделла-Флемінга у координатах е — Y будується за припу­щення, що внутрішня процентна ставка незмінна і дорівнює світовій (r = r = const). Аналітично її описують скориговані з врахуванням цього припущення рівняння (21.1) та (21.2):

Графічна модель Манделла-Флемінга у координатах е — Y має дві складові: кривуяка відповідає рівнянню (21.7) та криву, яка від­

повідає рівнянню (21.8).

Перша складова моделі — крива- за умови плаваючого обмінного ку­

рсу в системі координат e — Y може бути виведена за допомогою „кейнсіан- ського хреста” - моделі „видатки - випуск” (рис. 21.6).

Рис. 21.6. Крива IS для відкритої економіки у координатах „e-Y”

На графіку а) представлена крива чистого експорту (NE), яка ілюструє обернену залежність його обсягів від обмінного курсу: підвищення обмінного курсу (e₁ → е₂), тобто подорожчання національної валюти, зменшує чистий експорт (NE₁ → NE₂ ). Скорочення чистого експорту в моделі мультиплі­катора „видатки-випуск” (графік б) зміщує вниз криву сукупних видатків (AE₁ → AE₂ ) на відповідну величину (-ΔNE), що призводить до зміни стану рівноваги (А → В), рівноважний обсяг сукупного доходу скорочу­ється (K_l → Y₂ ). Проекція одержаних парних значень обмінного курсу і рів­новажного доходу (e₁,Y₁, e₂Y₂,...e_n,Y_n) у координатах e — Y відповідає множині станів рівноваги на товарному ринку, які підсумовує спадна крива

IS (графік в). Крива IS не відображає залежності між обмінним курсом і рівнем доходу, вона лише показує, як повинен змінитись рівноважний доход при зміні обмінного курсу, або навпаки - як повинен змінитись обмінний курс при зміні доходу для збереження рівноваги на товарному ринку у від­критій економіці.

Друга складова моделі - крива- в системі координат е — Y відпо­відає рівнянню (21.8), в якому попит на гроші є функцією, котра враховує світову процентну ставку. Проте обмінний курс не входить до рівняння кри­вої. Це означає, що за даної світової процентної ставки рівновага на грошовому ринку визначає обсяг сукупного доходу незалежно від обмінного

курсу. Відтак крива(рис.

21.7. б) має вигляд прямої верти­кальної лінії. Рівень доходу (Y₁), через який проходить прямана графіку б), ви­значається точкою перетину кривої LM з лінією мобільнос­ті капіталу CM в системі коор­динат r — Y (графік а).

Як показує рис. 21.7.б), коли­вання обмінного курсу (е₁ → е₂) не впливає на поло­ження кривої. Зміна по­ложення кривоїза гнуч­ких курсів валют визначається екзогенно політикою централь­ного банку. В умовах вільного плавання центральний банк не контролює обмінного курсу, зате набуває здатності, як в закритій економіці, регулювати обсяги пропонування грошей. Коли він зменшує грошове пропонування, переміщується ліворуч, збільшення грошової маси в обі­гу переміститьправоруч.

Рис. 21.7. Криві LM для відкритої економіки у координатах„г-У” та „е-Y”

Всі розглянуті версії моделі Манделла-Флемінга, так само як і модель ISLM, пояснюють причини коливань сукупного доходу. Але лише модель Манделла-Флемінга дозволяє проаналізувати наслідки монетарної, фіскаль­ної та торговельної політики у відкритій економіці за різних режимів обмін­них курсів та різного ступеня мобільності капіталу.

21.2.