Поняття бюджетно-податкової політики

Бюджетно-податкова (фіскальна) політика має важливе значення, оскільки, по-перше, через державний бюджет перероз­поділяються 30—50 % від обсягів реального ВВП країни, а по­друге, дана політика спроможна регулювати як сукупний попит, так і сукупну пропозицію, отже і грошовий обіг.

Бюджетно-податкова політика — це заходи уряду, спрямо­вані на забезпечення повної зайнятості та виробництво неінфля- ційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподат­кування та підходів до формування бюджету в цілому.

Основна макроекономічна функція державної політики поля­гає в стабілізації економіки.

Фіскальна політика, що охоплює збільшення державних вида­тків та скорочення податків з метою розширення сукупного по­питу в економіці в період циклічного спаду, називається стиму- лювалъною (експансивною) Фіскальною політикою мультиплікаційний ефект,

Стабілізація економіки в умовах інфляційного надлишкового попиту, який виникає внаслідок циклічного підйому, забезпечу­ється за допомогою обмежувальної (рестрикційної) фіскальної політики, а саме: скорочення державних видатків та збільшення податківмультиплікаційний ефект,(рис. 11.1).

Оскільки здійснення державних видатків означає використан­ня засобів державного бюджету, а податки є основним джерелом його поповнення, фіскальна політика полягає у маніпулюванні державним бюджетом.

Державний бюджет — це зведена відомість доходів та витрат держави, яка являє собою основний фінансовий план держави на поточний рік і має силу закону.

Бюджетний процес — регламентований законодавством по­рядок розглядання, затвердження бюджетів, їхнє виконання і ко­нтроль за виконанням, затвердження звітів про виконання бю­джетів, що входять у бюджетну систему України.

До фіскальної політики відносять тільки такі маніпуляції держбюджетом, що не супроводжуються зміною кількості гро­шей в обігу.

Рис. 11.1. Вплив бюджетно-податкової політики на національний доход

Адам Сміт стверджував: «Єдиним хорошим бюджетом є збалан­сований бюджет» (1776 р.). Таким чином, при формуванні держав­ного бюджету основною задачею є його збалансованість або, гово­рячи іншими словами, якнайбільш наближення до ідеального варіанту — це повне покриття витрат доходами й утворення залиш­ку коштів, тобто перевищення доходів над витратами (рис. 11.2).

Рис. 11.2. Стан державного бюджету

Цього стану можна досягти двома способами:

1) зменшення розміру витрат;

2) збільшення розміру доходів.

Отже, у фіскальної політики дві сторони: податкова та видаткова.

2.