ТЕМА 1. МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА
1. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
2. Об’єкт та предмет макроекономіки.
3. Методи макроекономічних досліджень.
1. Головним завданням сучасної макроекономічної науки є вивчення основних закономірностей функціонування існуючої економічної системи для реалізації основної мети суспільства - досягнення найвищого рівня національного добробуту за наявних ресурсних обмежень.
Це завдання може бути конкретизоване таким чином:- визначення принципів побудови економічної системи і взаємозв’язків між окремо взятими ринками та агрегованими економічними суб’єктами;
- встановлення закономірностей розвитку економічної системи та можливостей розв’язання основних економічних проблем і досягнення конкретних цілей: певних обсягів виробництва і досягнення повної зайнятості, подолання бюджетного дефіциту й інфляції, забезпечення платіжного балансу;
- розробка методів та визначення інструментів державного регулювання економіки.
2. Макроекономіка має об’єктом дослідження систему змішаної економіки. Предмет макроекономіки як одного з розділів економічної теорії сформувався в результаті історичного розвитку економічної науки. Предметом макроекономіки є механізм функціонування економіки і закономірності його розвитку. Макроекономіка вивчає загальні закономірності й особливості розвитку та взаємодії економічних процесів, які ґрунтуються на аналізі економічних агрегатів, що виникають внаслідок об’єднання усіх груп однорідних або схожих економічних суб’єктів та економічних операцій. Вона досліджує проблеми динаміки випуску і зайнятості, утворення доходу та його розподілу на споживання і заощадження, перетворення заощаджень в інвестиції, причини і наслідки інфляції, вплив світової економіки на економічні процеси і макроекономічні показники внутрішньої та національної економіки.
3. У ХІХ ст. було розроблено системний метод наукового дослідження.
Використання системного підходу як методологічного прийому пізнання в макроекономіці означає, що будь-яке економічне явище потрібно розглядати як систему, що складається з окремих елементів або підсистем, а їх взаємодія зумовлює виникнення спільних якостей і властивостей цілісної органічної єдності, які не притаманні її окремим елементам.Поширення системних методів дослідження і поява економічної кібернетики привели до розвитку економіко-математичного моделювання на макроекономічному рівні і розробки економічних моделей.
Економічна модель - це формалізований опис економічного процесу або явища, структура якого визначається як його об’єктивними властивостями, так і суб’єктивним цільовим характером дослідження.
Існує велика кількість економічних моделей, що залежать від того чи іншого критерію. За критерієм сфери охоплення економічних явищ виділяють мікро- та макроекономічні моделі. Показники, отримані внаслідок укрупнення статистичної інформації, що відображає поведінку різних економічних агентів, мають назву економічних агрегатів. Відповідно, моделі, які призначені для кількісного аналізу і прогнозу динаміки економічних агрегатів, називаються агрегованими моделями економіки. Агреговані моделі можуть описувати також різні локальні економічні процеси у сфері виробництва, обміну, розподілу і перерозподілу при використанні відносно невеликої кількості показників.
Макроекономічний аналіз функціонування національного господарства як єдиного цілого здійснюється шляхом значного розширення емпіричної бази та вдосконалення економіко-математичних методів її обробки.
В макроекономіці використовуються методи оптимізаційного аналізу пов’язані з використанням граничних величин та функціонального аналізу.
Науково обґрунтована економічна політика держави неможлива без проведення широких і різноманітних економічних експериментів. Економічний експеримент - це штучне відтворення економічного явища або процесу з метою вивчення його у найбільш сприятливих умовах і подальшого практичного застосування. Економічні експерименти дозволяють на практиці перевіряти обґрунтованість тих чи інших економічних рекомендацій і програм.
Методи дослідження, які використовує макроекономічна наука дозволяють їй виконувати дві важливі функції:
- позитивну функцію яка відповідає на питання, що і чому відбувається у реальній економіці. Позитивна функція макроекономіки має справу з фактами, економічними подіями, статистичними даними і враховує суб’єктивні чинники, які зумовлені поведінкою макроекономічних суб’єктів і дає можливість науково обґрунтувати рекомендації щодо проведення реальної економічної політики.
- нормативну функцію яка дає відповідь на питання, що треба зробити, щоб досягти визначених цілей економічного розвитку. Нормативна макроекономіка являє собою оцінки людей щодо розвитку економіки, можливостей використання тієї чи іншої економічної теорії, дає рекомендації про конкретні дії, які необхідні у конкретній ситуації.
Завдання 1.
Питання для обговорення
1. Вкажіть місце макроекономіки у системі економічних наук.
2. Назвіть основні макроекономічні цілі суспільства. Досягнення яких з них є найбільш важливим для нашої країни?
3. Покажіть зв’язки між економічними фактами, макроекономічною теорією та економічною політикою.
4. Що являє собою макроекономічна модель? Які, на вашу думку, умови необхідно забезпечити для проведення макроекономічних експериментів?
5. Які способи і прийоми пізнання використовуються в макроекономічному дослідженні?
6. Яке значення у макроекономіці мають кількісні, зокрема статистичні методи дослідження?
7. Охарактеризуйте основні етапи розвитку макроекономічної науки.
Завдання 2.
Практичні завдання
1. Поясніть, яким чином система змішаної економіки забезпечує обмін економічною інформацією для прийняття рішень та їх реалізації, якщо вони стосуються розподілу відносно рідкісних ресурсів.
2. Опишіть процес функціонування системи змішаної економіки на прикладі моделі кругообігу ресурсів, продуктів і доходу. Визначте обмеження моделі кругообігу ресурсів, продуктів і доходу.
3. Наведіть приклади економічних цілей нашого суспільства, таких що взаємодоповнюють одна одну і таких, що взаємно виключають одна одну.
Завдання 3.
Тестові завдання (Знайдіть одну правильну відповідь)
1. Основним завданням макроекономіки є забезпечення суспільства знаннями для:
а) збільшення економічних ресурсів;
б) зростання обсягів виробництва;
в) збільшення темпів виробництва;
г) підвищення ефективності економіки.
2. Об’єктом макроекономіки є:
а) продуктивні сили;
б) виробничі відносини;
в) економічна система;
г) приватна економіка.
3. Економічні системи різняться:
а) структурою виробництва;
б) формою власності на матеріальні ресурси;
в) продуктивністю ресурсів;
г) рівнем життя населення.
4. Позитивна функція макроекономіки спрямована на вивчення:
а) шляхів подолання спаду виробництва;
б) фактичного стану економіки;
в) методів державного регулювання економіки;
г) шляхів забезпечення економічного зростання.
5. Нормативна функція макроекономіки спрямована на обгрунтування:
а) наслідків економічної кризи;
б) причин спаду виробництва;
в) рекомендації щодо подальшого економічного розвитку;
г) шляхів забезпечення економічного розвитку.
6. На відміну від мікроекономіки макроекономіка:
а) не використовує абстрактних гепотиз;
б) використовує переважно агреговані поняття;
в) включає теорію грошей;
г) використовує поняття економічної рівноваги.
7. При порівнянні розподілу національного доходу до та після сплати податків має місце аналіз:
а) порівняльної динаміки;
б) статичний;
в) динамічний;
г) порівняльної статики.