Попит на працю
На ринку праці в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції (табл. 9.1) визначається рівень зайнятості (N), а отже, і обсяг пропозиції благ в короткому періоді, оскільки при заданому обсязі капіталу та існуючій технології обсяг виробництва благ стає функцією однієї змінної: у = y(N).
Таблиця 9.1
ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
| 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | |
| Попит на робочу силу, тис. осіб | 86,4 | 35,2 | 34,8 | 34,6 | 50,7 | 68,2 | 96,9 | 123,9 | 138,8 |
| Навантаження незайнятого населення на одне робоче місце, вакансію, осіб | 2 | 11 | 20 | 30 | 24 | 17 | 11 | 9 | 7 |
Неокласики і кейнсіанці неоднаково інтерпретуються процес функціонування ринку праці і приходять до різних висновків відносно причин, що породжують безробіття (рис. 9.7, 9.8).
1.1. Неокласична концепція
Неокласики висловлюють припущення, що і на ринку благ, і на ринку факторів виробництва діє досконала конкуренція. Тоді попит на працю залежить від реальної ставки зарплати, так як її рівність граничній продуктивності праці є умовою максимі- зації прибутку:
де W — номінальна ставка заробітної праці;
w — ставка реальної заробітної плати;
P— рівень цін;
— гранична продуктивність праці, яка показує, на скільки виросте виручка фірми при збільшенні використання праці на одиницю.
При зниженні ставки реальної зарплати для одержання максимуму прибутку необхідно використовувати більше праці, і навпаки. Отже, попит підприємців на працю представляється функцією:
Графічно визначення обсягу попиту на працю в неокласичній концепції представлено на рис. 9.1.
У верхній частині зображено графік виробничої функції у = y(N). Тангенс кута нахилу дотичної до цього графіка представляє граничну продуктивність праці при відповідній чисельності зайнятих.
На основі зміни величини tgα по мірі руху вздовж кривої y(N) в нижній частині рис. 9.1 будується графік граничної продуктивності праці.
Щоб визначити обсяг попиту на працю, необхідно на графік граничної продуктивності праці накласти графік ставки реальної заробітної плати (w). Точка їх перетину вкаже на кількість праці (N0), ЩО забезпечує максимум прибутку. Знаючи кількість праці, що використовується, по графіку виробничої функції можна визначити обсяг випуску (у0).
В короткому періоді попит на працю змінюється лише в результаті зміни ставки заробітної плати: при її зниженні зайнятість зростає, при її підвищенні зайнятість зменшується (див. рис. 9.1).
Рис. 9.1. Графічна побудова неокласичної функції попиту на працю
В довгому періоді кількість праці, що використовується, може змінюватись внаслідок науково-технічного прогресу або збільшення обсягу капіталу, що використовується. В обох випадках графік виробничої функції зміститься вгору.
Відповідно вгору зміститься і графік граничної продуктивності праці в нижній частині даного рисунка (рис. 9.2).
Тоді для попереднього обсягу виробництва у0 необхідно менше праці N1, яка оплачується по більш високій ставці заробітної плати w2.
Використання попереднього обсягу праці N0 приведе до зростання у0 до y1 при збільшенні ставки заробітної плати з w0 до W1.
Збільшення зайнятості шляхом зниження заробітної плати нижче «природного» рівня рівносильне затримці технічного прогресу. Якщо ставку заробітної плати встановити на рівні w3, то для виробництва у0 одиницьпродукції необхідно буде N2 одиниць праці при технології
яка менш ефективна, ніж техно
логія
Рис. 9.2. Графічна побудова неокласичної функції попиту на працю в довгостроковий період
1.2. Кейнсіанська концепція
В кейнсіанській концепції номінальна ціна праці задана екзогенною: W = const. Об’єм випуску, а отже, рівень зайнятості залежить від величини ефективного попиту — у. Тому функція попиту на працю виводиться безпосередньо з виробничої функції і має вигляд:
Функція граничної продуктивності праці використовується в кейнсіанській концепції для визначення ціни попиту на працю, тобто максимальної ставки реальної зарплати, яку згодні заплатити підприємці:
Графічне відображення послідовності визначення попиту на працю та ставки реальної заробітної плати, що пропонується підприємцями, в концепції Кейнса зображено на рис. 9.3.
Рис. 9.3. Графічна побудова кейнсіанської функції попиту на працю
Графіком кейнсіанської функції попиту на працю є не весь графік граничної продуктивності праці (лінія АС), а ламана ABN0: по мірі зростання ставки заробітної плати від W0 до А попит на працю буде скорочуватись з N0 до нуля, але при ставці нижчій W0 попит на працю зберігається на рівні N0,
Рівень зайнятості та реальна ціна попиту на працю в кейнсіан- ській концепції можуть змінюватись тільки під впливом факторів, які зсувають лінії IS та LM.
Пропозиція праці в неокласичній концепції є зростаючою функцією від ставки реальної зарплати і ставки процента, а в кейнсіанській концепції визначається грошовою ставкою зарплати.
Якщо пропозиція праці перевищує попит на працю, то говорять, що на ринку праці існує безробіття.
2.