<<
>>

ТЕМА 12. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

1. Платіжний баланс. Модель платіжного балансу.

2. Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування.

3. Чистий експорт як компонент сукупних видатків.

Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор. Вплив чистого експорту на ВВП.

1. Основою для економічного аналізу у відкритій економіці є платіжний баланс, який являє собою модель, що описує взаємозв’язки між макроекономічними змінними, які характеризують участь країни в міжнародному поділі праці. Платіжний баланс (balance of payments - BP) - це побудований за певними правилами звіт, у якому в систематизованому вигляді відображені сумарні дані про всі зовнішньоекономічні операції резидентів даної країни з іншими країнами за певний період часу. Він є ключовим поняттям відкритої економіки, оскільки систематизує взаємовідносини країни із зовнішнім світом. Платіжний баланс відображає не тільки зв’язки всіх секторів економіки та всіх інституціональних одиниць із зовнішнім світом, але й стан економіки країни в цілому.

Відповідно до стандартної класифікації, яку розробив МВФ, платіжний баланс у найзагальнішому вигляді складається з двох основних рахунків:

1. Рахунок поточних операцій.

2. Рахунок капіталу і фінансових операцій.

У рахунку поточних операцій відображаються всі надходження від продажу товарів і послуг нерезидентам і всі видатки резидентів на товари й послуги, що продаються іноземними резидентами, а також чисті доходи від інвестицій і чисті поточні трансферти. Різниця між товарним експортом і товарним імпортом становить торговельний баланс. Даний рахунок відображає не тільки товарний експорт та імпорт, але й експорт та імпорт нефакторних послуг, до яких належать платежі за використання інтелектуальної власності, видатки на транспорт, страхування й туризм.

У рахунку поточних операцій відображаються факторні послуги, що пов’язані з «чистим експортом» кредитних послуг і включають власне доходи від інвестицій, відсотки за борговими зобов’язаннями, оплату праці резидентів, які працюють за кордоном.

Стандартні компоненти платіжного балансу

Сальдо балансу офіційних рахунків (КА)

Чисті поточні трансферти, які включають перекази приватних і державних коштів в інші країни без отримання взамін товарів або послуг, відповідно до принципів подвійного рахунку включаються в дебетовий розділ балансу.

Сальдо балансу за поточним рахунком позначається - СА. Якщо доходи країни від експорту товарів і послуг та поточні трансферти із-за кордону перевищують її видатки на імпорт товарів і послуг, то вона має позитивне сальдо за балансом поточних операцій. Якщо країна витрачає на товари й послуги із-за кордону, а також здійснює поточні трансферти за кордон на суму більшу, ніж отримує у вигляді доходів від продажу товарів, послуг і трансфертів за кордон, то вона має дефіцит балансу, або від’ємне сальдо за поточними операціями.

Усі міжнародні угоди з активами країни відображаються в рахунку капіталу і фінансових операцій. Цей рахунок складається з купівлі-продажу активів країни, чистих капітальних трансфертів, тобто безоплатної передачі власності на основний капітал, списання заборгованості уряду тощо.

Сальдо за статтями рахунка капіталу і фінансових операцій (КА), що відображають надання й отримання довгострокових і короткострокових кредитів, дорівнює чистим надходженням іноземної валюти від усіх угод з активами.

Всі міжнародні угоди, пов’язані з активами, умовно виділяють у рахунок руху капіталу. Позитивне сальдо рахунка руху капіталу визначається як чистий приплив капіталу в країну. Чистий відплив капіталу викликає дефіцит за статтями рахунка капіталу, коли видатки на купівлю активів за кордоном перевищують доходи від їх продажу за кордоном.

Додання до балансу поточних операцій та статей рахунка капіталу, статей фінансових операцій, що відображають надання та отримання довгострокових і короткострокових кредитів, а також чистих капітальних трансфертів, дає змогу визначити баланс офіційних рахунків.

Стаття «Чисті пропуски і помилки» у балансі офіційних рахунків відображає невраховані потоки, що залишились поза межами статистичного обліку (ES). Дана стаття відображає сальдо статистичних неточностей, які виникають під час ідентифікації зовнішньоекономічних операцій, викликаних часовими та вартісними розбіжностями між митною та банківською статистикою. Сальдо цієї статті дорівнює різниці між сальдо СА й КА. Рівновага платіжного балансу забезпечується за умов, коли сальдо СА дорівнює сальдо КА з протилежним знаком з одночасним урахуванням сальдо статті «Чисті пропуски й помилки». Це можна виразити формулою:

BP = CA + KA+ES (12.1)

Платіжний баланс, що складається за принципами подвійного рахунку, має дорівнювати нулю. Це означає, що дефіцит за рахунком поточних операцій повинен дорівнювати позитивному сальдо за рахунком капіталу і фінансових операцій. Якщо баланс офіційних розрахунків, у свою чергу, зводиться з дефіцитом, погашення заборгованості здійснюється Центробанком за рахунок скорочення офіційних резервів іноземної валюти.

До офіційних валютних резервів зараховують: монетарне золото, іноземну валюту у вигляді готівки, депозитів і цінних паперів іноземних урядів, СДР і резервну позицію в МВФ. Офіційними валютними інтервенціями називають операції з купівлі-продажу міжнародних валютних резервів з метою впливу на існуючу макроекономічну ситуацію.

2. Валютний (обмінний) курс являє собою відносну ціну валют різних країн. Обмінні валютні курси визначаються як результат взаємодії попиту й пропозиції валют на валютному ринку. Встановлення обмінного курсу національної валюти стосовно іноземної валюти в даний момент називають котируванням, яке здійснюється у формі прямого або оберненого котирування.

Залежно від співвідношення національних та іноземних цін на товари зовнішньої торгівлі виділяють номінальні й реальні валютні курси.

Номінальний валютний курс qn відображає співвідношення між двома валютами, тобто це ціна одиниці національної валюти Рі, що виражена в одиницях іноземної валюти Р2.

де qn - номінальний валютний курс;

Рі - іноземна валюта;

Р2 - національна валюта.

Реальний валютний курс - це номінальний валютний курс, перерахований з урахуванням зміни рівня цін у своїй країні і в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта. Фактично реальний валютний курс являє собою відносну ціну товарів, вироблених у двох різних країнах, і визначається за формулою:

де qr - реальний валютний курс;

11 - індекс цін у зарубіжній країні;

12 - індекс цін у нашій країні.

У міжнародній торгівлі існує жорстка цінова конкуренція, тому ціни товарів на окремих ринках не можуть суттєво розрізниться. У довгостроковому періоді діє паритет купівельної спроможності, згідно з яким ціни на товари, що продаються на світових ринках, в цілому однакові, якщо розраховуються в одній валюті з урахуванням податків.

Реальний валютний курс фактично оцінює конкурентоспроможність країни на світових ринках, оскільки на нього не впливають короткотермінові інфляційні чинники. За умов інфляції номінальний валютний курс завжди змінюється й компенсує різницю в динаміці рівня цін у різних країнах.

3. Для визначення мультиплікатора видатків у відкритій економіці, його ще називають мультиплікатором зовнішньої торгівлі, введемо до аналізу функцію чистого експорту Xn. Величину експорту X у функції чистого експорту Хв. = Х — ІМ можна вважати автономною, оскільки вона задається екзогенно і визначається умовами відтворення в країнах- імпортерах наших товарів. Щодо імпорту, то він є величиною ендогенною і його величина залежить від доходу ІМ = f(Y).

Щоб урахувати вплив доходу на величину імпорту, використовується поняття граничної схильності до імпортування. Зростання доходу в країні збільшує її імпорт, а залежність зміни у рівні імпортувнаслідок

збільшення доходу або випуску ΔY на одиницю називають граничною схильністю до імпортування m'.

З урахуванням граничної схильності до імпортування функцію чистого експорту можна зобразити так:

За економічними наслідками зростання граничної схильності до імпортування й споживання імпортних товарів тотожне зменшенню граничної схильності до споживання вітчизняних товарів і послуг с' і, відповідно, до зменшення сукупних видатків на їх придбання:

де s' - гранична схильність до заощадження.

Наведені рівняння свідчать про те, що зростання випуску й доходу збільшує граничну схильність до споживання імпортних товарів і, відповідно, зменшує граничну схильність до споживання вітчизняних товарів с', що змінює кут нахилу кривої сукупних видатків на графіку сукупних видатків і зменшує мультиплікативний ефект від зміни будь-якого компонента сукупних видатків.

Значення мультиплікатора видатків для відкритої економіки можна отримати з основного кейнсіанського рівняння. Мультиплікатор відображає зміни у витратах у відкритій економіці тх:

Наведений мультиплікатор називають мультиплікатором малої відкритої економіки, або мультиплікатором зовнішньої торгівлі. Як бачимо, чистий експорт є складовою сукупних видатків і тому є важливим чинником, що впливає на величину випуску Y (ВВП). Між чистим експортом і випуском існує пряма мультиплікативна залежність.

Завдання 1.

Питання для обговорення

1. У чому відмінність між процесами мультиплікації доходів у закритій і вьдкритій економіках?

2. Якщо в країні існує високий рівень інфляції, то яке джерело зовнішнього фінансування, на вашу думку, є більш придатним - використання частини державних валютних резервів чи отримання зовнішньої позики урядом?

3. Як падіння обмінного курсу національної валюти країни з малою відкритою економікою вплине на її платіжний баланс?

4. Які зовнішньоекономічні чинники ускладнюють проведення макроекономічного регулювання?

5. Якими є наслідки застосування грошово-кредитної політики за умови гнучкого валютного курсу?

6. Як ви оцінюєте доцільність проведення в Україні стимулюючої бюджетно-податкової політики за умови незначного дефіциту платіжного балансу?

7. Проаналізуйте, якими є наслідки проведення політики зовнішньоторговельних обмежень за умови фіксованого валютного курсу?

Завдання 2.

Практичні завдання

1. Економіка характеризується такими даними: попит домогосподарств на вітчизняні блага C= 0,8Y+ 100, а на імпортні ІМ = 0,2Y. Формула

інвестицій така І= 0,14Y+ 5і - 150. Державні видатки здійснюються виключно за рахунок податку на доходи, ставка якого становить 0,25. Експорт країни становить 100 од. В обігу знаходиться 300 гр. од., а попит на гроші для угод і гроші як активи становить, відповідно: Еуг. = 0,5Y; Еакт. = 50 - 2,5і. Визначити стан торговельного балансу країни за умови досягнення внутрішньої рівноваги її економіки.

rL За умов фіксованого валютного курсу попит на вітчизняні товари й послуги С = 0,8Y + 100, а на імпортні 0,2Y. Функція інвестицій має вигляд І = 0,1Y + 5і - 150. Ставка податку на доходи t= 0,25, державні видатки здійснюються виключно за рахунок податку на доходи. Експорт країни становить 100 грн. В обігу знаходиться 300 грн. Попит на гроші визначається функцією L = 0,5Y + 50 - 2,5і. Функція експорту капіталу Хк = 60 - 2і. Визначте стан торгівельного балансу країни за умови досягнення внутрішньої рівноваги її економіки.

3. Мала відкрита економіка знаходиться під впливом світової

економіки зі світовою ставкою відсотка 10 % і характеризується такими даними: Y= 1000 грн., споживання дорівнює половині наявного доходу, чисті податки - 200 грн., державні видатки - 300 грн., відсоткова ставка - 5 %,

функція інвестицій має вигляд І= 400 - 20 і. Який рівень інвестицій у

даній економіці?

4. За умов рівноважного платіжного балансу маємо: баланс товарів та

послуг - 2000 грн., чисті позики - 100 грн., чисті поточні трансферти - 50

грн., сальдо рахунку руху капіталу дорівнює 1600 грн. Яким буде сальдо статті платіжного балансу “Помилки та упущення”?

5. Торговий баланс країни становить - 180 од., баланс поточних

операцій - 150 од., збільшення офіційних резервів іноземної валюти - 30. Визначте сальдо балансу офіційного рахунку.

6. Припустимо, Україна пробує стабілізувати обмінний курс гривні до долара. До якого рівня потрібно зменшити внутрішню інфляцію, якщо економічне зростання в Україні становить 4 %, ціни в доларах щорічно зростають на 2 %, а співвідношення кількісної теорії грошей виконуються при постійній кількості товарів і послуг? Яким темпом має збільшуватись грошова маса?

7. Сукупний випуск у відкритій економіці становить 1000, сукупні видатки резидентів на товари й послуги - 1200, рахунок руху капіталу +100. На скільки зміниться обсяг грошової маси в економіці, якщо Центробанк збільшить внутрішній кредит на 50, а грошовий мультиплікатор дорівнює 3?

Завдання 3.

Тестові завдання (Знайдіть одну правильну відповідь)

1. Дефіцит платіжного балансу країни...

а) збільшує кількість грошей в країні;

б) зменшує кількість грошей в країні;

в) не впливає на кількість грошей в обігу;

г) не змінює грошову базу.

2. Які з перерахованих заходів збільшують пропозицію іноземної валюти в обмін на національну:

а) експорт товарів;

б) імпорт капіталу;

в) імпорт послуг;

г) експорт капіталу.

3. Дефіцит рахунку поточних операцій покривається за рахунок:

а) чистого експорту товарів;

б) чистих поточних трансфертів;

в) резервних активів;

г) чистих активів.

4. Рахунок поточних операцій включає:

а) чистий доход від інвестицій;

б) чисті капітальні трансферти;

в) чистий імпорт капіталу;

г) чисті поточні трансферти.

5. Рахунок капітальних операцій не включає:

а) отримання дивідендів;

б) отримання іноземних кредитів;

в) купівлю фінансових активів;

г) продаж матеріальних активів.

<< | >>
Источник: Макроекономіка: навчальний посібник для самостійної роботи і контролю знань / Івашина О.Ф., Олексієнко Р.Ю., Івашина С.Ю. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України,2014. - 100 с.. 2014

Еще по теме ТЕМА 12. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: