<<
>>

ТЕМА 2. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ

1. Методологічні принципи побудови системи національних рахунків.

2. Основні макроекономічні показники в системі національних рахунків.

3. Номінальний та реальний ВВП.

1.

Система національних рахунків побудована на основі наступних методологічних принципів:

- в економіці відбувається постійний кругообіг товарів і грошей, внаслідок реалізації товарів видатки перетворюються на доходи, а доходи - на видатки;

- продуктивною є будь-яка діяльність, що приносить дохід економічним суб’єктам;

- видатки на виробництво внутрішнього продукту дорівнюють доходу, отриманому від його реалізації.

Система національних рахунків є придатною для практичного використання, оскільки забезпечує можливість:

- цифрового відображення економічного стану країни;

- виявляти кількісні взаємозв’язки і пропорції, структури формування і використання ресурсів, товарів і послуг;

- аналізувати процеси утворення, розподілу, перерозподілу і використання доходів за секторами і галузями національної економіки, їх розподілу на споживання і заощадження;

- аналізувати джерела і напрямки капіталовитрат, давати оцінку фінансових активів і пасивів;

- аналізу руху потоків капіталу за регіонами, галузями та формами власності;

- міжнародного порівняння економічної інформації;

- застосування для поточного економічного аналізу й прийняття рішень довгострокового характеру в межах макроекономічного регулювання.

2. Найбільш загальним показником випуску є валовий випуск, який являє собою сукупну вартість товарів і послуг, вироблених в економіці за певний період часу. Недоліком цього показника є те, що до нього входить частина валового випуску, яка використовується для випуску товарів і послуг, набуває форми матеріальних витрат на виробництво у процесі проміжного виробничого споживання.

Якщо від валового випуску відрахувати вартість проміжного виробничого споживання, отримуємо показник валового продукту, який відображає ринкову вартість кінцевої продукції або додану вартість, і залежно від того, яка економіка аналізується - внутрішня чи національна, використовуються показники: валовий внутрішній продукт (ВВП) або валовий національний доход (ВНД).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) (gross domestic product - GDP) являє собою валову вартість товарів і послуг створених резидентами і нерезидентами на території даної країни протягом певного періоду за відрахуванням проміжного споживання.

ВВП розраховують трьома способами:

1. За джерелами виробництва ВВП складається з доданої вартості та продуктових податків за відрахуванням субсидій.

2. За витратами виробництва ВВП складається із заробітної плати найманих працівників, споживання основного капіталу, підприємницького прибутку та сальдо податків і субсидій виробникам.

3. За напрямками використання ВВП складається з особистого і державного споживання, приросту запасу обігових коштів, капіталовкладень і сальдо експорту та імпорту.

Виділення і використання категорій внутрішньої та національної економіки дозволяє визначити макроекономічні показники на національній основі, які відображають діяльність резидентів, не тільки у себе в країні, але й за кордоном. Різницю між доходами від використання факторів виробництва, які знаходяться за кордоном і є власністю резидентів, та виплат нерезидентам за використання факторів виробництва, які знаходяться у даній країні і є їхньою власністю називають чистим факторним доходом ΔYn. Факторними доходами із-за кордону вважаються лише ті перекази із країни в країну, які переказують нерезиденти тих країн, де вони знаходяться.

Врахування чистого факторного доходу дозволяє перейти від показника внутрішньої економіки - валового внутрішнього продукту до показника національної економіки - валового національного доходу (ВНД) (gross national income - GNI):

Відомо, що у світі поширена практика пошуку роботи за кордоном, внаслідок чого резиденти інших країн можуть приїхати до даної країни працювати і отримувати доходи. Якщо робітники-мігранти є резидентами тієї країни, де вони працюють, то їх грошові перекази на батьківщину вважаються трансфертами зовнішніми.

Крім того, до поточних трансфертів зовнішніх зараховують усі трансферти, які надаються за рахунок первинних доходів резидентів - нерезидентам та первинних доходів нерезидентів - резидентам.

Чисті трансферти зовнішні ATn - це різниця між переказами робочих- мігрантів, які вважаються резидентами, із даної країни та трансфертами до неї.

Враховуючи чисті трансферти зовнішні, можна розширити аналіз розподілу доходу, додавши до розподілу первинного доходу вторинний розподіл доходу, який передбачає надання трансфертів за рахунок первинних доходів. Це відображається в рахунку вторинного розподілу доходу. Основним показником цього рахунка є валовий наявний доход.

Валовий наявний доход (ВНД) (gross national disposable income - GNDI) являє собою валовий національний доход, який використовується на споживання та нагромадження і включає в себе чисті трансферти із-за кордону:

Розглянуті нами показники ВВП, ВНД є показниками на валовій основі, від яких можна перейти до показників на чистій основі, шляхом віднімання від їх величини амортизації основного капіталу, витраченого при поточному виробництві. Наприклад, якщо від ВВП відняти амортизацію основного капіталу, отримуємо чистий внутрішній продукт ЧВП (net domestic product - NDP). ЧВП - показник рахунка виробництва зведених національних рахунків України. Він розраховується як різниця між ВВП і величиною споживання основного капіталу.

Важливим макроекономічним показником в СНР є особистий доход домогосподарств, (personal income - PI), який є сумою факторних або первинних доходів домогосподарств з урахуванням отриманих внаслідок перерозподілу первинних доходів вторинних доходів у вигляді чистих соціальних трансфертів, як внутрішніх, так і зовнішніх.

Однак домогосподарства використовують не увесь особистий доход, а лише ту частину, яка залишається після сплати особистих податків. Внаслідок цієї операції залишається доход після сплати податків (disposable income - DI) якій надалі використовується на споживання С і заощадження S

3.

Для економічного аналізу за допомогою макроекономічних показників потрібно знати, як змінюється динаміка цін в економіці протягом

певного періоду. Це можливо тому, що грошові показники дозволяють звести до єдиної основи різнорідні компоненти загального обсягу виробництва.

Рівень цін виражають у вигляді індексу. Індекс цін вимірює співвідношення між сукупною ціною певного набору товарів та послуг (які називають “ринковою корзиною”) для даного періоду часу і сукупною ціною ідентичної групи товарів і послуг у базовому періоді.

Використання індексів цін не дає можливості аналізувати динаміку розвитку національної економіки в цілому, однак дозволяє досліджувати динаміку розвитку економіки в розрізі окремих галузей і сфер. Для вимірювання динаміки ВВП використовується індекс цін ВВП, або дефлятор (інфлятор) ВВП, який враховує не лише ціни споживчих товарів і послуг, але й зміни цін інвестиційних товарів і пов’язаний з коригуванням ВВП, розрахованого в поточних цінах відповідно до зміни цін протягом певного періоду.

Дефлятор (інфлятор) ВВП має такий вигляд:

Підвищення індексу цін ВВП в даному році порівняно з базовим означає інфляцію, зменшення індексу цін означає дефляцію. Показник ВВП, який відображає поточні ціни, тобто не скоригований з урахуванням рівня цін, називають номінальним або грошовим ВВП. Аналогічно показник ВВП, скоригований з урахуванням інфляції або дефляції, є скоригованим чи реальним ВВП.

Найбільш простим і прямим методом дефлювання чи інфлювання номінального ВВП поточного року є поділ номінального ВВП на індекс цін у новій формі:

За допомогою показника реального ВВП вимірюється вартість обсягу виробництва у різні роки за умови незмінних цін. Реальний ВВП є більш точною характеристикою функціонування економіки у порівнянні з

номінальним ВВП, оскільки включає зміни цін інфляційного характеру.

Для того, щоб отримати реальний ВВП, необхідно використати фактичні дані про рівень номінального ВВП для окремих років і скоригувати їх на базі індексу загального рівня цін для цих років. Якщо довгостроковою економічною тенденцією, починаючи з базового року, є тенденція до зростання цін, то слід збільшити, тобто інфлювати показники ВВП для років, які передують базовому року. Зростання рівня цін у наступні роки призвело до завищення оцінок реального виробництва. Ці показники слід зменшити або дефлювати, щоб оцінити рівень реального ВВП в цінах базового року.

Таким чином, якщо показники номінального ВВП відображають як зміни обсягу виробництва, так і цін, то показники реального ВВП відображають лише реальний обсяг виробництва.

Завдання 1.

Питання для обговорення

1. Чому при розрахунку сукупного випуску продукції враховують лише вартість кінцевих продуктів?

2. Чому зміни в запасах враховують як частку інвестиційних витрат?

3. Дайте визначення чистого експорту.

4. Як вплине на реальний ВвП збілішення робочого тижня?

5. Чому виникає необхідність виділяти показники валові і чисті, національної і внутрішньої економіки?

Завдання 2.

Практичні завдання

1. Економіка країни складається з таких галузей: гірничої промисловості, нафтогазової промисловості, електроенергетики, металургії, машинобудування, легкої промисловості та характеризувалася у минулому році такими показниками:

- було видобуто руди на 200 млн. дол.;

- виплавлено металу на 400 млн. дол., причому він був використаний у машинобудуванні;

- нафтогазова галузь забезпечила виробництво на 100 млн. дол., а обсяги нафти і газу на 50 млн. дол. були спрямовані на виробництво електроенергії вартістю 200 млн. дол.;

- споживання домогосподарствами нафти і газу на суму 50 млн. дол.;

- вироблена електроенергія була використана домогосподарствами на суму 30 млрд. дол., металургією - на 50 млрд. дол., а інші галузі використали її однаковими частинами;

- вся продукція машинобудування в обсязі 800 млн. дол. була спрямована на валові інвестиції, а вся продукція легкої промисловості в обсязі 1 млрд. дол. спожита домогосподарствами.

Розрахувати ВВП.

2. Розрахувати за допомогою виробничого методу ВВП країни, за умов, що у звітному році дефлятор ВВП становив 120%, а економіка мала такі показники (млрд. дол.):

- валовий випуск - 1000;

- матеріальні витрати - 500;

- податок на додану вартість - 100;

- інші податки - 80;

- субсидії - 20.

3. Розрахувати величину валового національного доходу наявного у країні (млрд. дол.), якщо:

- заробітна плата найманих працівників - 400;

- валовий корпоративний прибуток - 100;

- змішаний доход - 50;

- податки - 40;

- субсидії - 10;

- чисті факторні доходи зовнішні - 20;

- чисті поточні трансферти зовнішні - 10.

4. Розрахувати реальний ВВП країни у звітному році, якщо дефлятор ВВП становив 110 %, а макроекономічні показники, які характеризували використання ВВП були такими (млрд. грн.):

- кінцеві споживчі витрати домогосподарств - 100;

- державні закупівлі товарів та послуг - 40;

- валові інвестиції в основний капітал - 50;

- зміни запасів матеріальних оборотних коштів - 4;

- чисте придбання цінностей - 1;

- чистий експорт - 2.

5. У поточному році номінальний ВВП становив 200 млрд. грн., дефлятор ВВП - 105 %, прогнозні розрахунки на наступний рік таки:

номінальний ВВП становитиме 230 млрд. грн., а дефлятор ВВП - 108 %. Яким буде зростання реального ВВП у наступному році.

Завдання 3.

Тестові завдання (Знайдіть одну правильну відповідь)

1. Особистий дохід - це:

а) дохід, призначений для особистих витрат після сплати податків;

б) вартість виготовлених за рік товарів і послуг;

в) дохід, отриманий домогосподарствами протягом даного року;

г) сума заощаджень із приватних джерел, що знаходяться в даній країні;

д) ВВП мінус амортизація.

2. Сектором СНР є:

а) фінансові установи;

б) змішані підприємства;

в) приватні підприємства;

г) державні підприємства;

д) всі відповіді правильні.

3. Із перелічених величин елементом особистого доходу є:

а) чисті відсотки;

б) рента;

в) заощадження;

г) соціальні трансферти зовнішні;

д) всі відповіді правильні.

4. Із наведених визначень правильним є таке;

а) післяподатковий доход - це особистий доход мінус податки;

б) ВВП - це валовий випуск мінус амортизація;

в) амортизація є елементом валового корпоративного прибутку;

г) ВНД обчислюється як сума внутрішних первинних доходів.

5. Із перелічених величин до складу ВВП за методом доходів входить:

а) чисті неприбуткові податки;

б) змішаний доход;

в) рента;

г) всі відповіді правильні.

6. Національний доход не може перевищувати:

а) ВВП, розрахований в ринкових цінах;

б) ВВП, розрахований в цінах, які дорівнюють витратам виробництва;

в) ЧНП, розрахований в ринкових цінах;

г) ВНП, розрахований в цінах, які дорівнюють витратам виробництва.

7. Громадянин Польщі, який постійно проживає в Києві, щорічно отримує дивіденди на акції певної польської корпорації. Даний дохід включається в:

а) ВВП Польщі;

б) ВНП України;

в) ВНП Польщі;

г) ВВП України.

<< | >>
Источник: Макроекономіка: навчальний посібник для самостійної роботи і контролю знань / Івашина О.Ф., Олексієнко Р.Ю., Івашина С.Ю. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України,2014. - 100 с.. 2014

Еще по теме ТЕМА 2. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ: