<<
>>

Причини виникнення глобальних проблем

Швидке зростання народонаселення впродовж останніх десятиріч Демографічний вибух супроводжується нерівномірні­стю зростання населення у різних країнах. Так, темпи приросту населення у країнах, що розвиваються, у XX ст.

становили в се­редньому 2,5 % за рік, а у розвинутих країнах вони не перевищу­вали 1 %. Це призвело до того, що в Азії, Африці та Латинській Америці майже 1 млрд осіб живе в умовах абсолютної злиденно­сті, приблизно 250 млн дітей хронічно недоїдають, від голоду і постійного недоїдання щорічно вмирає понад 40 млн осіб. За да­ними ООН, у 1998 р. із 4,4 млрд жителів країн, що розвиваються, майже 3/5 позбавлені основних санітарних вигод, майже трети­на — чистої води, 20 % — сучасного медичного обслуговування, 20 % — не відвідують школи після 5-го класу і стільки ж не ма­ють достатнього калорійного харчування.

Демографічний вибух спричиняє загострення таких глобаль­них проблем, як продовольча, екологічна, сировинна, енергетична.

Загальні причини загострення екологічної обстановки з погля­ду суспільної форми є причинами загострення більшості глоба­льних проблем, а саме:

• хижацьке ставлення капіталістичних монополій до при­родних ресурсів та Світового океану. За повоєнний період на США припадає 40 % світового обсягу забруднення екологічного середовища.

Неоколоніалістська політика розвинутих країн у країнах, що розвиваються, призводить до отруєння значної частини території цих країн небезпечними для життя речовинами. Наприклад, аме­риканські фірми щорічно експортували у слаборозвинуті країни понад 150 млн т. отрутохімікатів, використання яких на території США було заборонено. Цей процес триває.

Значні відходи накопичуються у Світовому океані. Щороку до нього потрапляє від 1,7 до 8,8 млн т нафти. Океанський планктон щорічно поглинає до 50 млрд т вуглекислого газу, значна частина якого (майже 33 %) осідає на дно.

• монопольна політика міністерств і відомств колишнього СРСР та деяких інших країнах Східної Європи.

Ці соціально-економічні причини призвели до того, що на ча­стку США, за даними американського журналу «Саєнс», щорічно припадало 1,2 млрд т двоокису вуглецю (приблизно чверть світо­вого обсягу), на колишній СРСР і Китай — приблизно 33 %, а на частку Західної Європи і Японії — 23 %. Загалом США, країна, в якій проживає 5 % населення світу, дає 40 % світового забруд­нення. Кожен житель Америки заподіює природному середовищу шкоди у 50 разів більшої, ніж житель Індії. З огляду на це надмі­рно егоїстичною є відмова США дотримуватися вимог Кіотсько- го протоколу про зниження до 2008 — 2012 рр. викидів парнико­вих газів на 5 % порівняно з 1990 р.

Екологічна криза та її ознаки:

• Вихід людської діяльності за межі планети, у космічний простір, використання у процесі виробництва всіх елементів біо­сфери (повітря, води, рослинного і тваринного світу), озонний шар планети знищується, що може призвести до всесвітнього по­тепління.

• Варварське ставлення людини до природи. Хижацьке ви­рубування лісів, знищення природних річок, створення штучних водойм, забруднення шкідливими речовинами прісної води, зе­мельних угідь. Щороку у світі знищують 15 млн га лісів, на одне посаджене дерево припадає 10 вирубаних, кожну секунду виру­бують ліси площею з футбольне поле.

• Зміна клімату та виникнення парникового ефекту (поту­жність світової індустрії нині подвоюється кожні п’ять років).

• Низький рівень впровадження ресурсо- та енергозаоща- джуючих, екологічно чистих технологій. Застосування недос­коналих технологій спалювання нафти, вугілля та природного га­зу призвело до щорічного зростання вуглекислого газу у повітрі на 0,5 %. За останні 150 років його кількість у атмосфері зросла у 150 разів, причому на 12 % — за останні 30 років.

• Швидка урбанізація населення, зростання гігантських мегаполісів. Загалом на 0,3 % території планети сконцентровано 40 % всього населення. Міста запруджені легковими автомобіля­ми. Нині у світі їх налічується понад 700 млн. У країнах колиш­нього СРСР у великих промислових центрах 60 % викидів при­падає на автомобільний транспорт.

Через низьку якість автомо­білів у країнах СНД кожний із них викидає в повітря у 6 разів бі­льше забруднюючих речовин, ніж у країнах Європи.

• Природні катаклізми. Щороку на планеті відбувається май­же 10 тис. повеней, зсувів, ураганів, тисячі землетрусів, сотні ви­вержень вулканів, тропічних циклонів. За останні 20 років від при­родних катаклізмів загинуло майже 3 млн осіб. Із загостренням екологічної кризи кількість жертв від природних катастроф зрос­татиме. Якщо концентрація вуглецю і метану збільшватиметься такими темпами, то в наступному столітті температура на планеті підвищиться на 5°С (катастрофічним є підвищення на 1-2°С).

Екологічна ситуація в Україні

Майже 10 % її території охоплено глибокою екологічною кри­зою, близькою до катастрофи, і майже 70 % загальної земельної площі наближається до такого стану.

Лише 1 % території України — екологічно чисті ареали. Зага­льна площа України — 2 % території колишнього СРСР, а на ній було зосереджено 25 % промислового потенціалу. Частка Украї­ни — 25 % забруднення природного середовища колишнього Ра­дянського Союзу.

На території України розташовано майже 1000 хімічних ком­бінатів, через що значно зросла смертність.

В Україні річний обсяг видобутку мінеральної сировини — 1 млрд т., а гірської маси — до 3 млрд т, з них лише 5—8 % — використовують для виробництва продукції, а решта йде у від­ходи.

На території України на початку 1997 р. накопичено понад 25 млрд т різноманітних відходів, які зробили непридатними для користування майже 160 тис. га зелених угідь. Крім того, понад 60 % сховищ відходів не відповідають екологічним нормативам, а отже, є джерелами забруднення довкілля. Якщо у 1980 р. на од­ного жителя припадало 240 т. накопичених відходів, то у 1997 р. — 400т.

Внаслідок поглиблення екологічної кризи щорічні витрати ВНП України становлять 15—20%, або 15 млрд крб. (у цінах 1990 р.).

Втрати від аварії на Чорнобильській АЕС сягнули приблизно 130 млрд крб. (у цінах 1990 р.) без урахування втрат, пов’язаних із захворюванням людей. Зокрема, внаслідок цієї аварії забруд­нено понад 10 млн га земель, у тому числі 9 млн га сільськогос­подарських угідь.

Забруднення Дніпра в 4—5 разів перевищує гранично допус­тимі норми. Але його воду змушені пити 35 млн жителів України.

Кожен із 700 тис. автомобілів у м. Києві викидав в атмосферу у 2001 р. близько 100 кг шкідливих речовин.

В Україні за 1955—1998 рр. понад обґрунтовану норму виру­бано більше 20 млн кубометрів лісу, здебільшого з метою експо­рту комерційними структурами за кордон.

<< | >>
Источник: Круш П.В., Тульчинська С.О.. Макроекономіка. Видання 2-е перероблене та доповнене. Навчальний по­сібник. - К.: Центр учбової літератури,2008. - 328 с.. 2008

Еще по теме Причини виникнення глобальних проблем: