ТЕМА 11. ДЕРЖАВА В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
1. Дискреційна фіскальна політика.
2. Автоматична фіскальна політика. Автоматичні чисті податки як вмонтовані стабілізатори.
3. Фіскальна політика та державний бюджет.
1.
Згідно з кейнсіанською «загальною теорією» для економіки типовою є ситуація рівноваги за умов неповної зайнятості. На графіку сукупних видатків вона може бути представлена у вигляді рецесійного розриву. З метою його подолання уряд має у своєму розпорядженні варіант фіскальної політики, орієнтований на збільшення сукупних видатків за рахунок бюджету, який в економічній теорії та практиці отримав назву дискреційної фіскальної політики.
Рис. 11.1. Вплив дискреційної фіскальної політики на випуск (дохід)
Дискреційна фіскальна політика являє собою цілеспрямоване
маніпулювання з боку держави бюджетними видатками і податками з метою вплинути на реальний обсяг виробництва і зайнятість. Фіскальна політика є дискреційною в тому розумінні, що до неї уряд вдається кожного разу, коли виникає проблема подолання рецесійного розриву, що вимагає збільшення разових податкових надходжень і державних видатків.
Дискреційна фіскальна політика застосовується тоді, коли розрив між потенційним і реальним випуском
(вимірюваним у ВВП) і попитом є значним, а економіка при цьому може знаходиться навіть у стані зростання. Коли рецесійний розрив є незначним або взагалі дорівнює нулю, стимулювання реального випуску шляхом здійснення державних видатків із метою збільшення сукупного попиту є недоцільним, оскільки викликає інфляцію.
Державні видатки викликають мультиплікативне зростання реального випуску й доходу, то необхідно кількісно визначити зазначений мультиплікативний ефект, який вимірюється мультиплікатором державних видатків m147" class="lazyload" data-src="/files/uch_group37/uch_pgroup61/uch_uch1341/image/image147.jpg">
Циклічне бюджетне сальдо BSc відображає бюджетний надлишок при повній зайнятості або втрати бюджету за умов неповної зайнятості, які є наслідком циклічного розвитку економіки:
Будь-який надлишок або дефіцит бюджету відображають можливі дискреційні рішення щодо його подолання, однак при цьому слід мати на увазі, якому рівню випуску й фазі циклу цей надлишок або дефіцит відповідає.
Крім того, наявність надлишків чи дефіцитів свідчить про ефективність вмонтованих стабілізаторів.Фіскальна політика може вирішувати дві проблеми: стабілізацію економіки і збалансування бюджету. Одночасне вирішення цих двох проблем надзвичайно складне, тому уряд має віддати перевагу тому чи іншому напрямку у своїй політиці. Якщо уряд ставить за мету передусім забезпечити бездефіцитний бюджет, то він може використати концепцію щорічно збалансованого бюджету.
Щоб збалансувати бюджет, уряд має проводити рестрикційні заходи: збільшувати податкові ставки, скорочувати державні видатки або здійснювати обидва ці заходи. Щорічно збалансований бюджет посилюватиме інфляцію, що призведе до зростання номінальних доходів і податкових надходжень. Для недопущення у майбутньому позитивного бюджетного сальдо уряд має здійснювати стимулюючу фіскальну політику, яка викличе посилення інфляційного тиску в економіці. Фіскальна політика, яка здійснюється з метою щорічного збалансування бюджету, є політикою проциклічною, а не антициклічною.
Фіскальна політика може проводитись з метою пом’якшити наслідки циклічних коливань. Ідея бюджету, що фінансується на циклічній основі, передбачає реалізацію антициклічної програми й одночасне збалансування бюджету. Бюджет не обов’язково повинен балансуватися щорічно, достатньо, щоб він був збалансований за період усього економічного циклу.
З метою пом’якшити спад у період рецесії держава повинна зменшити податки і збільшити видатки, що призведе до появи бюджетного дефіциту. Під час інфляційного піднесення необхідно підвищити податки та скоротити видатки, при цьому утворюється позитивне сальдо бюджету, яке перекриває бюджетний дефіцит, що з’явився при фінансуванні видатків у період спаду. Таким чином, державні фіскальні заходи створюють антициклічну силу й одночасно дозволяють збалансувати бюджет, але не на щорічній основі, а за період економічного циклу - протягом кількох років.
Ряд економістів вважають проблему збалансування бюджету другорядною.
На їх думку, бюджет є передусім інструментом політики, спрямованої на досягнення економічної стабільності. Основною метою фіскальної політики є забезпечення повної зайнятості, тобто збалансування економіки, а не бюджету. Як правило, досягнення цієї мети супроводжується утворенням державного боргу.Завдання 1.
Питання для обговорення
1. Поясніть, як дискреційна фіскальна політика може використовуватись для подолання рецесійного розриву. Чому це часто призводить до утворення бюджетного дефіциту?
2. Як діє мультиплікатор збалансованого бюджету? Чи змінюється він внаслідок зміни граничної схильності до споживання?
3. Поясніть дію вмонтованих стабілізаторів. Виходячи з величини «ефекту гальмування» поясніть, чому автоматичну фіскальну політику часто необхідно доповнювати дискреційною фіскальною політикою.
4. Як можна використати у боротьбі проти економічного спаду та інфляції зміни у структурі державних видатків і чистих податків?
5. Чому проведення будь-якої фіскальної політики викликає проблему бюджетного дефіциту? Чи є загрозою для економічної стабільності бюджетний дефіцит?
6. Покажіть наслідки проведення активної бюджетної політики за допомогою моделі IS-LM.
7. Якими будуть наслідки державних видатків у вигляді інвестицій, якщо інвестиції є еластичними щодо відсоткової ставки, а попит на гроші щодо відсоткової ставки є абсолютно еластичним?
Завдання 2.
Практичні завдання
1. В закритій економіці зростання податку на 20 млрд. грн. і пов’язане з цим скорочення сукупного попиту призвело до падіння ЧВП на 60 млрд.дол. Величина інвестицій і податків не залежать від величини ЧВП. Визначити величину мультиплікатора видатків.
2. Реальний ВВП країни становить 200 млн. дол., ставка оподаткування доходу 20 %. Споживання визначається формулою С = 40 + 0,6 (1 - t)Y, а функція інвестицій І = 50. Який обсяг державних видатків забезпечить стан рівноваги в економіці?
3. Визначте, на яку суму уряд повинен зменшити податки, щоб збільшити ВВП на 200 млн.
грн., якщо гранична схильність до споживання дорівнює 0,8, а граничний коефіцієнт податків 0,25.4. У національній економіці потенційний випуск становить 1100 млрд.
дол., а реальний випуск досягнув 1000 млрд. дол., оподаткування доходу здійснюється на рівні 30 %, у вигляді трансфертів розподіляється 20 % доходу. Державні видатки дорівнюють 100 млрд. дол., державний борг 1000 млрд. дол., а реальна відсоткова ставка 10 %. Визначте величину
структурного й циклічного дефіцитів державного бюджету.
5. Виробнича функція національної економіки має вигляд Y = 20L - 2L. Функція попиту на гроші М = 0,6 Y - 2і, а в обігу знаходиться 35 гр. од. Поведінка макроекономічних суб’єктів описується формулами: споживання домогосподарств C=0,4Y, інвестиційний попит підприємців І=50 - і. На основі моделі IS-LM визначте обсяг державних відсотків, необхідних для збільшення зайнятості до 6 од.
Завдання 3.
Тестові завдання (Знайдіть одну правильну відповідь)
1. До основних цілей фіскальної політики держави відноситься:
а) антициклічне регулювання економіки;
б) створення умов для успішного ведення бізнесу;
в) підвищення добробуту населення;
г) перерозподіл національного доходу на користь бідніших верств населення.
rL До інструментів фіскальної політики відноситься:
а) збільшення норм обов’язкових резервів;
б) випуск Міністерством фінансів нової серії короткострокових державних облігацій;
в) купівля Центральним банком державних цінних паперів на відкритому ринку;
г) розподіл затвердженого об’єму державних видатків по різним статтям державного бюджету.
3. Стимулююча дискреційна фіскальна політика відрізняється від стримуючої тим, що вона направлена на:
а) на зменшення темпів інфляції;
б) збільшення об’єму виробництва і рівня зайнятості в економіці;
в) на стабілізацію обмінного курсу національної валюти;
г) на підтримку збалансованості доходів і видатків державного бюджету.
4. Фіскальна політика є дискреційною, якщо змінюються слідуючі параметри:
а) запроваджуються додаткові податкові вилучення;
б) зменшуються ставки оподаткування;
в) збільшується величина збираних податків при використанні незмінної прогресивної шкали оподаткування;
г) в законодавчому порядку збільшується тривалість виплат по безробіттю.
5. В економіці з фіксованими цінами на всіх національних ринках збільшити розмір реального ВВП під час спаду можна шляхом:
а) підвищення податкових ставок;
б) зменшення державних видатків;
в) збільшення державних видатків;
г) всі відповіді правильні.
6. Відмінність між ефектом мультиплікатора державних витрат і податкового мультиплікатора визнана тим, щоі:
а) зростання державних закупок на відміну від зниження податків здійснює прямий і безпосередній вплив на сукупні витрати;
б) зниження податків на відміну від зростання державних закупок приводить до збільшення бюджетного дефіциту;
в) зростання державних закупок на відміну від зниження податків зменшує приватні інвестиції.